К. філол. н. Стаховська Н. Ф.
Дніпродзержнський державний технічний університет, Україна
ВІДДІЄСЛІВНА ДЕРИВАЦІЯ АГЕНТИВНО-ПРОФЕСІЙНИХ НАЗВ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ТЕРМІНОЛЕКСИКИ
Найпоширеніший спосіб творення термінів-найменувань осіб за посадою та професією з однією твірною основою – морфологічний, який полягає в поєднанні афіксальних морфем з кореневою або похідною частиною слова в одне слово, за певними словотворчими моделями, правилами, тенденціями, що існують у даній мові на різних етапах її розвитку. Висока продуктивність цього способу словотворення в галузі українського металургійного термінотворення пояснюється декількома причинами, зокрема тим, що українська мова має багату систему елементів морфологічного словотворення, і, що важливо, – ...на перший план виступають ті семантико-граматичні особливості морфологічного творення слів, що дають можливість використовувати однотипні способи словотворення для позначення однотипних... понять. Іншими словами, у морфологічній структурі термінів, утворених шляхом афіксації, органічно закладені основи структурної систематизації, що має першочергове значення для термінології. Морфологічний спосіб термінотворення в досліджуваній термінології представлений такими різновидами: суфіксальним, основоскладанням та словоскладанням. Провідне місце належить суфіксації. Суфікси можуть приєднуватися до коренів як українських, так і запозичених слів.
При суфіксальному творенні агентивно-професійних найменувань металургійної термінолексики досить продуктивним є віддієслівний словотвірний тип.
Найбільш поширеним є словотвірний тип з суфіксом -ль-ник , за допомогою якого утворюються назви професій з граматичним значенням чоловічого роду, що утворилися від таких класів дієслів (поділ на класи подається за класифікацією В. М. Русанівського):
1) від ІХ класу: сушити – сушильник, чистити – чистильник, варити – варильник, кріпити – кріпильник, лудити – лудильник;
2) від І класу: клеймувати – клеймувальник, пресувати – пресувальник, пробувати – пробувальник, пакувати – пакувальник, сортувати – сортувальник, формувати – формувальник;
3) від ІІІ класу : заливати – заливальник, згинати – згинальник, набивати – набивальник, набирати – набиральник ;
4) Від VІ класу: клеїти – клеїльник .
Ускладнений суфікс -ль-ник у досліджуваній термінолексиці приєднується до основ дієслів недоконаного виду, утворюючи 98% відповідних агентивно-професійних назв. Приєднується він, як правило, до дієслівної основи на -ува , наприклад: бракувальник, калібрувальник, формувальник, пресувальник, маркірувальник та інші.
Менша кількість назв осіб за професією та видом діяльності з названим формантом утворюється від основ дієслів з суфіксом -и- в основі інфінітива, наприклад: сушильник, чистильник, кріпильник, плавильник та інші, а також від основ дієслів з суфіксом -а-(-я-) в основі інфінітива: дозувальник, задувальник, заливальник, розчиняльник, роздільник та інші. І лише одна лексема клеїльник утворена від основи дієслова з суфіксом -і-(йі) в основі інфінітива.
Словотвірний тип із суфіксом -ач-(-яч-) виявився активним у досліджуваній терміносистемі на позначення особи чоловічої статі за видом діяльності. Формант -ач-(-яч-) утворює найменування осіб від таких класів дієслів:
1) від І класу: випалювати – випалювач, зварювати – зварювач;
2) від ІІІ класу: набирати – набирач, нагнітати – нагнітач, розбивати – розбивач, рубати – рубач, укладати – укладач .
М. Я. Плющ вважає, що у сучасній українській мові суфікс -ач(-яч) є одним із найпродуктивніших при творенні назв осіб за професіями чи видом занять. Дериват -ач(-яч) вживається також як словотвірний варіант до суфікса - ник на позначення осіб чоловічої статі. Він приєднується до дієслівної основи недоконаного виду, яка означає дію: охолоджувати, обрубувати, обробляти . Від цих дієслів утворені паралельні найменування: охолодник – охолоджувач .
Суфікс -ач(-яч) виявляється варіативним до формантів -ов-щик та -ювач на позначення особи чоловічої статі, які приєднуються до основи дієслова недоконаного виду, що означає дію, наприклад: обпилювати – обпил- ов-щик і обпил- ювач .
До малопродуктивних належить суфікс - ник , за допомогою якого творяться у досліджуваній термінології найменування осіб за професією та видом діяльності від основ дієслів недоконаного виду І класу, наприклад: охолоджувати – охолодник ; та ІІІ класу, наприклад: обробляти – обробник .
Як стверджує М. А. Жовтобрюх, суфікс - ник був досить активним словотвірним елементом уже в давньоруській мові при визначення особи за дією (наприклад, у словах испов дьникъ, поручьникъ, восприемникъ ); з дієслівними основами на -а, -и , – поєднувався похідний суфікс - льник . У металургійній терміносистемі при найменування осіб за професією та посадою він утворює поодинокі лексеми, мотивовані дієсловом на відміну від відіменникових утворень, де він виявився найпродуктивнішим словотвірним формантом.
Як відзначає М. А. Жовтобрюх, словотвірний тип із суфіксом -ар-(-яр-) у сучасній українській мові є малопродуктивним. Цей суфікс переважно приєднується до усічених дієслівних основ недоконаного виду, наприклад: друкар, лікар, пекар . У досліджуваній термінолексиці формант -ар-(-яр-) виявився нехарактерним і для відіменникових суфіксальних утворень, де він використовується при творенні однієї назви на позначення особи чоловічої статі вагар .
Словотвірний тип із ускладненим суфіксом -ль-щик утворює назву особи чоловічого роду від основи дієслова недоконаного виду ІІІ класу паяти – паяльщик . Як зазначає М.Я. Плющ, суфікс -чик(-щик) , від якого утворений суфікс -ль-щик , на сучасному етапі належить до малопродуктивних в українській мові при словотвірному типові назв осіб.
Отже, найпродуктивнішим формантом у віддієслівних назвах професій чоловічого роду виявився формант -ль-ник ; продуктивними вважаємо суфікс - ач(-яч); до малопродуктивних слід віднести суфікси -ів-ник, -ар(-яр), -ов-щик, -ій, -ль-щик.
Матеріал нашого дослідження свідчить про те, що більшість спеціальних назв для найменування осіб за професією у металургійній промисловості мають паралельні утворення у формі жіночого роду. Явище кореляції характерне і для віддієслівних суфіксальних утворень.
Усі жіночі назви осіб за професією утворилися від відповідних форм чоловічого роду теж за двома словотвірними типами, про які мова йшла: у першому суфікс жіночого роду -к(а) безпосередньо приєднується до твірної основи чоловічого роду; у другому – суфікс чоловічого роду - ник замінюється суфіксом жіночого роду -ниц(я).
Серед віддієслівних агентивно-професійних назв жіночого роду, які утворилися від назв професій чоловічого роду, можна виділити найменування, утворені за допомогою ускладненого суфікса -ль-ниц(я) : сортувальниця, формувальниця, шліфувальниця та інші .
Ускладнений суфікс -ль-ниц(я) є найпродуктивнішим у віддієслівних термінах, за допомогою якого у металургійній термінолексиці творяться назви осіб за професією жіночої статі. У назвах професій на позначення особи чоловічої статі цей суфікс фонетично і структурно відповідає суфіксу -ль-ник сортувальник.
Складний суфікс -ів-ниц(я) виявився малопродуктивним при утворенні назв професій жіночої статі у досліджуваній термінології. Зустрічається він лише у двох випадках, приєднуючись до основи дієслів недоконаного виду: гартувати - ів-ниц(я) – гартівниця, вальцювати - ів-ниц(я) – вальцівниця . Цей формант використовується паралельно до словотвірного типу з суфіксом -ль-ниц(я) на позначання особи жіночої статі. Формант -ів-ниц(я) має відповідний в аналогічній назві професії на позначення особи чоловічої статі -ів-ник : гартівник .
Словотвірний тип із суфіксом -к(а) належить до продуктивних дериватів при утворенні назв осіб за професією жіночого роду, який приєднується до твірної основи чоловічого роду: креслярка, зварювачка, обрубувачка, обпилювачка, виправлячка.
До малопродуктивних відносяться словотвірні типи із суфіксами -ниц(я), -ов-щиц(я). Із даними суфіксами творяться поодинокі терміни для найменування осіб жіночого роду: зварниця, обрубниця; обпиловщиця . До суфікса -ов-щиц(я) вживається словотвірний варіант із формантом -к(а) : обпиловщиця – обпилювачка . Формант -ов-щиц(я) має відповідник -ов-щик в аналогічній назві професій на позначення особи чоловічої статі: обпиловщик .
Отже, проаналізовані віддієслівні словотвірні типи свідчать про те, що у творенні назв професій беруть участь дві категорії формантів. Одні з них утворюють назви професій, носіями яких є особи чоловічої статі, інші – жіночої. У творенні назв за професіями на позначення особи чоловічої статі беруть участь такі форманти : -ник, -ль-ник, -ів-ник, -ар(-яр), -ач(-яч), -щик, -ов-щик, -ов-ик, -ій, -ист, -іст, -ер, -ор, -ург . Продуктивність їх різна.
Поодинокі лексеми утворюють форманти -щик, -увач(-ювач), -ль-щик, -ій, -ург, -ист, -іст, -ер, -ор : доменщик, оброблювач, обрубувач.
Отже, найбільш продуктивними є дериваційні морфеми -ль-ник, -ник . Малопродуктивними виявилися суфікси -ів-ник, -ач(-яч), -ар(-яр) . До непродуктивних належать форманти -щик, -увач(-ювач), -ль-щик, – ій, -ург, -ист, -іст, -ер, -ор .
Назви осіб жіночої статі утворені за допомогою словотворчих формантів: -ль-ниц(я), -ниц(я), -ів-ниц(я), -ар-к-а(-яр-к-а), ач-к-а(-яч-к-а), -ов-щиц(я), -к-а , продуктивність яких неоднакова. Найуживанішим є суфікс -ль-ниц(я) , наприклад: сортувальниця, формувальниця, шліфувальниця, штампувальниця, гаптувальниця.
За кількістю утворених назв формант -ниц(я) посідає друге місце: тавотниця, автогенниця, лекальниця, агломератниця, апаратниця.
Менш продуктивними є форманти: -к-а : зварювачка, обрубувачка, обпилювачка, виправлячка, вагарка, креслярка ; та -ів-ниц(я) : гартівниця, вальцівниця .
Поодинокі лексичні одиниці утворені за допомогою суфікса -ов-щиц(я) крановщиця, обпиловщиця.
У процесі аналізу агентивно-професійних назв в українській металургійній термінолексиці виявлено таке негативне явище при їхньому творенні, як словотворчі варіанти. Наприклад, робітник, який здійснює загартування металевих виробів, іменується гартувальник і гартівник , а той, хто виконує вальцювальні роботи – вальцювальник і вальцівник . Аналогічне явище спостерігається і серед відповідних жіночих найменувань осіб за професією, наприклад: гартувальниця і гартівниця , вальцювальниця і вальцівниця .
Про неунормованість даної групи лексики свідчить наявність кальок з російської мови. Так, для найменування особи, яка займається обпилюванням металевих виробів, зареєстровані паралельні найменування чоловічого роду обпилювач і обпиловщик . У російській мові їм відповідає термін обпиловщик.