Красна О. В., Рябик Г. Є.
Дніпропетровський національний університет імені Олеся
Гончара (Україна)
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ПОЛІГРАФІЧНИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ
Поліграфічна
промисловість є однією з ключових фігур видавничо-поліграфічної галузі, яка
займає визначне місце в загальній економіці України. Стрімкий розвиток цієї
галузі починається з 2009 року. В цей
період спостерігалося постійне зростання рівня конкуренції на ринку комерційної
поліграфічної продукції, такої як рекламні буклети чи пакувальна або бланкова
продукція.
Сьогодні
майже усі поліграфічні підприємства, які знаходяться у приватній власності
мають найновіше обладнання для друку, що дає їм змогу вдало конкурувати на
ринку з іншими підприємствами цієї галузі.
За статистичними даними (станом на кінець 2015
року) структура поліграфічної галузі по регіонам виглядає наступним
чином: у Харківській області – 680 поліграфічних
підприємств, у Донецькій – 320, Дніпропетровській – 360, Львівській – 243,
Одеській – 171, Київській – 141, Луганській – 101, Вінницькій – 95, Полтавській
– 89, Запорізькій – 77, Сумській – 73, Херсонській – 71, Черкаській – 71,
Волинській – 70, Рівненській
– 67, Тернопільській – 69, Івано-Франківській – 60, Хмельницькій – 58, Закарпатській
– 55, Чернівецькій – 51,
Миколаївській – 46, Чернігівській – 47; Житомирській – 41, Кіровоградській – 35, м. Київ – 209 [3]. З
цих даних видно, що є тенденція збільшення кількості гравців у поліграфічному
секторі. Ця тенденція говорить про те, що поліграфія більш рішуче входить на
ринок, де вже діє доволі сильне конкурентне середовище. Щоб більш доцільно
оцінити стан поліграфічного сектору в Україні потрібно порівняти показники діяльності
вітчизняних підприємств з показниками інших країн.
Наприклад, у минулому
році усі підприємства поліграфічного сектору видали 40 млн. примірників, що
становить менш ніж 1 примірник на кожного громадянина країни. У першому
кварталі поточного року ситуація у цій галузі погіршилася, показник випуску
примірників зменшився у двічі. Видавничо-поліграфічна галузь потребує державної
підтримки, бо інакше у цьому році ситуація для цього сектора буде
катастрофічною. Для порівняння візьмемо
ситуацію цього ж сектора Білорусії, яка торік
випустила книг в обсязі 7 примірників на одного громадянина Білорусії. Даний
рівень на порядок перевищує кількість примірників на одного українця. У
загальному сенсі, Україна намагається інтегруватись у Європейську спільноту.
Але даний процес здійснити дуже складно, оскільки економіка Україна відстає від
економіки держав Європи в цілому, а в даному секторі – в 10 разів. Для прикладу, у Європі цей показник становить
12-14 примірників на душу населення [2].
Однією з головних причин
спаду показників у даному секторі економіки є те, що в Україні не створені
комфортні економічні умови для формування цін на книги, для розповсюдження книг
по ширшим верствам населення [4]. Однією з головних причин
такого явища є значне податкове навантаження на підприємства галузі. Так,
Дніпропетровське видавництво «Зоря» підписало угоду на поставку нової рулонної
офсетної машини вартістю 989 000 німецьких марок, та сума податку на
додану вартість разом із ввізним митом склала 536 тисяч гривень – не всі
підприємства здатні впоратись із таким податковим навантаженням. Щоб вирішити
цю проблему потрібно:
1)
послабити силу податкового навантаження на видавництво;
2)
забезпечити нульову ставку ПДВ на видавничо-друкарські
послуги (продукцію) та послуги, пов’язані з розповсюдженням поліграфічної
продукції. Такий метод діє в Білорусії, Латвії, Литві, США, Естонії та в інших
країнах. Найбільш нижчий податок на додану вартість в даному виді операцій є у
країнах: Туреччина, Італія, Іспанія, Нідерланди – від 1 до 7 відсотків.
Отже,
якщо дати оцінку стану галузі, то приходимо до висновку: ситуація залишається складною
та суперечливою: не вистачає обігових коштів, тисне дуже високий рівень
податкового навантаження, дається взнаки такий фактор, як низька платоспроможність
населення, саме тому падає попит на продукцію поліграфічної галузі [1]. Але є шанси для стабілізації
даної ситуації та її покращання, оскільки сьогодні стимулюється імпорт
прогресивних технологій. Потрібно не тільки зниження цін на поліграфічну
продукцію, а й реалізація комплексу дій з оновлення обладнання в усьому
поліграфічному секторі. Окрім вирішення технічної проблеми, потрібно
стимулювати населення до купівлі книжок, до купівлі іншої поліграфічної
продукції. Отже, потрібно приймати правильні та раціональні маркетингові
рішення, щодо поширення поліграфічної продукції у різних шарах суспільства. При
зниженні податкового навантаження, прийнятті маркетингової стратегії, вирішенні
проблеми технічного оснащення підприємств поліграфічної галузі – результатом
стане підвищення показника «примірника на душу населення». При досягненні
показника до 7-8 примірників на одного мешканця країни стане можливим вирішення
питання виходу на європейський ринок або, принаймні, досягнення рівня
європейських держав.
Список
використаних джерел:
1. Бурлакова Л. В. Концерні, консорціумі, асоціації: проблеми,
перспективи / Л. В. Бурлакова, С. П. Сиднев. – К. : Укр. НИИНТИ, 2014.
2. Палига Є. М. Стан та розвиток видавничо-поліграфічного
комплексу України: регіональний аспект / Є. М. Палига,
Г. І. Пушак, Я. Я. Пушак.
– Львів : Укр. акад. друкарства, 2012.
3. Статистичний збірник "Промисловість
України" за 2010–2015 рр.
4. Швайка Л. А. Економіка видавничо-поліграфічної
галузі / Л. А. Швайка, А. М. Штангрет. –
Львів : Укр. акад. друкарства, 2013.