Андросова І. О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БІЗНЕСУ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ПІДПРИЄМСТВА

На сучасному етапі економічного розвитку збільшується роль та значущість нематеріальних факторів забезпечення конкурентоспроможності підприємств усіх сфер та напрямків діяльності. Одним з таких факторів, дослідження якого має неабияку актуальність та набуває все більшої значущості, є імідж підприємства. Іміджем підприємства прийнято вважати «уявлення суб’єктів внутрішнього та зовнішнього середовища про його образ, створений за допомогою засобів інформаційних комунікацій про здобутки і можливості, що формуються під впливом об’єктивних і суб’єктивних чинників» [1, с. 180].

Практика показала, що гарне уявлення про фірму допомагає сформувати кращий попит на її товари та послуги, отримати певні конкурентні переваги та додаткові цінності. Для формування позитивного іміджу будь якого підприємства необхідно визначення та аналіз факторів, які впливають на нього. У науковій літературі є достатня кількість робіт, пов’язаних з дослідженням цієї проблематики, можна виділити декілька підходів до класифікації іміджеутворюючих факторів. Так, О. О. Ястремською було запропоновано фактори визначати як об’єктивні, які відображають результати господарської діяльності, так і суб’єктивні, що характеризують сприйняття підприємства окремими суб’єктами [1]. Я. В. Лісун, Т. В. Пархоменко усі фактори розподіляли на внутрішні та зовнішні [2]. Н. А. Патутіною усі фактори було згруповано для різних цільових аудиторій [3].

Одним зі значущих факторів, що впливає на формування іміджу підприємства є соціальна відповідальність бізнесу [5]. «Соціальна відповідальність – це соціальне явище, що являє собою добровільне та свідоме виконання, використання і дотримання суб’єктами суспільних відносин, приписів, соціальних норм, а у випадку їхнього порушення – застосування до порушника заходів впливу, передбачених цими нормами» [4, с. 9].

В середині минулого століття цю залежність помітили американські провідні фірми, коли споживачі стали обурюватися нещадним використанням природних благ, робочої сили, хижацьким капіталістичним господарюванням. Ще одним чинником стала жорстка конкуренція, що сформувалась на ринку. Фірми намагались побудувати собі позитивний імідж, що створює гарну репутацію. Є випадки, коли справа доходила і до того, що оголошувались бойкот та мітинги з боку споживачів незважаючи на якість товарів, які було виготовлено фірмою, що ігнорує суспільні інтереси. У таких випадках бізнес був вимушений йти на компроміси. Тоді виникла так звана «інституційна» реклама – реклама самих інститутів капіталістичного суспільства. Тоді ж почали використовувати «паблік рілейшнз» як інструмент спілкування бізнесу із суспільством. Інституційна реклама перетворилась у сучасну «корпоративну» рекламу, тобто рекламу корпорацій, фірм та інших великих і дрібних підприємницьких організацій. Бізнес став цікавитись уявленнями потенційних споживачів про імідж, репутацію та соціальну відповідальність підприємництва.

Дбаючи про імідж підприємства, його реклама показує населенню ті соціально-суспільні блага, які виходять з бізнесу. Підприємницькі структури голосно заявляють про свої соціальні програми, орієнтовані на суспільні потреби людей (отже на ті, які не пов'язані прямо з виробництвом продукції або послуг). Корпоративна реклама інформує суспільство про кошти, які певна фірма спрямовує в соціальну сферу:

- охорону навколишнього середовища;

- у програми підготовки кадрів та освіти персоналу;

- підвищення зайнятості населення через створення додаткових робочих місць;

- прийом на роботу людей з особливими потребами.

Таким чином бізнес доводить населенню власну «соціальну рентабельність», коли підприємці дбають не лише про свою вигоду (прибуток), але й про суспільний добробут у своїй країні.

Очевидно, що в сучасних умовах розвитку національної економіки споживач віддає перевагу підприємствам та компаніям, що не тільки активно використовують корпоративну соціальну відповідальність, а й підкреслюють це.

Отже, подальших наукових досліджень потребують проблеми, які пов’язані з використанням елементів соціальної відповідальності бізнесу, благочинності та меценатства для формування стійкого позитивного іміджу підприємства.

Список використаних джерел:

1. Ястремська О. О. Економічна сутність іміджу, його об’єктивне підґрунтя щодо туристичних підприємств / О. О. Ястремська // Бізнес Інформ. – 2011. – № 11. – С. 179–182.

2. Лісун Я. В. Організаційно-економічний механізм управління іміджем персоналу підприємств сфери послуг в конкурентних умовах / Я. В. Лісун, Т. В. Пархоменко // Вісник ОНУ імені І. І. Мечникова. – 2014. – Т. 19. – Вип. 1/1. – С. 187–190.

3. Патутина Н. А. Управление визуальным имиджем предприятия социально-культурного сервиса и туризма [Електронний ресурс] / Н. А. Патутина // Интернет-журнал «Наукознание». – 2012. – № 2. – Режим доступу : http://naukovedenie.ru/PDF/73EVN114.pdf

4. Охріменко О. О. Соціальна відповідальність : навч. посіб. / О. О. Охріменко, Т. В. Іванова. – К. : Нац. техн. ун-т України «Київський політехнічний інститут», 2015. – 180 с.

5. Тімар І. В. Концептуальні підходи до формування структури іміджу підприємств сфери послуг / І. В. Тімар // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Економіка. – Дніпропетровськ, 2015. – Вип. 9 (1). – С. 90–96.