К. т. н. Щеньова В. Б.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ОСОБЛИВОСТІ МЕНЕДЖМЕНТУ ВІРТУАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Зміни, що відбуваються у світі, є одночасно і причиною, і наслідком НТП, який, з одного боку, ставить перед людством все більш складні задачі, а з іншої, – допомагає їх розв’язувати. Бурхливий розвиток теоретичних і прикладних досліджень у сфері інформаційних технологій призвів до радикальних змін уявлення вчених і практиків про ефективне підприємство і управління ним. Останні дослідження в області обробки інформації зробили можливим створення віртуального продукту (послуги) за індивідуальним замовленням.

Такий продукт може бути отриманий в будь-якому місці, а споживач стає його співвиробником. Замовник може не тільки контролювати процес виготовлення віртуального продукту, але й при його використанні замовляти модифікації для конкретних ситуацій, що виникають. В такому випадку мова йде про довгострокове співробітництво підприємства з замовником.

Для створення віртуального продукту найбільш ефективною є компанія з динамічною організаційною структурою, професійним колективом однодумців, що здатні постійно самовдосконалюватися – віртуальна компанія. В таких фірмах зв’язки і управління відбуваються на основі інформаційних систем і телекомунікацій; робітники і партнери виконують роботи на умовах угоди. Об’єднані за допомогою комп’ютерних мереж, вони можуть здійснювати виробництво, знаходячись в одному місці або значно віддалених один від одного.

Завдяки інформаційним технологіям роботи у віртуальних компаніях проводяться у реальному часі, що дозволяє координувати дії через загальні засідання, конференції, встановлювати зв’язок з окремими робітниками по скайпу або телефону у потрібний час в будь-якому місці їх знаходження.

Гнучкість віртуальних компаній забезпечується, в тому числі, і тим, що відносини адміністрації з робітниками можуть набувати різних форм. Поряд з традиційними штатними співробітниками, які прийняті на умовах контракту, працювати на фірму можуть фрілансери, які не зараховуються у штат.

Широкий розвиток Інтернету, інформаційних і виробничих технологій дозволяє працювати віддалено від головної компанії, при цьому ефективність її діяльності не знижується, а навпаки, зростає. Фрілансери можуть влаштовуватися на роботу в компанію офіційно як фізичні особи, укладаючи громадсько-правові договори з підприємством або як індивідуальні підприємці.

Особливості відносин між адміністрацією і робітниками, а також робітників між собою вимагає відмінних від традиційних підходів до управління людьми. Форми найму і умови договорів визначаються задачами, що стоять перед підприємством і задають комплекс наступних дій менеджерів щодо мотивації, контролю, організації і координації.

Кожний співробітник сприяє розв’язанню загальної задачі в межах своїх компетенцій, одночасно досягаючи своїх цілей (зростання заробітної плати, стабільність, кар’єрне зростання, цікава робота, професійне вдосконалення, належність компанії, набуття практичних навичок, зручні умови роботи тощо).

Форми найму визначаються не тільки і не стільки сьогоденними інтересами робітників, скільки економічною доцільністю, а саме можливістю знизити податкове навантаження на підприємство, витрати на основні і оборотні засоби, підвищити ефективність використання коштів. В кінцевому результаті – розв’язати основну задачу: за рахунок отриманих конкурентних переваг забезпечити високий рівень конкурентоспроможності продукту і підприємства.

Гнучкість віртуального підприємства обумовлена динамічною організаційною структурою. Як жорстка ієрархічна структура була ефективною в командно-адміністративній системі, так у сучасних умовах, які швидко змінюються, оптимальною стає мережева структура віртуального підприємства.

На такому підприємстві вищий менеджмент забезпечує підбір робітників, що мають необхідні компетенції, здатні виконувати поставлені задачі і розділяють розуміння місії, координує їх дії в процесі виробництва. Тут традиційні функції менеджменту виконуються з урахуванням забезпечення ефективної взаємодії спеціалістів, що працюють у віртуальному просторі, знаходячись на площах фірми або на віртуальних робочих місцях. Керуючи такими творчими колективами для досягнення максимального результату керівнику необхідно відмовитися від жорсткого контролю, формувати атмосферу взаємної довіри, підтримувати самовдосконалення в професії, заохочувати корисну ініціативу.

Віртуальне підприємство має високу конкурентоспроможність завдяки тому, що забезпечує швидке виконання замовлення і максимально задовольняє вимоги клієнта, тобто повністю орієнтоване на споживача своїх послуг. Це стає можливим, в тому числі, за рахунок переваг фріланса і менеджменту. Усвідомлюючи місію компанії і використовуючи можливості віртуального робочого місця, спеціалісти здатні працювати до 24 годин на добу, приймаючи рішення самостійно.

Таким чином, вдосконалення телекомунікаційних і інформаційних технологій дозволило і зробило необхідним гнучко реагувати на кон’юнктуру світового ринку для максимального задоволення споживачів. Ці задачі максимально ефективно здатні розв’язувати віртуальні підприємства, об’єднуючи висококваліфікованих спеціалістів, розташованих в різних місцях. Принципи і структура організації таких компаній висуває особливі вимоги до управління ними для найбільш повного розкриття творчого потенціалу робітників.

Список використаних джерел:

1. Мильнер Б. З. Теория организации / Б. З. Мильнер. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Инфра-М, 2000. – 480 с.

2. Сердюк В. А. Сетевые и виртуальные организации: состояние, перспективы развития / В. А. Сердюк // Менеджмент в России и за рубежом. – 2001. – № 5.