Матвєєва Н. В., к. т. н. Куценко В. Й.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ЗАСТОСУВАННЯ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ СИСТЕМИ МОТИВАЦІЇ

НА ПІДПРИЄМСТВІ

У світі є велика кількість найрізноманітніших теорій морально-матеріального стимулювання бізнесу. Ф. Герцберг присвятив свою теорію мотивації з’ясуванню, як впливають соціальна відповідальність, кар’єрний ріст, творча результативність, творча задоволеність та зростання, прихильність колег та керманичів (нематеріальні чинники) на ефективність господарювання.

На основі концепції нематеріального стимулювання Мак-Грегора та інших фахівців можна запропонувати керівникам теорію мотивації результативної трудової діяльності своїх підлеглих шляхом:

- сприяння гармонійним стосункам, трудовим відносинам членів колективу заради реалізації місії організації «Покращення якості морально-матеріального життя суспільства»;

- виховання працівників через організацію постійно діючого культурно-професійного навчання, дотримання колегіально прийнятого кодексу честі, доводячи до трудящих важливу тезу: «зобов’язаний – значить можеш»;

- урозуміння працівником, що його належні результати труда будуть мати, перш за все, головну – нематеріальну винагороду (радість життєдіяльності), наслідками якої стане і належний матеріальний добробут трудящого та його сімейства;

- урозуміння виконавцем, що немає меж щастя родинного та колективного, внаслідок постійного результативного (морально-матеріального) труда на благо інших (споживачів та суспільства в цілому);

- залучення працівників до самоуправління, надаючи їм певні повноваження в розробці пропозицій та ухваленні необхідних господарських, у тому числі, соціальних рішень.

- постановки правильного (зрозумілого, суспільно-корисного, необхідного для компанії) завдання;

- обґрунтування працівнику необхідності якісного виконання робіт (послуг) та його професійних обов’язків;

- своєчасної видачі завдання робітнику, щоб він міг спокійно, обдумано, з задоволенням, належно виконати його;

- надання реального часу для виконання поставленої задачі, щоб вона була виконана на належному – якісному рівні й принесла задоволеність працівнику та керманичу;

- забезпечення усіма видами ресурсів – першочергово людським капіталом, до якого відносяться довіра, повага з боку оточуючих, взаємо підтримка, щирість, відкритість, колективна соціальна відповідальність за індивідуальні та корпоративні результати поставленого завдання задля найкращого задоволення нужди та потреб замовника чи споживача;

- надання виконавцю всіх необхідних зрозумілих інструкцій, настанов;

Переважна більшість таких напрямів нематеріального стимулювання працівників цілком залежать від морально-професійної культури керівника, який є засновником колективного ухвалення і втілення в життя гуманної місії «благо народу», наслідком якої стане процвітання компанії та працівника. Наведемо приклади нематеріального стимулювання працівників вітчизняних та іноземних корпорацій [3].

Компанія «Sаndorа» організовує доставку співробітників на роботу, можливість отримання пільгового кредитування, фінансує отримання путівок, корпоративні культурні та розважальні заходи. Для визначення невдоволень або побажань співробітників, у менеджера з персоналу існують дні прийому, коли будь – яка людина з компанії може звернутися зі своїми проблемами. Крім того, є скриньки для побажань, де співробітники, заповнивши бланк, можуть запропонувати свої ідеї і побажання [4].

Фінансово-економічна криза в світі та Україні навернула національний бізнес на формування гармонійних стосунків у трудовому колективі як запоруки підвищення самовіддачі співробітників. Нематеріальні (етично-моральні) методи стимулювання здатні підвищити культуру життєдіяльності й господарювання, забезпечити соціальну відповідальність особистості, трудового колективу перед суспільством, владою та довкіллям. До нематеріальних (соціокультурних) мотивацій співробітників можна віднести: задоволення етично-моральних соціальних потреб на благочинне життя (необхідність у доброзичливому оточенні, у спілкуванні, взаємопідтримці, повазі; довговічний суспільно корисний, безпечний труд на благо суспільства. Все ж головним мотивом заохочення працівника є його стимулювання до соціальної відповідальності, соціально-корисного труда через постійне навчання, виховання етично-моральної культури життєдіяльності та господарювання. Мета ж соціальної відповідальності людини – покращення якості життя ближніх та особисте щастя, що і є запорукою сталого (животворного й довговічного) розвитку організації та суспільства.

Список використаних джерел:

1. Мансуров Р. Е. Методи нематеріальної мотивації персоналу [Електронний ресурс] / Р. Е. Мансуров. – Режим доступу : http://psуfасtor.org/lіb/hr-dіreсtor.htm

2. Створення нематеріальної системи мотивації співробітників [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://h-r-m-аrtugіnа.nаrod.ru/keіs1.html/Dlуаkeіs3.htm

3. Черкашин Д. Нестандартна мотивація / Д. Черкашина // Щотижневик «Контракти». –2008. – Червень. – № 22.

4. Стадник В. В. Менеджмент : посіб. / В. В. Стадник, М. А. Йохна. – К. : Академвидав, 2003. – 464 с.

5. «Ігор Ланда про систему мотивації» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.sаndorа.uа/іndex.php?іd=55&сlаng=uа