Покровська Н. М.
Національний технічний
університет «Київський політехнічний інститут» (Україна)
АНАЛІЗ ЧИННИКІВ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА В
МАШИНОБУДУВАННІ
Машинобудівна галузь належить до стратегічних
господарських сфер держави. Вона багато в чому є індикатором стану економіки
країни. Для прискорення економічного зростання машинобудування, підвищення ступеню його адаптованості до змін
зовнішнього середовища необхідною умовою є активізація інтенсифікації
виробництва як системного процесу застосування найбільш дієвих чинників з метою
забезпечення безперервного приросту виробництва й підвищення його ефективності.
Інтенсифікація виробництва як системи залежить від
інтенсифікації її функціональних модулів (підсистем), що дає можливість сконцентрувати увагу на цілісності структури
виробництва, комплексності проблем і необхідності їх вивчення в єдності;
зорієнтувати управління виробництвом на кінцеві результати діяльності в умовах
швидко мінливого зовнішнього середовища; розробити ефективну стратегію
діяльності виробництва.
За результатами аналізу літературних джерел, а також
враховуючи наявну статистичну звітність машинобудівних підприємств, основними
функціональними модулями, які доцільно розглядати при здійсненні оцінювання їх
інтенсифікації, є: виробничо-технологічний, фінансовий, ресурсний, маркетинговий-управлінський та
інноваційно-інвестиційний.
Вхідними параметрами (факторами) моделі інтенсифікації
виробництва як системи є ресурси,
зосереджені у кожному її функціональному модулі (підсистемі). Виходом є
результат – продукція, послуги,
прибуток, рівень соціального розвитку.
Показники діяльності функціональних модулів слід обирати,
використовуючи загальнодоступну
(насамперед, статистичну) інформацію щодо фінансово-господарської діяльності
підприємств і галузей в цілому, а також ті показники, що є запропонованими до
використання у аналізі більшістю науковців [1–3]. Обрані часткові показники
оцінювання інтенсифікації функціональних модулів машинобудівного виробництва
наведені в табл. 1.
Таблиця 1. Часткові показники оцінювання інтенсифікації функціональних модулів
виробництва
Частковий показник |
Тип показника в системі оцінювання інтенсифікації |
Виробничо-технологічний функціональний модуль |
|
Темпи зростання
продуктивності праці |
Стимулятор |
Темпи зростання рентабельності продукції |
Стимулятор |
Коефіцієнт випередження темпів зростання продуктивності
праці над темпами зростання середньої заробітної плати |
Стимулятор |
Темпи зростання коефіцієнта придатності основних
засобів |
Стимулятор |
Темпи зростання коефіцієнта фондовіддачі |
Стимулятор |
Ресурсний функціональний модуль |
|
Темпи зростання коефіцієнта матеріаловіддачі
|
Стимулятор |
Темпи зростання
частки матеріальних витрат у операційних витратах |
Дестимулятор |
Темпи зростання коефіцієнта фондоозброєності праці |
Стимулятор |
Темпи зростання коефіцієнта зарплатомісткості
продукції |
Дестимулятор |
Темпи зростання
середньорічної заробітної плати |
Стимулятор |
Фінансовий функціональний модуль |
|
Темпи зростання коефіцієнта фінансової незалежності (автономії) |
Стимулятор |
Темпи зростання коефіцієнта фінансової стабільності |
Стимулятор |
Темпи зростання коефіцієнта абсолютної ліквідності |
Стимулятор |
Темпи зростання коефіцієнта поточної ліквідності |
Стимулятор |
Маркетингово-управлінський функціональний модуль |
|
Темпи зростання рентабельності продажів |
Стимулятор |
Темпи зростання прибутку на гривню адміністративних
витрат |
Стимулятор |
Темпи зростання
прибутку на гривню витрат на збут |
Стимулятор |
Темпи зростання коефіцієнта затовареності готовою
продукцією |
Дестимулятор |
Інноваційно-інвестиційний функціональний модуль |
|
Темпи зростання коефіцієнта оновлення
основних засобів |
Стимулятор |
Темпи зростання коефіцієнта зносу основних засобів . |
Дестимулятор |
Темпи зростання частки капітальних
інвестицій в машинобудування регіону |
Стимулятор |
Всі часткові показники, що взяті в основу дослідження, поділяються
на стимулятори (ті, що позитивно впливають на розвиток виробництва), і на дестимулятори (ті, що гальмують його розвиток). Це
дозволить в подальшому регулювати вектори розвитку через стимулювання
позитивних впливів та мінімізації дії дестимуляторів.
Після вибору часткових показників необхідно провести розрахунок комплексних показників оцінювання
рівня інтенсифікації функціональних модулів виробництва та інтегрального
показника оцінювання інтенсифікації виробництва як функції відповідних
комплексних показників. Інтерпретацію та аналіз результатів оцінювання рівня інтенсифікації машинобудівних
виробництв доцільно здійснити за
шкалою інтервалів інтегрального
показника, використавши метод
групування отриманих даних [4].
Таким чином, оцінювання інтенсифікації машинобудівного
виробництва через систему часткових, комплексних та інтегрального показників
дасть можливість оцінити рівень
інтенсифікації виробництва як системи, виявити тенденції подальшого розвитку,
дозволить знайти резерви для інтенсифікації чинників виробництва, які є
стимуляторами, та вжити заходи щодо нівелювання впливу дестимуляторів.
Список
використаних джерел:
1. Ковальчук С. В.
Інноваційні підходи до стратегічного управління підприємством / С. В.
Ковальчук // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки.
– 2010. – № 5, т. 4. – С. 37–46. – Режим доступу : http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/3081
2. Квятковська Л. А. Комплексний підхід до оцінки
ефективності управління підприємством / Л. А.
Квятковська, Л. Д. Воробйова // Вісник ХПІ. – 2013. – №50 (1023). – С. 67–75.
3. Побережна Н. М.
Оцінювання ефективності використання виробничого потенціалу машинобудівних
підприємств і визначення стратегічних напрямів його розвитку / Н. М. Побережна // Бізнес
Інформ. – 2012. – № 9. – С.
214–220. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2012_9_45
4. Теория статистики : учеб. /
ред. проф. Г. П. Громыко. – М. : ИНФРА–М., 2002. –
414 с.