Веретельник О. О., к. т. н.
Куценко В. Й.
Дніпропетровський
національний університет імені Олеся Гончара (Україна)
ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ
Соціальна відповідальність
набирає розповсюдження в Україні, чому сприяє усвідомлення причин критичного – кризового
стану глобальної та національних економік. Тому існує нагальна потреба формування
в Україні філософії соціально-відповідального бізнесу. Соціальна відповідальність бізнесу – це принцип роботи, при
якому підприємство вважає важливим і необхідним брати участь у розвитку українського
суспільства й держави в цілому. Це визначений рівень добровільної
безкорисної підтримки вирішення соціальних проблем з боку підприємця, що має місце
поза вимогами державних органів і над ними [4, с. 120]. Соціально
орієнтований бізнес у нашій країні знаходиться на етапі становлення й на даний
час ще не займає основоположного місця в загальноекономічній політиці підприємств.
Натомість, у всіх економічно розвинених країнах світу підвищується увага до соціальних
проблем як всередині, так і за межами організацій, а розуміння значущості «морального»
чинника в бізнесі стає запорукою ділового успіху. Українське бізнес-середовище ще тільки на шляху до
втілення в життя сучасних вимог бізнесу, головним завданням якого має бути не стільки
прибуток, а створення оптимальних умов для довговічного, сталого розвитку бізнесу,
а отже, і всього суспільства, наслідком чого буде й належний, необхідний для
подальшого розвитку, прибуток. Зазначені вище умови мають працювати на
підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання [1]. «Абсолютно
кожне підприємство має свою специфіку діяльності, географічне розташування,
певне фінансове становище та багато інших складових, які впливатимуть на
рішення керівництва щодо власної концепції соціальної відповідальності підприємства»
[2, с. 68]. Соціальна відповідальність бізнесу стосується як внутрішньої, так і
зовнішньої складових, розглянемо детальніше складові соціальної
відповідальності підприємства на таблиці 1.
Таблиця 1. Складові соціальної
відповідальності підприємства
Внутрішня
соціальна відповідальність |
Зовнішня соціальна
відповідальність |
|
1 |
Забезпечення працевлаштування на якомога довший
період аж до довічного за бажанням працівника |
Відповідальність перед владою та Творцем |
2 |
Охорона праці та належні умови праці робітників |
Відповідальність, перш за все, перед місцевими та
національними споживачами послуг та продукції |
3 |
Забезпечення стабільності заробітної плати, її
своєчасної виплати за результатами якості та кількості праці, яка не повинна
бути меншою від прожиткового мінімуму, а також індексації за умов інфляції |
Відповідальність перед усім суспільством (партнерами
по підприємницькій діяльності, підприємствами, що випускають споріднену
продукцію, та іншими) |
4 |
Додаткове соціальне і медичне обслуговування
працівників і членів їхніх родин |
Взаємодія з місцевими співтовариствами (науковими, культурними,
освітніми, громадськими організаціями) і місцевою владою по розвитку
території |
5 |
Професійно-культурні навчальні програми у т.ч. з
підготовки й підвищення кваліфікації працівників |
Сприяння охороні довкілля |
6 |
Надання допомоги робітникам в кризових ситуаціях |
Готовність брати участь у запобіганні кризових
ситуаціях території |
7 |
Підтримка людей похилого віку |
Меценатство й добродійність |
Взаємоузгодженість інтересів підприємства, першочергово місцевого споживача,
суспільства та влади проявляється через спрямування та можливість підприємства розробити
та втілювати в життя гуманну місію «благо народу», виготовляти безпечну, якісну
(екологічно чисту), соціально-корисну для життєдіяльності продукцію, була б доступною
за ціною масовому споживачеві, використовуючи в процесі виробництва більш прогресивну
техніку й технологію, яка дозволяє знизити негативні наслідки виробничо-господарської
діяльності підприємства на навколишнє середовище та здоров'я людей. Практика
ведення бізнесу на основі концепції його «соціальної відповідальності» показує,
що підприємство спроможне: прискорити темпи зростання, підвищити прибутковість; отримати
доступ до «соціально відповідальних інвестицій», при розподілі яких інвестори
приймають до уваги показники, які відображають діяльність підприємства в соціальній
та етичній сферах, у сфері захисту навколишнього середовища; покращити ділову
репутацію, що дозволить сформувати нові групи споживачів і напрямки бізнесу;
підвищити лояльність споживачів та реалізацію продукції; підвищити якість продукції
чи послуг; знизити операційні витрати та
ін. За Т. В.
Кузнєцовою слід впровадити організацію навчань
із залученням провідних фахівців та відомих філантропів, які б дали поштовх, мотиви
та інструменти для впровадження соціальної відповідальності у національний
бізнес [3, с. 207].
Підсумовуючи все вищесказане, зазначимо, що, як засвідчує досвід, соціальна
відповідальність корисна усім – підприємствам, державі, суспільству та довкіллю.
Отже, для
впровадження соціальної відповідальності бізнесу в Україні, в першу чергу, слід
відродити морально-етичну культуру життєдіяльності й господарювання особистості
– члена трудового колективу через колективне ухвалення кодексу честі, постійно
діюче культурно-професійне навчання (виховання) трудового колективу,
морально-матеріальне заохочення працювати на благо суспільства за совістю, знизити
податкове навантаження до 10 % від доходу, яке історично притаманно нашому
домострою; підтримувати розвиток малого та середнього бізнесу з метою усунення
деформації структури економіки; скорегувати законодавство таким чином, щоб
бізнес був зацікавлений впроваджувати соціальні проекти; надати більше повноважень
органам місцевого самоврядування та знизити рівень корупції на підприємстві та
тіньової економіки. Все ж, подолання корупції в організації чи органах влади
(лат. соruрtіо «руйнування серця» – душі) можливо тільки за умови викорінення з
серця особистості пороку сріблолюбства, що й буде початком її суспільної
відповідальності, соціальної відповідальності підприємства, сталого
(довговічного животворного) розвитку корпорації, суспільства та довкілля.
Список використаних джерел:
1.
Лукьянеко Д. Глобальное экономическое развитие:
тенденции, асимметрии, регулирование : монография / [Д. Лукьянеко, В. Колесов, А.
Колот, Я. Столярчук и др.] ; под науч. ред. проф. Д. Лукьянеко, А. Поручника,
В. Колесова. – К. : КНЭУ, 2013. – 520 с.
2. Корсак В. І. Соціальна відповідальність бізнесу: особливості
національної проблематики, шляхи реалізації / В. І. Корсак
// Сталий розвиток економіки. –
2012. – № 7. – С. 68–71.
3.
Кузнєцова Т. В. Стратегічні аспекти формування соціальної відповідальності бізнесу / Т. В. Кузнєцова, Л. А. Шергіна // Проблеми раціонального використання соціально-економічного
та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. – 2010. – № 3. – С. 207–210.
4.
Мамонова В. Механізми вдосконалення соціальної
відповідальності бізнесу в Україні / В. Мамонова, К. Озерова // Публічне управління: теорія
та практика. – 2010. – № 2. – С. 120–124.