Євтіщенко А. С., к. держ. упр. Величко Л. А.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

КРЕДИТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА МЕХАНІЗМУ ФІНАНСУВАННЯ

В процесі реалізації продукції інколи виникає ситуація, коли клієнт не в змозі відразу здійснити розрахунки із постачальником. У такій ситуації вирішується питання відстрочення розрахунків, іншими словами - можливість надати клієнту комерційний кредит. Постачальник одержує від клієнта не грошові кошти, а вексель як один із можливих варіантів боргових зобов'язань. Комерційний кредит являє собою платіжне відстрочення, що зазвичай надається у вексельній формі і вважається окремим різновидом спонтанного фінансування [1].

Виділяються наступні варіанти кредиторської заборгованості в сучасній фінансовій практиці:

- за послуги, товари або роботи, строки проплати за котрими не настали;

- за послуги та/або товари, що не були сплачені у строк, що був встановлений;

- за виданими векселями;

- за виданими авансами;

- за бюджетними та позабюджетними розрахунками;

- за договором страхування та ін.;

- заборгованість по заробітній платі робітникам;

- інші можливі різновиди кредиторської заборгованості [2].

Управління заборгованістю визначається шляхом аналізу, тому керівництво підприємства повинно мати повну інформацію щодо стану поточної кредиторської заборгованості, яка формується в системі бухгалтерського обліку.

Аналіз існуючої кредиторської заборгованості розглянутого підприємства здійснюється на основі аналізу фінансової звітності. Для співвіднесення динаміки розміру поточної кредиторської заборгованості, враховуючи зміни розмірів діяльності підприємства, при визначенні певних коефіцієнтів оборотності кредиторської заборгованості прийнято використовувати показники фінансових результатів. Зазвичай процес керування кредиторською заборгованістю базується на принципах та засадах, які забезпечують можливість відокремити керування кредиторською заборгованістю в автономний розділ управління. Методологічним базисом процесу управління, окремих методів розрахунку, способів обґрунтування управлінських рішень в фінансовій області, виступає сукупність визначених фінансово–математичних методик, які були сформовані як модель управління поточною кредиторською заборгованістю окремо взятого суб’єкта господарювання [3].

Вважається, що підвищення кредиторської заборгованості підприємств пов’язане з проблемою неплатежів. Але, на нашу думку, між проблемою неплатежів та ростом кредиторської заборгованості підприємств існує безпосередньо прямий зв'язок.

Спостерігається відсутність прозорої концепції розрахунків між співпрацюючими підприємствами, що передбачає фінансову та майнову відповідальність даних суб'єктів підприємництва за наслідки їх діяльності. Звідси, для ефективної діяльності та подальшого розвитку підприємства необхідний постійний контроль та своєчасне прийняття рішень. Механізмом, що регулює усі процеси, пов’язані з цією категорією є кредитна політика підприємств.

Отже: правильна політика керування кредиторською заборгованістю надає можливість для збільшення кількості та масштабу ринків продажу товарів. Для раціонального функціонування організація повинна бути забезпечена розміром обігового капіталу. Серед складових управління кредиторською заборгованістю можна виділити:

- аналіз виникнення та ліквідації заборгованості в динаміці та з боку статистики;

- обґрунтування доцільності відстрочки сплати по рахункам, що були виставлені постачальниками;

- оптимальний термін відстрочки;

- сприяння відсутності можливості формування простроченої кредиторської заборгованості.

Однією з найголовніших умов, які висуває контрагент при підписанні договору, є відстрочка платежу при відвантаженні продукції. Негативні наслідки можуть виникнути як при збільшенні, так і при зменшенні кредиторської заборгованості. Аналізуючи дані щодо існуючого стану кредиторської заборгованості потрібно проаналізувати, з яких причин виникає кожен вид заборгованості.

В процесі дослідження було виявлено - однією з найважливіших частин складного механізму підприємства є кредиторська заборгованість. Тому цій складовій необхідно приділяти першочергову увагу, беручи до уваги, що прийняті сьогодні рішення мають визначний вплив на зміну стану та перспективи для росту підприємства.

Список використаних джерел:

1. Гончарук Р. П. Сутність та класифікація кредиторської заборгованості: колізії наукових підходів / Р. П. Гончарук // Вісник ЖДТУ: економічні науки. – 2012. – № 1. – С. 48–51.

2. Марусяк Н. Л. Дебіторська та кредиторська заборгованість як основні фінансові регулятори кругообігу оборотного капіталу підприємства / Н. Л. Марусяк // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 7. – С. 90–95.

3. Марчак Н. В. Управління кредиторською заборгованістю як джерелом фінансування підприємств / Н. В. Марчак, О. О. Фокіна // Інноваційна економіка. – 2011. – № 2. – С. 237–239.