Пендак К. І.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

СКЛАДОВІ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ

У просторі української підприємницької діяльності системна криза в національній економіці створила нестабільну ситуацію, яка пов'язана, як із державною проблематикою (нестабільна ситуація в політиці), так із внутрішньою діяльністю підприємства (недосконалий маркетинг, використання неефективних засобів, не ефективний менеджмент, незбалансованість фінансових потоків).

Однією з найсерйозніших проблем промислових підприємств в період кризи є банкрутство, яке є останньою стадією кризи. Зазвичай банкрутство виникає внаслідок мало ефективного управління ресурсним потенціалом, прорахунків, нехтуванням мікро- і макросередовищем, а саме його впливом. Фахівці трактують це поняття як нездатність до конкурентоспроможності на сучасному ринку.

Тому в сучасних кризових умовах важливе значення набуває створення на промислових підприємствах антикризової системи, яка була б спрямована на передчасне передбачення банкрутства та своєчасну профілактика фінансів підприємства.

Неповністю сформований ринковій простір України потрапив в кризисний стан, а тому антикризове управління є одним з головних аспектів у вирішенні проблеми.

В чому полягає його сутність антикризового управління на промислових підприємствах?

Фахівець з антикризового управління В. Н. Козлова стверджує, що хід вирішення проблеми криється в літературних джерелах. Перша точка зору відкриває нам простори в подоланні кризової проблеми, та стверджує що головна його суть – це уповільнення та зменшення негативних наслідків. [1, с. 164]. Це означає, що виконується функція передбачення.

Щодо другої позиції, то вона вимагає аналізу переломного моменту, розробки нового управлінського курсу. На цьому етапі керівництво повинно встановити момент, при якому якісні зміни увійдуть в силу та спрямують підприємство на новий рівень поза кризового простору.

З третьої точки зору, подолання кризової ситуації – це підхід антикризового менеджменту [1, с. 165]. Цей підхід спрямовується лише на подолання наслідків кризи.

Четверта позиція показує дії щодо спрямування, розробки, та виконання заходів які будуть діяти саме до настання кризового стану. Тобто, всі процеси будуть проводитись до настання кризи. [1, с. 166].

Є. М. Коротков стверджує, що будь-які дії повинні бути антикризовими, якщо підприємство в складному стані. Якщо ігнорувати початкове положення кризи і повільно реагувати, то це призведе до банкрутства [2, с. 131].

Проаналізувавши сучасні наукові розробки в галузі антикризового управління, можна виокремити основні положення щодо антикризового управління промисловим підприємством:

• кризу можна викликати та передбачити;

• кризу можна перетворювати і призупиняти;

• криза повинна наставати тоді, коли підприємство повністю підготовлене;

• криза має тенденцію пом’якшуватись;

• спеціальні навички, знання, та творчий підхід – головна умова управління кризою;

• криза може бути керована;

• управління кризовим станом здатне мінімізувати втрати в цей період.

Виходячи з наведених ознак буде логічним уточнити систему антикризового управління промисловими підприємствами (об’єкт, суб’єкт та предмет), його завдання та складові.

Об’єктом антикризового управління є розвиток процесу кризових ситуацій і явищ на підприємстві, суб’єктами є фахівці, які спрямовують свої знання та сили на вирішення складних кризових проблем, а предметом антикризового управління є методи, розробки, покращення, які спрямуються на усунення кризи та запобігання банкрутства.

Таким чином, антикризове управління спрямовується на передбачення проблем, виведення підприємства з кризового стану та його подальший розвиток і захист від подібних негативних явищ.

Основними завдання такого управління є:

· передбачення кризового стану та кризових наслідків;

· усунення неплатоспроможності, створення фінансової стійкості підприємства, мінімізація наслідків кризи;

· збільшення інвестиційної привабливості;

· аналіз на моніторинг кадрової політики підприємства;

· аналіз інноваційної діяльності підприємства;

· динаміка збиткової діяльності та її постійне дослідження.

Антикризове управління істотно відрізняється від загальноприйнятого управління підприємством, має свою відмінність.

Таким чином, охарактеризувавши основні складові антикризового управління промисловими підприємствами, можна стверджувати, що саме таке управління здатне забезпечити подолання негативних явищ в економіці України та стати джерелом її відродження.

Список використаних джерел:

1. Козлова Е. В. Концепция опережающего антикризисного менеджмента : моногр. / Е. В. Козлова. – Саратов : СГСЭУ, 2001. – 232 с.

2. Коротков Э. М. Антикризисное управление : учеб. / Э. М. Коротков. – М. : ИНФРА-М, 2003. – 432 с.

3. Коваленко О. В. Антикризове управління – запорука стабільної роботи підприємства / О. В.  Коваленко // Вісник Хмельницького національного університету. – 2011. – № 2. – Т. 3. – С. 65–68.