Іовенко О.С., Ничка І.Р.

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

СПЕЦИФІКА ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ НА ФАКУЛЬТЕТІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Сучасну епоху прийнято називати добою глобалізації. І хоча вчені дають різні та суперечливі відповіді на питання, що таке глобалізація та в чому полягає її суть, тенденція, яку охоплює це поняття, багато в чому визначає вигляд неминучого майбутнього. Глобалізація формує нову еру взаємодії між націями, економічними і політичними системами та між людьми. Фактично, немає сфери людської діяльності, яку б не охопили глобальні процеси. Таким чином, г лобалізація – це сучасна форма міжнародних відносин, яка характеризується поширенням взаємозалежності між країнами в економічній, політичній і культурній сферах практично на всю земну кулю. Основним чинником розвитку глобалізації стала науково­-технічна революція, особливо розвиток світової системи інформації, поширення Інтернету, який зробив можливим миттєвий зв'язок між людьми в різних кінцях світу і усунув перешкоди на шляху розповсюдження будь-­якої інформації. [ 3]

Як випливає із вищевикладеного, одним із основних рушіїв глобальних процесів на планеті є інформатизація суспільства, спрощення доступу до інформаційних ресурсів. Саме використанню інформаційно-комунікаційних технологій завдячує глобалізація своїм швидким поступом і всеохопленістю . Глобалізація та інформатизація – вже звичні для нас слова, які пасують до будь-якого контексту, звучать у всіх сферах суспільного життя. Відповідно, сучасні умови розвитку суспільства висувають нові задачі і перед освітою. Освіта є наріжним каменем сучасної цивілізації і будь-які глобальні процеси знаходять рано чи пізно своє відображення на всіх її рівнях, хоч і з різною швидкістю. Найбільш прогресивною завжди була і залишається вища освіта, оскільки її розвиток відбувається завдяки тісній співпраці і взаємовпливу професорсько-викладацького складу і студентів. Як зазначає Т.С. Бган , сучасна випереджальна освіта неможлива без широкомасштабного вивчення й глобального використання в навчанні комп'ютерної техніки та комп'ютерних інформаційних мереж. Інформаційна насиченість сучасного суспільства, його функціональність на високому рівні сьогодні допускають такі швидкості руху інформації, які можуть забезпечити тільки комп'ютерні мережі, інтегровані в глобальний інформаційний простір [2].

Для факультету міжнародних відносин виклики глобалізації є одним із визначальних рушіїв здійснення навчальної та науково-дослідної діяльності. Адже специфіка факультету передбачає оволодіння новітніми знаннями і технологіями одного з напрямків міжнародних відносин (дипломатичної служби, міжнародного права, міжнародних економічних відносин, країнознавства, міжнародної інформації та міжнародного бізнесу), а також мовну підготовку принаймні з трьох іноземних мов , що в свою чергу неможливо без залучення відповідних викладацьких, технічних і наукових ресурсів. Особливість викладання іноземної мови для студентів-міжнародників базується на трьох основних компонентах іншомовної компетентності: лінгвістичній, соціальній та комунікативній. І професійне оволодіння кожним з даних компонентів в кінцевому підсумку повинне дозволити студентові застосовувати мовні знання, навички та здібності як засіб спілкування залежно від середовища, умов і потреб комунікації. Саме завдяки глобалізації іноземна мова вже не являється чимось абстрактним, далеким і неосяжним. В умовах, коли світ зменшився ледь не до розмірів глобуса, коли в чужій країні вже не виникає відчуття візиту на іншу планету, вивчення іноземних мов стає абсолютно прикладним, практичним та буденним явищем. Але глобальні процеси не лише підштовхують до вивчення іноземної мови, але й впливають на методи викладання. Будь-який підручник чи посібник, виданий вчора, сьогодні стає застарілим і неактуальним. Будучи живим організмом, іноземна мова розвивається швидкими темпами, випереджуючи укладання словників, підручників та інших навчальних матеріалів. Світові новини, аналіз тих чи інших подій, миттєве оновлення суспільно-політичної ситуації у світі спонукає студента-міжнародника набагато частіше послуговуватися мережею інтернет , ніж підручниками чи посібниками, що розширює та актуалізує іншомовну компетентність майбутніх фахівців з міжнародних відносин. Саме такі web-ресурси, як електронні словники, пошукові системи, інтерактивні навчальні програми дозволяють крокувати в ногу з часом та збагачувати таким чином навчальний процес інноваційними технологіями.  

Особлива увага на факультеті міжнародних відносин надається вивченню іноземної мови як мови спеціальності. Оволодіння студентами фаховою іншомовною компетенцією відбувається за умови забезпечення вузькоспеціалізованими посібниками та навчальними матеріалами. Кафедра іноземних мов факультету міжнародних відносин Львівського Національного університету імені Івана Франка, підтримуючи роль сучасної освіти у глобальних процесах, розробила низку навчальних посібників, які ставлять за мету не лише допомогти студентам в опануванні вищезгаданих компетенцій , але й вступникам до магістратури зорієнтуватися в підготовці до вступного іспиту, а також стимулювати «міжнародників» до самостійної роботи з іноземною мовою. Серед таких навчальних посібників, які видала кафедра для студентів, що вивчають зокрема німецьку мову, як мову спеціальності, можна згадати   наступні: «Дипломатія німецькою», « Deutsch nach Protokoll ». Специфіка іншомовної професійної підготовки майбутніх фахівців з міжнародних відносин передбачає перш за все підбір дидактичних матеріалів за фаховим спрямуванням. Наприклад, посібник « Deutsch nach Protokoll » містить автентичні тексти за фахом «Дипломатичний протокол та етикет», а також передбачає закріплення базової граматики німецької мови, розвиток навиків ведення бесід на громадсько-політичну тематику, аналітичного мислення, окрема роль у посібнику відведена розвиткові основних навичок перекладу фахових текстів українською та німецькою мовами.

Аналізуючи специфіку викладання іноземної мови на факультеті міжнародних відносин в контексті глобалізації, не можна не згадати якість підготовки викладача, який в першу чергу має володіти високим рівнем фахових знань та загальної ерудиції, постійно підвищувати свою кваліфікацію, залучати інноваційні методи викладання іноземної мови в рамках глобальних процесів. Бути лише компетентним викладачем, фахівцем-філологом стає недостатньо. Важливі також особисті якості, відкритість світу,   вміння працювати з інформацією, космополітизм. Завданням викладача зокрема є донести своєму студентові ідею про те, що для кожної людини важливо бути в контексті подій, брати участь у житті колективу, суспільства, виражати себе через свою творчість, відчувати свою значущість.

  Викладання іноземної мови на факультеті міжнародних відносин формується під впливом двох основних факторів, а саме: виклики сучасного світу, зокрема глобальних процесів, а також позиціонування іноземної мови як одного із профільних предметів, що передбачає вивчення і викладання цього фаху в більшому обсязі, ніж пропонується іншими гуманітарними факультетами.

Список використаної літератури:

1.     Андрущенко Віктор. Вища освіта в контексті глобалізації [Електронний ресурс] / Віктор Андрущенко. – Режим доступу:   http://dt.ua/EDUCATION/vischa_osvita_v_konteksti_globalizatsiyi-27068.html

2.     Бган Т.С. Глобалізація освіти як наукова проблема [Електронний ресурс] / Т.С. Бган . – Режим доступу:   http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpkhnpu_zntndr/2008_28/2.html

3.     Волович О.О. Глобалізація: переваги і загрози для нашої країни / О.О. Волович // Одеські вісті. – 2012. – № 15. – Режим доступу: ( http://izvestiya.odessa.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=23646 )

4.     Іовенко О.С. Deutsch nach Protokoll . : навч . посіб . / О.С. Іовенко , І.Р. Ничка . – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. – 166 с.

5.     Кам'янець В.М. Дипломатія німецькою : навч . посіб . / В.М. Кам'янець. – Львів : Видавничий ВНТЛ-Класика , 2009. – 180 с.

6.     Модернізація вищої освіти України і Болонський процес: Матеріали до першої лекції / уклад. М.Ф. Степко , Я.Я. Болюбаш , К.М. Левківський , Ю.В. Сухарніков . – К., 2004. – 24 с