Корса І. А.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончар (Україна)

СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ТУРИЗМУ У М. ДНІПРІ

В сучасній економічній системі спостерігається тенденція розвитку промислового, що стало наслідком впливу політичних, економічних, технічних, культурологічних та соціальних факторів. Найбільші темпи зростання цього виду туризму спостерігаються в країнах із соціальною підтримкою громадян, сприятливою внутрішньою і зовнішньою політикою, високим рівнем культури. Індустріально розвинені регіони і території, які не мають достатньої кількості традиційних елементів туристичного потенціалу (природні, рекреаційні ресурси, об’єкти культурно-історичної спадщини, тощо), завдяки промисловому туризму набувають можливості підвищення туристичної привабливості, збільшення туристичних потоків та як наслідок розвитку туристичної галузі. У зв’язку цим актуального характеру набувають дослідження, пов’язані з визначенням потенційних можливостей розвитку промислового туризму в окремих областях та містах нашої країни.

Промисловий туризм – «це дослідження територій, будинків і інженерних споруджень виробничого (не цивільного) або спеціального призначення, а також будь-яких залишених (занедбаних) споруджень із метою одержання психологічного й естетичного задоволення дослідницького інтересу, захоплення у вигляді фотографування» [1, с. 71].

Споживачами туристичного продукту в сфері промислового туризму є:

- фізичні особи, громадяни України та інших країн (мета – організація дозвілля, пізнавальні тури);

- школярі (мета – ознайомлення з особливостями виробництва продукції і послуг в різних сферах діяльності, зі специфікою окремих професій, профорієнтація);

- студенти (мета – уявлення про особливості роботи за обраною спеціальністю, можливість зануритись в майбутнє професійне середовище);

- підприємці, фахівці, працівники різних сфер господарської діяльності (мета – обмін досвідом та ознайомлення з новинками, налагодження ділових контактів, тощо).

Становлення промислового туризму спочатку пов’язували з можливістю створення принципово нового туристичного продукту для розширення масштабів діяльності суб’єктів туристичної сфери, а також з метою підвищення туристичної привабливості індустріальних регіонів, але з часом цей вид туризму почав виконувати соціально і суспільно значущі функції. В цьому сенсі метою промислового туризму є задоволення пізнавальних, наукових, професійних, ділових, культурологічних та інших потреб населення, профорієнтаційна робота з молоддю та підлітками, виховання у них патріотичного ставлення до рідного краю.

Місто Дніпро багато років було закритим містом, не приймало туристів, туристичний потенціал почав реалізовуватися останні десятиліття. Для розвитку промислового туризму у місті є наступні обєкти, які викликають зацікавленість у туристів: ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського”, ВАТ “Дніпропетровський трубний завод”, ВАТ “Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, ВО “Південний машинобудівний завод ім. Макарова” та конструкторське бюро "Південне", кондитерська фабрика «АВК», «Майстерня карамелі», «Хлібозавод №10,ТОВ», ТОВ «Хліб» хлібозавод №8 та ін. (в місті приблизно 215 промислових підприємств) [3].

Але вказані туристичні об’єкти, переважно, орієнтовані на жителів Дніпра або прилеглих населених пунктів, та не досить привабливі як самостійні екскурсійні об’єкти для подорожуючих з інших регіонів та іноземних туристів. Отже, можна вважати, що розвиток промислового туризму у м. Дніпрі необхідно пов’язувати з цільовою аудиторією серед місцевих жителів.

Найскладнішим є завдання розвитку промислового туризму з метою формування позитивного іміджу та збільшення привабливості (в тому числі інвестиційної) регіону й галузі. Мова йде про популяризацію не окремого підприємства, а території, регіону, галузі в цілому. Такі заходи потребують значних вкладень фінансових, матеріальних, трудових ресурсів на фоні слабої зацікавленості підприємств та низької обізнаності потенційних туристів. В цьому випадку туристичний продукт має носити комплексний характер, включати відвідування низки об’єктів, можливо розташованих на значній відстані. Очевидно, що вартість таких турів не може бути низькою, тому завжди існуватиме ризик відсутності туристів, готових сплатити високу вартість туру. За умови встановлення прийнятних цін на туристичний продукт, виникатиме потреба пошуку джерел компенсації збитків [1, с. 71].

Таким чином, найближчим часом реалізація масштабних проектів в сфері промислового туризму на комерційній основі має не досить привабливі перспективи, залучення державних й місцевих органів влади та коштів бюджетів різних рівнів на їх реалізацію в сучасних кризових умовах майже нереальне, тому промисловий туризм надалі виконуватиме переважно соціально та суспільно значущі функції, перш за все направлені на виховання молоді, покращення іміджу міста та популяризації деяких професій та видів діяльності.

Список використаних джерел:

1. Чередниченко О. Ю. Можливості та перспективи розвитку індустріального (промислового) туризму у східному регіоні України / О. Ю. Чередниченко, А. О. Чередниченко // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2009. – № 28. – С. 71–74.

2. Тімар І. В. Перспективи розвитку промислового туризму в Дніпропетровській області / І. В. Тімар // Проблеми економіки: нові ринки та нові напрямки розвитку : матеріали науково-практичної конференції (м. Дніпропетровськ, 6–7 лютого 2015 р.). – Дніпропетровськ : НО «Перспектива», 2015. – Ч. 3 – С. 11–14.