Гараніч В. В.

Запорізька державна інженерна академія (Україна)

ДІАГНОСТИКА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ В РЕГІОНІ

В наш час на перший план виходить питання, як забезпечити умови економічного зростання підприємств. На цей розвиток впливає багато різноманітних факторів, такі як економічно-соціальна ситуація в країні, її політична нестабільність, усі види конфліктів (територіальні, регіональні, міжнаціональні), корупція, шахрайство, недосконале законодавство та інше. Усі ці чинники дуже загострили проблеми у забезпечення економічної безпеки підприємств, що виникли дуже давно, та на даний час уже склався певний категорійний апарат і виникло декілька підходів, що визначають та забезпечують цю безпеку.

Економічна безпека підприємства насамперед залежить від правової системи захисту даного підприємства і механізму гарантування реалізації цього захисту, що повинен бути ефективним. Держава – є гарантом економічної безпеки підприємств. Важливим фактором безпеки підприємств, зі сторони держави, є методи економічного регулювання, такі як система та політика податків. Стабільність податкової системи є основною умовою безпеки підприємств, а також ступінь державного втручання в економіку.

Підвищення обсягів зовнішньої торгівлі при збільшенні співвідношення показників валового світового продукту та світової торгівлі є основним зовнішнім орієнтиром при створенні результативної моделі відкритої економіки України.

Одним із негативних чинників є несприятлива динаміка відпливу і впливу капіталу для України. Нелегальний відплив коштів з України відбувається при малих обсягах інвестицій в економіку, що передусім пояснюються несприятливим підприємницьким кліматом. Право національних інвесторів виводити капітал та вкладати його в іноземні виробництва, для країн з ринковою економікою, є звичайною справою, а в Україні це право надто обмежене.

Потрібно оптимізувати правовий режим в середині країни, звернути увагу на джерела та зловживання походження капіталів, які стають предметом міжнародної взаємодії для сприяння та оздоровлення міжнародного інвестиційного процесу. В українській практиці валютно-фінансова сфера, для національної безпеки, являється найбільш вразливою. Гострий бюджетний дефіцит, криза неплатежів, значна заборгованість по соціальним виплатам і заробітній платі стали «національною специфікою». Також слід наголосити на тому, щоб досягти високого рівня економічної безпеки держави потрібна трансформація ідеології взаємовідносин України з міжнародними фінансово-кредитними установами.

Здебільшого забезпечення економічної безпеки бізнесу приводять до протистояння, захисту від різних економічних злочинів (комерційне та промислове шпигунство, фальсифікація, недобросовісна конкуренція, шахрайство, підпали, інформаційна безпека, пограбування тощо). Ці загрози безперечно мають дуже велике значення та повинні постійно аналізуватись і враховуватись, але поняття економічної безпеки підприємства має значно ширше значення.

Проблеми в валютно-фінансовій сфері нашої країни, робить її дуже залежною від різних міжнародних фінансово-кредитних організацій. Щоб провести структурну трансформацію економічного розвитку та динамізації економіки в Україні, потрібно використовувати як кредитно-фінансову допомогу з боку різних міжнародних фінансових установ так и технічну допомогу. Але лише за умови використання набутого досвіду співпраці з міжнародними фінансово-кредитними установами, урахування національних особливостей і макроекономічної та фінансової ситуації, на основі максимальної гарантованості національних інтересів України можлива реалізація відповідних програм.

Роблячи узагальненні висновки про зарубіжний досвід, бачимо, що міжнародний авторитет будь-якої країни досить сильно залежить від забезпечення безпеки економіки в масштабах національної економіки. Тому, для створення стратегій довгострокового розвитку нашої країни, необхідно використовувати позитивний досвід зарубіжних країн в питанні економічної безпеки.

Методологія, яку запропонувала Комісія ООН з аналізу безпеки економіки держави (програма розвитку UNDP) є привабливою з огляду питань економічної безпеки міжнародного рівня. Національна безпека, згідно цієї методики складається за трьома факторами – рівнем економіки, правами людини та освітнім рівнем.

Дані фактори визначаються: для прав людини спеціальним індексом, що знаходиться за методикою, що була спеціально затверджена; для рівня економіки використовується ВНП на душу населення країни; для рівня освіти – кількість років, на протязі яких людина навчається в даному суспільстві.

Привертає увагу досвід розв’язання проблематики забезпечення безпеки економіки, який накопичили Сполучені Штати Америки. Для подолання наслідків громадянської війни, Конгрес США прийняв закони, які стали відомі на увесь світ і стосувалися митного протекціонізму та захисту підприємців державою, що й стало правовою основою економічної безпеки. Економічна безпека у даній країні не є окремою і цілісною проблемою, тому і не формулюється законодавчих та нормативно-правових актах, так і у документах концептуального і стратегічного значення. Вона являється найважливішою та невід’ємною частиною національної безпеки США і в документах Стратегії національної безпеки подана як окремий аспект в законах, для її забезпечення. Там за рівнем важливості вони класифікуються для країни по трьом категоріям: перша група – це життєво важливі інтереси; друга – важливі інтереси та третя – гуманітарні та інші інтереси. Пріоритетом політики національної безпеки США безумовно є інтереси економіки, що знаходяться в складі першої категорії важливості національних інтересів країни і для їх захисту американський уряд зобов’язаний робити усе можливе, навіть використовувати однобічну силу. До них відносяться: захист життєво важливих державних інфраструктур, зокрема енергетики, банків, фінансів, державних комунікацій і економічний добробут суспільства та ін.

Використовуючи досвід США, у питанні розв’язання проблеми національної безпеки, інші держави світу впроваджують та розробляють свої власні концепції і стратегії , що зорієнтовані захищати як національні, так і економічні інтереси. Направлення стратегій національної безпеки більшої кількості держав спрямовані на задоволення національної та економічної безпеки, тісною інтеграцією у системи безпеки світу та Європи, економічно радикальних реформ та приєднання до організацій та союзів пов’язаних з політикою та економікою. Досвід набутий державами, що входили до Варшавського договору, та країн Центральної та Східної Європи є прикладом для формування економічної безпеки.

Для того, щоб підвищити рівень безпеки України в фінансовій сфері потрібно створити та використовувати Закони України, що до державного боргу, фінансових операцій та фінансово-кредитної сфери. Необхідно розвивати фінансові стратегії безпеки, створити надійнішу систему контролю фінансів та запровадити порядок чіткого отримання і відшкодування кредитів іноземних інвесторів для суб’єктів різноманітних форм власності. А також для усіх фінансово-кредитних установ створити єдину інформаційну базу держави.

Список використаних джерел:

1. Зайченко В. В. Економічна безпека підприємства: сутність та основні складові / В. В. Зайченко, С. В. Коваленко // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Сер.: Економічні науки. – 2013. – Вип. 23. – С. 410–414.

2. Лук’янова В. В., Шутяк Ю. В. Діагностика економічної безпеки підприємства : монографія / В. В. Лук’янова, Ю. В. Шутяк. – Хмельницький : ХНУ, 2014. – 165 c.

3. Яцкевич І. В. Економічна діагностика : навч. посіб. / І. В. Яцкевич. – О. : ФОП Бондаренко М. О., 2015. – 291 с.