Сербовець Ю. О., Рябик Г. Є.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

СТАНОВЛЕННЯ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ ЯК ОДНА ІЗ ЗАСАД СТАЛОГО РОЗВИТКУ

За останні кілька років євроінтеграція та долучення до зони вільної торгівлі стали одними з найбільш обговорюваних та нагальних питань як на економічній, так і на політичній аренах України. Суспільство та бізнес сколихнули підписання Угоди про Політичну Асоціацію з ЄС, а згодом і Угода про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС, що набула чинності з січня 2016 року. Для багатьох вітчизняних компаній настав час переглянути звичний порядок роботи та налаштуватися на соціально-орієнтований лад, якого вимагають умови Угоди.

Угода про ЗВТ містить окремий розділ, присвячений питанням сталого розвитку, корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) і торгівлі. За статтею 293 даної Угоди («Торгівля на користь сталого розвитку»), задля спрощення торгівлі товарами сторони повинні докладати всіх потрібних зусиль, щоб відповідати принципам корпоративної соціальної відповідальності.

Концепцію соціальної відповідальності бізнесу як ідеї сталого розвитку було сформульовано 1992 року на всесвітньому саміті ООН із захисту оточуючого середовища та розвитку у Ріо-де-Жанейро – приватні підприємства повинні добровільно сприяти досягненню «суспільної мети» під прапором «корпоративного громадянства» і провадити господарювання з урахуванням інтересів «зацікавлених сторін» (стейкхолдерів), щоб спільними зусиллями рухатися до «сталого розвитку». Крім того, у 1999 році Генеральна Асамблея ООН затвердила Глобальний договір, який також призваний сприяти розвитку КСВ. Згідно з цим договором існує 10 принципів, які мають наслідувати соціально відповідальні підприємства (права людини, принципи праці, екологічні та антикорупційний принципи) [4]. У 2010 році вийшов Міжнародний стандарт ISO 26000:2010 «Настанови щодо соціальної відповідальності», розроблений з метою допомоги організаціям впорядкувати свою діяльність в частині соціальної відповідальності.

Наразі існує величезне розмаїття тлумачень терміну «корпоративна соціальна відповідальність». З вивчених трактувань виходить, що соціальною відповідальністю бізнесу вважають відповідальне відношення фірми до своїх продуктів/послуг, споживачів, співробітників та партнерів, а також її активна соціальна позиція, яка проявляється у гармонійній взаємодії, встановленні і підтриманні діалогу із суспільством та участі у розв’язанні важливих соціальних проблем [1].

В нашій країні корпоративна соціальна відповідальність тільки починає своє становлення. Найчастіше компанії звертають увагу лише на ближнє коло зацікавлених сторін − державу, власників та персонал. Ширше коло стейкхолдерів, таких як місцеві громади, постачальники та споживачі досі не ввійшли в систему СВ підприємств. Завдяки ряду досліджень, проведених в Україні в період з 2012 по 2014 рр., було встановлено специфічну відмінну рису КСВ в нашій країні: бізнес сприймає це поняття як благодійність або спонсорство. Окремі експерти пояснюють цю специфіку стереотипністю, характерною для країн, що розвиваються, де виживання є основним пріоритетом підприємництва [2].

Тим часом, в країні вже четвертий рік поспіль працює робоча група з Національної стратегії сприяння розвитку соціальної відповідальності бізнесу. Ростислав Курінько, Секретар групи, визначає наступні сфери впливу КСВ:

1. Соціальні інвестиції: партнерство з громадськими організаціями; сприяння економічному розвитку, освіті та охороні здоров’я населення; спонсорство, благодійність та корпоративне волонтерство.

2. Зовнішні зв’язки: взаємини з урядом; робота зі ЗМІ та вплив на суспільну думку.

3. Виробництво: рівні права, різноманітність робочої сили; охорона праці та безпека на виробництві; розвиток кадрів; ефективне використання ресурсів; екологічний менеджмент.

4. Ринкові відносини: прозорість та звітність; якість продукту, надійність та безпечність; відношення з клієнтом.

5. Ланцюг поставок: загальні стандарти та цінності ділової практики [3].

Перед Стратегією група ставить наступні задачі:

- сприяння розвитку КСВ зі сторони держави та суспільства як фактору оновлення економіки;

- впровадження уніфікованих підходів до розуміння КСВ;

- сприяння розвитку системи нефінансової звітності;

- забезпечення прав людини;

- розвиток програм ресурсозбереження та енергоефективності;

- впровадження процесів ділової бездоганності підприємств.

Розвиток КСВ в Україні – важлива передумова для розвитку підприємництва, а також рішучий крок країни на шляху до євроінтеграції. Однак, він потребує підтримки держави – необхідно розробити комплекс стимулів та заходів з популяризації КСВ в суспільстві.

Список використаних джерел:

1. Котлер Ф. Корпоративна соціальна відповідальність. Як зробити якомога більше добра для вашої компанії та суспільства / Ф. Котлер, Н. Лі ; пер. з англ. С. Яринич. – К. : Стандарт, 2005. – 302 с.

2. Охріменко О. О. Соціальна відповідальність : навч. посіб. / О. О. Охріменко, Т. В. Іванова. – К. : Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», 2015. – 180 с.

3. Національна стратегія КСВ в Україні: стан та перспективи. Курінько Ростислав, 21.03.2016. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://kurinko.com/uk/nacionalna-strategiya-ksv-v-ukra%D1%97ni-stan-sprav-i-perspektivi

4. Сайт Міністерства соціальної політики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/article?art_id=88867&cat_id=34940