Гвініашвілі Т. З., Зіятдінова О. О.

Дніпропетровський націоналֺьний універсиֺтет імені Олеся Гончара (Україна)

УДОСКОНАЛЕННЯ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

 

За сучасних умов розвитку економіки при тенденції зростання кількості підприємств важливою проблемою є здійснення ефективної кадрової політики на підприємстві. Кадри організації є ключовою категорією в ринковій системі господарювання, яка концентровано відображає всі аспекти діяльності підприємства. Створення ефективної кадрової політики – це ключове завдання управління сучасним підприємством будь-якої галузі.

В даний час, у всіх організаціях, де використовується сучасний підхід до управління людськими ресурсами, працівники вважаються найдорожчим ресурсом в компанії, а розвиток їх потенціалу вважається однією з найбільш важливих цілей, яку необхідно досягти для досягнення ефективного функціонування підприємства. Загальна корпоративна стратегія і досить великий обсяг інвестицій спрямовано саме на персонал, що працює на підприємстві, який вважається одним з головних чинників конкурентної переваги. Кадрова політика, обумовлена ​​певною філософією і засадами, реалізованими керівництвом щодо людських ресурсів підприємства, ы є однією з найважливіших із складових частин стратегії підприємства. Вона в цілому визначає пріоритети підприємства в області управління персоналом. Відзначимо, що для реалізації наявних цілей у кадровій політиці, необхідне проведення конкретних стратегій, таких як, стратегія відбору персоналу, стратегія найму персоналу, стратегія адекватної мотивації персоналу [1, c. 18].

У процесі трудової діяльності між індивідами і соціальними групами виникають економічні, психологічні та правові зв'язки і взаємини, які визначаються як соціально-трудові відносини. Соціально-трудові відносини, як «складна система багаторівневих суспільних відносин, що існують між найманими робітниками, роботодавцями і державою в процесі трудової діяльності, націлена на забезпечення необхідного рівня та якості життя людини, трудового колективу і суспільства, системне уявлення яких дозволяє виділити в їх структурі взаємопов'язані економічні та соціальні елементи»: суб'єкти, рівні і предмети соціально-трудових відносин. Найчастіше непередбачуваність поведінки окремих індивідів, групових настроїв, протиріччя між роботодавцями і найманими працівниками, невдоволення ставленням керівництва, оплатою та умовами праці та ін. стають причиною зриву виробничих завдань, зниження продуктивності праці і, відповідно, зменшення прибутковості бізнесу. Соціально-трудові відносини можуть істотно вплинути на тенденції розвитку кризових процесів в управлінні персоналом підприємства [2, c. 39]. У той же час ефективний розвиток кадрової політики побудовано на узгодженні політики зайнятості в організації та регулюванні внутрішнього ринку праці, соціальної, фінансової, інвестиційної та промислової політики, що дозволяє забезпечити стійке положення організації на ринку і її економічне зростання. Все це дозволяє визначити основні напрями вдосконалення кадрової політики (рис. 1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 1. Напрями удосконалення кадрової політики підприємства

 

Для поліпшення психологічного клімату в колективі потрібно залучити психолога, що спеціалізується на вирішенні міжособистісних колективних конфліктів. Одним з інструментів поліпшення клімату в колективі є проведення соціально-психологічних тренінгів [3, c. 118]. Соціально-психологічний тренінг – це вид групової психологічної роботи, метою якого є формування ефективних комунікативних навичок і психологічної компетентності в спілкуванні.

Пропонований вид тренінгу повинен виконати наступні функції:

1.     Дидактична – пов’язана з формуванням знань, навичок і умінь міжособистісного спілкування.

2.     Виховаль – спрямована на формування у учасників ініціативності, почуття групової згуртованості, відповідальності за свій внесок у вирішенні групових завдань.

Соціально-трудові відносини можуть істотно вплинути на кінцеві результати виконання операційної функції. Однак з огляду на те, що соціально-трудові відносини охоплюють широке коло проблемних питань, вирішення їх на практиці не завжди ідентифікуються у свідомості керівників як стратегічно значущі, а їх вплив на результати діяльності не відчувається. Таким чином, реалізація пропозицій щодо вдосконалення кадрової політики дозволить знизити плинність кадрів; підвищити частку працівників, задоволених працею і соціально-психологічним кліматом в колективі. Заходи щодо щодо залучення психолога дозволять поліпшити психологічний клімат в колективі, що матиме позитивний вплив на такі показники як якість, надійність, своєчасність тощо.

 

Список використаних джерел:

1.    Білинська М. М. Стратегія державної кадрової політики України: цілі та шляхи реалізації : навч.-метод. матеріали / М. М. Білинська, В. М. Сороко, В. О. Чмига. – К. : НАДУ, 2013. – 52 с.

2.    Дериховська В. І. Стратегֺія управліֺння персонаֺлом: її види та особливості / В. І. Дериховֺська // Науковиֺй вісник : зб. наук. пр. – О. : ОНЕУ, 2013. – №10(189). – С. 37–50.

3.    Cавченко В. А. Управлiння розвитком перcоналу : навч. поciб. / В. А.Cавченко. – К. : КНЕУ, 2009. – 351 c.