Шульга К. Р., к. е. н. Кошевий М. М.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (Україна)

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

В сучасних умовах, які склались в Україні, управління персоналом відіграє досить суттєву роль. Даний процес включає в себе багато складових серед яких виділимо: відносини між працівниками в колективі, кадрову політику підприємства та мотивацію до роботи. Яку б не було запропоновано систему управління персоналом на підприємстві вона не зможе гідно працювати без правильно побудованої та якісної мотиваційної політики працівників. На даний час в Україні стоїть проблема ефективного використання трудових ресурсів, а для вирішення даної проблеми потрібно розробити досить дієві програми стимуляції та мотивації персоналу. Підприємства на даний час не можуть в повній мірі використовувати свої можливості відсутність зацікавленості з боку персоналу в цьому. Трудова активність персоналу падає, що призводить до занепаду підприємств, що в свою чергу, негативно відкликається на господарстві країни в цілому.

На даний час існує думка серед вчених, які мають відношення до управління персоналом, що чим вища мотивація працівників, тим більш успішніша робота підприємства. Високий рівень результатів в роботі не можливо досягти коли немає зацікавленості в цьому. Найефективнішою системою мотивації працівників на підприємстві є така мотивації, де потреби працівників відповідають можливостям підприємства. Існує велика кількість різновидів мотивації співробітників, до яких модна віднести:

- самомотивація;

- внутрішня та зовнішня мотивація;

- матеріальна та нематеріальна мотивація;

- загальна, групова та індивідуальна мотивація;

- негативна та позитивна мотивація.

Таким чином необхідно зробити висновок, що система мотивації, яка б дійсно добре працювала повинна поєднувати матеріальну сторону інтересів працівників та стратегічні завдання, які перед собою ставить підприємство.

На даний час використання мотиваційної політики зазнає великої кількості змін в зв’язку з веденням інновацій в виробництво, які, в свою чергу, впливають на мотиви, цінності та потреби працівників. На даний час потребує вирішення проблема, яка виникла через відсутність чітко сформованих важелів впливу на роботу працівників підприємств. Тому розробка механізмів та систем мотивації працівників, яка б змогла чітко встановити зв’язок між гідною оплатою праці та підвищенням ефективності його роботи постає, як першочергове завдання для будь-якого підприємства.

Для мотивації працівників існує структура мотивів, які спонукають до трудової діяльності, яка складається з трьох складових:

- усвідомлення працівниками потреб, які можливо задовільними за допомогою використання праці;

- усвідомлення того що, за працю можна отримати ті блага, які потребує людина в якості винагороди;

- усвідомлення того, що існує зв’язок між потребами та кінцевим результатом (благом), які потрібно задовольнити.

Таким чином, для якісної роботи мотиваційної політики вона повинна діяти ще на стадії прийому на роботу нових працівників. На цьому етапі повинні визначити основні чинники та які мотиви можна застосовувати до того чи іншого найманого працівника.

Отже, можна стверджувати про те, що жодне підприємство немає можливості досягти успіху якщо у працівників не буде створено чіткого налаштування на роботу та повну віддачу.

Існує три способи мотивації працівників на підприємстві. Розглянемо їх більш детально:

1. Примусова мотивація. Даний спосіб мотивації створюється за допомогою використання такого поняття, як «влада», за допомогою якого можливо створити загрозу погіршення стану задоволення потреб, за умови не виконання ним вимог, які були перед ним поставленні.

2. Нормативна мотивація. Даний тип мотивація можливо застосовувати таким чином, щоб спонукати працівника до дії за допомогою використання ідейно-психологічного впливу на поведінку.

3. Стимулювання. Даний спосіб мотивації характеризується тим, що має вплив не на самого працівника, а на обставини, які його оточують, за допомогою використання благ-стимулів, які мають можливість спонукати працівника до дії.

Два перших типа мотивації працівників є прямими, тому що мають прямий влив на працівника, а останній спосіб є непрямим, тому що тут вплив мають зовнішні фактори.

Підводячи підсумки варто відзначити, що мотивація персоналу відіграє досить важливу роль в управлінні персоналом підприємства та для покращення його роботи. Вирішення проблеми мотивації персоналу допомагає по іншому споглядати на організацію роботи на підприємстві, також створюються нові уявлення про мотивацію персоналу та як саме вплине мотивація працівників на конкурентоспроможність підприємства.

Список використаних джерел:

1. Магура М. Секреты мотивации или мотивация без секретов / М. Магура, М. Курбатова. – М., 2007. – 656 с.

2. Шапиро С. А. Мотивация и стимулирование персонала / С. А. Шапиро. – М. : ГроссМедиа, 2005. – 224 с.

3. Нирмайер Р. Мотивация / Р. Нирмайер, М. Зайфферт. – М. : Омега-Л, 2008. – 128 с.

4. Кибанова А. Я. Управление персоналом организации : учеб. / под ред. А. Я. Кибанова. – 3-е изд., доп. и перераб. – М. : ИНФРА-М, 2005. – 638 с.