Копильченко К. І., Соловйов К. Д., к. т. н. Куценко В. Й.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ДУХОВНО-МОРАЛЬНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ

Сьогодні весь світ опинився у системній кризі. Соціально-економічна криза – це тільки його вершина, насправді кризою вражені всі сучасні інститути розвитку суспільства – сім’я, культура, освіта, політика, економіка. Основою всіх цих криз можна вважати кризу духовно-моральну, кризу людської особистості, помилку вибору вірного шляху розвитку. Економіка, як й інші аспекти людського життя, залежить, перш за все,від духовності, моральності суспільства та кожної людини. Отже, формування моральної культури сучасного суспільства в нашій країні, що знаходиться на стадії соціально-політичного, економічного та духовного розвитку, є найважливішим завданням.

Будь-яка діяльність людини, насамперед господарська, повинна відповідати загальноприйнятим моральним принципам. Люди повинні сприяти припиненню безладу та розладу, формуванню високоморальних основ та норм вітчизняного підприємництва, покращенню загальної ситуації в країні. Під мораллю розуміємо світогляд людини і суспільства, що демонструє внутрішні духовні цінності людини, які є підґрунтям поведінки особистості в певних ситуаціях з окресленням межі, за яку людина не бажає або може переходити. Під духовністю слід розуміти невидимий, внутрішній світ особистості, її глибинну сутність,що має власне мислення, самосвідомість і здатність думати про себе, звітувати собі про власний внутрішній стан й націлювати свої дії, беручи відповідальність за них [2, с. 161].

Розвиток духовності та моралі українського підприємництва знаходиться на досить низькому, перехідному етапі невизначеності. Ринкові трансформаційні процеси в нашій країні на початку 90-х років та розвиток підприємництва супроводжувалися хабарництвом, здирництвом, рекетом і навіть вбивствами як засобом конкуренції та зведення рахунків, що свідчить про повну відсутність соціальної відповідальності, а тим паче духовно-моральних засад у «підприємців». У наш час мало що змінилося, більшість підприємців не розуміють сутності соціальної відповідальності, її переваг та позитивних наслідків. Основною їх метою є отримання прибутку, його максимізація за короткий проміжок часу та особисте збагачення. Саме тому підприємець для більшості українських громадян – це синонім «злодія, злочинця, розкрадача, людини, яка зневажає на свою країну, та накопичує багатства нечесним шляхом» [1, с. 48]. Згадаємо висловлювання відомого мільярдера Рокфеллера, про те, що він впевнений у тім, що лише християнські моральні цінності і стандарти найвищі, отже він їх сповідає і у житті і в бізнесі. Один з досить відомих підприємців закликав до чесності, щоб отримати можливість стати багатшими [2, с. 163].

Для того, щоб визначити правильний напрямок розвитку вітчизняних підприємств та духовно-моральні основи економіки, розглянемо оприлюднений виданням Forbes рейтинг компаній, що є лідерами з точки зору корпоративної соціальної відповідальності і основні принципи цих компаній:

1. Microsoft.

2. Google.

3. WaltDisney.

4. BMW.

5. Apple.

У цих компаніях існують сталі духовно-моральні принципи, яких роками дотримуються як керівники, так і прості працівники:

- внутрішня соціальна відповідальність передбачає комфортні й безпечні умови праці для працівників, гідну оплату праці, додаткове медичне страхування, постійне навчання працівників, додаткову допомогу у важких життєвих ситуаціях, взаємодопомогу працівників один-одному та працю в злагодженій єдиній команді;

- зовнішня соціальна відповідальність передбачає заходи, спрямовані на благодійність, захист екології, роботу з громадськістю та взаємодію з різними організаціями, сприяння в роботі з ліквідацією надзвичайних ситуацій.

Окрім позитивної моральної складової та благополуччя працівників компанії, дотримання основ соціальної відповідальності в економіці приносить компаніям і гарний фінансовий результат.

Наш вітчизняний історичний досвід господарювання на засадах духовності й моралі показав, що для процвітання, довговічного функціонування українських підприємств, необхідно відроджувати працівникам духовно-моральні цінності життєдіяльності та господарювання, наслідком яких буде й належний прибуток для подальшого сталого розвитку підприємства й суспільства. Це не означає нав’язування керівництвом працівникам своєї думки та жорстких правил і покарань, а навпаки – проведення виховних бесід, які б могли донести до працівника всю важливість та необхідність духовності, моральності та етики на підприємстві. Людині не можливо нав’язати цінності, проте можна про них дискутувати, можна спонукати людей замислитися над ними. Також, надихаючи певні цінності та основи працівникам, керівництво особистим прикладом має показувати їх дотримання, адже,людина хоче ставати кращою та робити добро, у тому випадку, коли до неї проявляють доброту, повагу та підтримку. Соціальна відповідальність та процвітання економіки починається з нас, тому кожен має замислюватися над своїми діями, словами та поведінкою. Адже кожен наш вчинок має наслідки, а будуть вони позитивними чи руйнівними, залежить тільки від нас. Тому, саме особиста відповідальність, чесність, доброта та совість кожного індивіда, веде до загального блага!

Список використаних джерел:

1. Мороз О. Духовні принципи ведення малого і середнього бізнесу в регіоні / О. Мороз // Підприємництво, господарство і право. – 2013. – № 4.

2. Пилипенко Г. Роль християнської моралі у функціонуванні економічних систем / Г. Пилипенко // Академічний огляд. – 2014. – № 2.

3. Патрікац Л. Світом правлять гроші. Чи любов?.. / Л. Патрікац // Вісник Національного банку України. – 2008. – № 2.