Гунченко І. О.
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)
ВПРОВАДЖЕННЯ
МЕХАНІЗМІВ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ
В наш час, коли в Україні відбуваються постійні економічні і політичні
зміни, які вносять невизначеність в житті практично кожної особистості дуже
актуальним є проблема ефективної мотивації персоналу підприємств. Мотивація – це
«процес спонукання людей до праці, який передбачає використання мотивів
поведінки людини для досягнення особистих цілей або цілей організації» [1].
Слід відзначити, що непередбачені та
нерегулярні винагороди мотивують краще, ніж прогнозуємі
(в першу чергу це відповідає матеріальній мотивації), коли вони практично
стають незмінною часткою життя працівника. Тобто нединамічна система мотивації
в дійсний момент перестає працювати. Як правило, підвищення зарплати спочатку
сприймається працівником, як мотиватор, але з часом
цей чинник втрачає свою значимість. Розуміється, неможливо підвищувати оплату
праці нескінченно,тому використання механізмів нематеріальної мотивації, які є
більш гнучкими, є дуже важливими в
умовах сучасного економічного становища в Україні.
Результативне використання трудових ресурсів може забезпечити лише
мотиваційний механізм, що є гнучким до економічних змін та відповідає сучасним
економічним умовам. При цьому особливої актуальності набуває використання
механізмів нематеріальної мотивації.
Запровадження ефективних механізмів нематеріальної мотивації сприяє
підвищенню лояльності персоналу, продуктивності праці, конкурентоспроможності
підприємства і, як результат, прибутковості.
Слід зазначити, що імідж будь-якого підприємства визначається рівнем організаційної культури
підприємства, соціально-психологічним кліматом та ін.
Розрізняють види мотивації: матеріальну,
моральну, адміністративну.
Механізми матеріальної мотивації – це інструменти впливу на персонал за
допомогою системи оплати праці, участі персоналу у прибутках підприємства. Зворотною
стороною матеріального стимулювання є застосування матеріальних санкцій(штрафи, депреміювання).
Інші два види мотивації: моральна і адміністративна – це складові елементи
нематеріальної мотивації.
Механізми нематеріальної мотивації спрямовані на підвищення лояльності персоналу
до підприємства. Під нематеріальними розуміємо такі заохочення до ефективної
праці, які не призначаються співробітнику у вигляді матеріальної винагороди.
Моральна мотивація базується на використанні системи оцінювання ефективності
та результативності ділових якостей працівників, вихованні у них почуття
гордості за своє підприємство, відданості йому, відчутті необхідності, їхньої
потреби на підприємстві. До моральних механізмів мотивації відноситься визнання заслуг (особисте та публічне).
Адміністративна мотивація «базується на дисципліні праці, відповідальності
працівника, використанні різних форм дисциплінарного покарання (зауваження, догана,
звільнення з роботи) і дисциплінарних заохочень» [2].
Сучасна економічна думка визначає декілька груп чинників нематеріальної
мотивації. Одним з найменш фінансово затратних
інструментів, але ефективно діючих на покращення внутрішнього іміджу організації,
який з часом буде поширюватися і на зовнішній імідж організації є залучення працівників
до процесу прийняття оперативних рішень, вшанування співробітників, приурочені
до весіль, народженням дітей або днях народження, грамоти і подяки, та інше. Ще
одна з груп ефективно діючих інструментів нематеріальної мотивації – підвищення
якості умов праці (компенсація вартості проїзду або доставка до місця роботи
службовим транспортом, пільгове харчування, надання робочої уніформи, медичне обслідування
і страхування, оплата рахунків мобільного
зв’язку та інше). Не слід забувати і про формування корпоративної культури.
Корпоративні свята з’єднують трудовий колектив в єдину команду.
До наступної групи інструментів нематеріальної мотивації слід віднести: навчання частково за рахунок організації (для
підвищення відповідальності навчаємого персоналу;
оптимальне співвідношення: 70 % – підприємство, 30 % – співробітник). Також
проведення внутрішніх тренінгів на підприємстві, на яких самі співробітники
обмінюються своїм досвідом, проводять «мастер-класи».
В останній час на підприємствах
використовуються такі чинники нематеріальної мотивації, як можливість працювати
віддалено, гнучкий графік роботи, виділення співробітникові додаткового вихідного та інші чинники, що
дозволяють робітникам використовувати свій робочий час ефективно.
Розробникам мотиваційних програм треба враховувати, що кожна людина
індивідуальна, і в кожної особистості є індивідуальні потреби, які вона прагне
реалізувати виконуючи свої професійні обов’язки на підприємстві. Тобто, при розробці
програми нематеріальної мотивації треба використовувати не однотипні, не уніфіковані
механізми мотивації. Програма нематеріальної мотивації повинна розроблятись не тільки
враховуючи розрізнення персоналу видам професійної діяльності. Враховувати потрібно
і такі данні, як вік, стать, соціальний статус співробітників, а також їх психологічні
особливості. Для визначення дієвих механізмів нематеріальної мотивації відділ
персоналу повинен систематично робити аналіз мотиваторів
по структурним підрозділам, здійснюючи періодичне планове анкетування працівників.
Також обов’язково аналізувати данні
анкетування звільнених співробітників.
Згідно з опитуванням сайту Work.ua, 67,2 % респондентів
вважають грошові заохочення найкращим видом мотивації, підтверджуючи думку кадрових
експертів. Безкоштовне навчання і тренінги вважають дієвим мотиватором
8,9 % опитаних. «Похвалу від керівництва цінують 6,6 % респондентів, персональні
подарунки від компанії – 5,8 %. Штрафи та покарання змушують краще працювати
4,7 % українців, а корпоративні свята – 4,1 %. Найменше цінуються додаткові вихідні
– так відповіли лише 2,7 % опитаних» [3]. У кожного підприємства, згідно внутрішніх статистичних даних, отриманих
методом діагностики чинників нематеріальної мотивації можуть бути і інші
чинники.
З огляду на вище викладене, можна дійти висновку, що для кожного
підприємства повинні бути розроблені свої системи нематеріального стимулювання,
які б враховували специфіку його виробничої діяльності та корпоративної
культури. Систематична діагностика мотиваційного клімату допоможе розробляти і
впроваджувати в систему нематеріального стимулювання актуальні заходи, іншими
словами, змінювати існуючу програму мотивації відповідно до актуалізованих
потреб співробітників. Використовуючи оптимальне поєднання матеріальних та
нематеріальних систем мотивації, дозволить гармонізувати інтереси як
підприємства в цілому, так і окремо кожного співробітника, що позитивно вплине
на рівень ефективності праці персоналу та, відповідно, на прибутковість підприємства
в цілому.
Список використаних джерел: