К. т. н. Куценко В. Й., Уварова К. В.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БІЗНЕСУ ЯК ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

Політика євроінтеграції, а саме вихід українських компаній на міжнародний ринок, змушує освоювати безліч нових практик і правил гри соціально-орієнтованої Європи. Однією з активно обговорюваних тем щодо проблем управління соціально-економічними системами, процесами і явищами виступає питання про відповідальність бізнесу перед суспільством. Чимало діячів науки і практики, як в Україні, так і за кордоном, зводять проблему соціальної відповідальності бізнесу до відповідей на такі запитання: 1) Чи є бізнес морально відповідальним суб’єктом? 2) Чи зобов’язаний бізнес діяти в умовах певних моральних обов’язків? 3) Чи потрібно бізнесу прагнути до чогось, крім капіталізації? 4) Чи має бізнес обов’язки перед суспільством щодо забезпечення зайнятості, усунення дискримінації та інше?

Теоретичні та практичні проблеми в області соціальної відповідальності бізнесу розглядалися в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених: М. Альберта, І. Ансоффа, М. Бенота, К. Девіса, Д. Карнегі, Дж. Поста, Дж. Старчера, М. Фрідмана, Ф. Хедоурі, Е. Балацького та інші. Однак ряд питань в рамках досліджуваної проблеми залишаються не достатньо опрацьованими й потребують подальшого визначення [1].

Розглянемо найпоширеніші тлумачення соціальної відповідальності підприємництва. У роботі “MакіngGоodBusіness” (Створюємо сенс бізнесу), Лорда Холма і Річарда Уаттса, визначає, що соціальною відповідальністю бізнесу можна вважати його прихильність на постійній основі здійснювати підприємницьку діяльність на засадах етики та вносити власний вклад у економічний розвиток, одночасно підвищуючи якість життя працівників, їх близьких і суспільства в цілому.

Green papеr ЄС визначає, що соціальна відповідальність бізнесу - це концепція, в рамках якої компанія на добровільній основі інтегрує соціально-екологічну політику в комерційні операції і їх взаємовідношення з усім колом організацій і людей, що пов’язані із компанією.

Вказівне об’єднання корпорацій США, які здійснюють просування і розвиток головної концепції соціальної відповідальності бізнесу Business for Social Responsibility (Бізнес за соціальну відповідальність), трактує як соціальну відповідальність бізнесу досягнення підприємницького успіху через спільноти зовнішнього середовища, що ґрунтуються на морально-етичних нормах й повазі до людини [2].

Міжнародна Рада з питань сталого розвитку стверджує, що соціальна вiдповiдальність підприємництва – “це стійка прихильність дотримання етики та вкладанню в розвиток економіки і одночасно поліпшення якості життя персоналу їх близьких, і при цьому допомогу всьому співтовариству і суспільству загалом”. Даний підхід сприймає організації як повноцінних партнерів у своїх спільнотах, а не як організації, які прагнуть виключно до отримання прибутку.

На разі майбутніх бізнес-лідерів вчать концепціям сталого розвитку, теоріям збільшення попиту, стратегіям прискореного зростання. Удосконалюють їх розумові здібності та навички, але їх серця залишаються порожніми. Школи менеджменту, готуючи майбутніх керманичів, виховують голови і нехтують серцями.

Так, коли-небудь ці люди пожертвують накопичені гроші на благодійність, але це начебто плати за життя, прожите даремно. Цікавою є думка не брати в школу бізнесу і не атестувати як професійних лідерів тих, хто не доведе, що вміє дбати про щось, крім власної персони. Оскільки без духовного сенсу життя порожнє. Незалежно від наявних у нас благ ми, як і раніше, не будемо відчувати себе наповненими.

Любов – це завжди дія. Є чотири визначення слова “любов”. Українською тільки два визначення і його сутність кожен розуміє по своєму. З грецької слово “любов” складається з еросу (любов фізична, жадання), філії (емоційна любов – дружба), агапе (духовна чи жертовна любов, милосердя) і сторге (любов-турбота, зокрема батьківська). На нашу думку, в середині компанії необхідно використовувати такий термін як “щирий сервіс”. Служіння, яке виходить від серця – це і є прояв Сторге, або любові – турботи. І робити це потрібно через людей, через щирий сервіс, а клієнти це відчують. І результат буде у вигляді конверсії, повторних клієнтів, подяки. Підприємець зрозуміє, що він не просто гроші заробляє, а вносить свою лепту в те, щоб цей світ був краще. А гроші обов’язково прийдуть. Адже гроші – це спосіб, використовуючи який світ говорить “дякую” за майстерність. І чим більший бізнесмен є Майстром, чим більше його робота спрямована на добробут людей, тим більше в цьому “дякую” буде нулів.

Список використаних джерел:

1. Business and economic development: the impact of corporate responsibility standards and practices, Business for Social Responsibility. – USA. – 2013.

2. Overview of Business and Community Investment, Issue brief, Business for Social Responsibility. – 2003.

3. Корпоративна соціальна відповідальність: моделі та управлінські практики : підруч. / Саприкіна М. А. та ін. – К. : ТОВ “Фарбований лист”, 2011. – 480 с.

4. Рассказова Н. В. Проблема человека в современной экономической системе [Електронний ресурс] / Н. В. Рассказова. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/32_DWS_2008/Psihologia/36949.doc.htm

5. Тімар І. В. Працевлаштування молодих спеціалістів як прояв соціальної відповідальності бізнесу / І. В. Тімар // Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції «Підвищення національної конкурентоспроможності: управлінські та науково-технологічні аспекти». – Симферополь-Ялта, 19-23 листопада 2013 року. – С. 135–137.

6. Воробей В. Корпоративна соціальна відповідальність чи вигода? / В. Воробей. – К. : Києво-Могилянська Бізнес Студія, 2005. - № 10. – С. 19–29.