Фатєєва Д. В., к. е. н. Кошевий М. М.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

СУТНІСТЬ РИЗИКУ ЯК ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ

За сучасних нестабільних умов функціонування особливої значущості набувають проблеми інвестиційної активності економічних суб’єктів, при цьому одним з найважливіших етапів здійснення інвестиційної діяльності в умовах невизначеності є управління ризиками, що представляє специфічну сферу менеджменту, яка поєднує у собі страхування, аналіз господарської діяльності підприємства, прогнозування, математичні методи оптимізації економічних задач тощо.

Генезис терміна «ризик» починається ще з часів, коли його застосовували римські юристи в окремих справах свої діяльності, але більш детально це визначення почали вивчати наприкінці ІХ ст., використовуючи його у економічній, і також в інших різних напрямках діяльності [1].

Сьогодні категорія ризику актуалізована і використовується в багатьох науках. Так, теорія катастроф застосовує цей термін для опису аварій та лих. Різні підходи до трактування ризику зустрічається в літературі з психології, медицини, філософії, права. Таке розмаїття напрямків вивчення ризику обумовлено багатоаспектністю цієї категорії.

Квінтесенцією економічної сутності категорії «ризик» є класична та неокласична теорії. Згідно з класичною теорією ризик тотожний математичному очікуванню втрат, які можуть виникнути у разі прийняття певного рішення.

В 30-тих роках ХХ століття А. Маршалл, А. Пігу, критикуючи однобічне визначення класиків, запропонували основи неокласичної теорії, згідно з якою сутність ризику полягає у можливостях відхилень від певної мети, яке характеризується розміром очікуваного прибутку та розмірами її коливань [2].

В цілому під ризиком розуміється вірогідність отримання збитку або недоотримання доходів порівняно з прогнозованим результатом. Отже, пропонується враховувати лише збитки та не зважати на можливі негативні наслідки від здійснення конкретного виду діяльності (втрата працездатності працівників, несвоєчасне постачання матеріалів тощо).

Досліджуючи ризик, Т. Райс, Б. Койлі стверджують, що він пов’язаний з непередбачуваністю очікуваних ситуацій. Ризик виявляється тоді, коли події, що наступили відрізняються від запланованих [3]. Важливим (негативним) моментом у такому розумінні визначення, що аналізується, є ігнорування можливих наслідків настання ризикової події (недоодержання прибутку, збільшення збитків, втрати конкурентної позиції на ринку та інші).

Дж. Фрідман, Н. М. Ордуей порівнюють ризик з вірогідністю того, що отриманий у майбутньому прибуток та інші вигоди від реалізації проекту будуть відрізнятися від планових [4]. Слід зазначити, що економічний аспект ризику пов’язаний не лише зі зменшенням прибутку, а й з іншими економічними категоріями (заробітна плата, трудомісткість тощо).

Деякі науковці вважають ризик суб’єктивно-об’єктивною категорією, що зв’язана з подоланням невизначеності і конфліктності у ситуаціях обов’язкового вибору та відбиває ступінь отримання очікуваного результату, відхилення від поставлених цілей враховуючи вплив контрольованих і неконтрольованих факторів в умовах існування прямого і зворотного зв’язку.

Дослідниця Г. Гордукалова вважає, що ризик – це ступінь невизначеності настання події [5]. Таке визначення не в повній мірі відбиває сутність економічного ризику – не враховує імовірність збільшення витрат, недоодержання прибутку, втрати певного капіталу.

На думку К. В. Захарова, ризик – це непередбачуваність процесу, результатів і наслідку певних операцій або угод, напрямів і видів роботи, результатів діяльності компанії загалом [6]. По-іншому, ризик – це неповна визначеність ефективності очікуваних або вже здійснених операцій. Отже, ризик – це міра економічної незалежності в господарюванні компаній. Порівнюючи ризик з невизначеністю, автор припускається помилки – ці терміни є взаємозалежними, але нетотожними.

Порівнюючи ризик невизначеності, О. С. Шапкін дає йому таке трактування – це пов’язана з подоланням непередбаченості діяльність, в ситуаціях неминучого вибору, в процесі яких є можливість кількісно і якісно визначити вірогідність досягнення очікуваного результату, невдачу й відхилення від цілі. На відміну від попередніх пропозицій щодо інтерпретації терміна, що розглядається, науковець відокремлює не лише поняття ризику, а й деякі елементи управління ним: оцінка, подолання невизначеності, що безперечно розширює його значущість.

Узагальнюючи дефініції ризику можна відокремити спільні риси, що його характеризують:

- вірогідність збільшення затрат;

- вірогідність зменшення прибутку;

- рівень невизначеності в процесі здійснення діяльності;

- відхилення від планових (очікуваних) результатів.

Список використаних джерел:

1. Гриньов А. В. Управління ризиками міжнародної інвестиційної діяльності на підприємствах автомобільного транспорту : моногр. / А. В. Гриньов, К. О. Попкова, К. П. Покатаєва. – Х. : ХНАДУ, 2009. – 152 с.

2. International Organization for Standardization [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.iao.cli

3. Райс Т. Финансовые инвестиции и риск / Т. Райс, Б. Койли ; сокр. пер. с англ. под общей ред. М. А. Гольцберга, Л. М. ХасанБек. – К. : BHV, 1995. – 592 с.

4. Фридман Дж. Анализ и оценка приносящей доход недвижимости / Дж. Фридман, Ник. Ордуэй ; пер. с англ. – М. : Дело ЛТД, 1995. – 236 с.

5. Гордукалова Г. Информационный анализ рисков в инвестиционных проектах / Г. Гордукалова // Библиотечное дело. – 2003. – № 12 (2). – С. 27–32.

6. Бочарников В. П. Риски во внешнеэкономической деятельности предприятий / В. П. Бочарников, С. М. Релецкий, К. В. Захаров. – К. : ИНЭКС, 1997. – 170 с.