I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Диалог культур – диалог о мире и во имя мира» (24-25 октября 2012 г.)

К.п.н. Співаковська Є.О.

Херсонський державний університет, Україна

ІНТЕГРАЦІЯ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

В Україні, як і в інших розвинутих країнах світу, освіта визнана однією з провідних галузей розвитку суспільства. Освітні та наукові напрями європейської інтеграції займають особливе місце, зумовлене потенційною можливістю досягти вагомих успіхів у інтеграційному процесі саме у цих напрямках. На сьогоднішній день досягнутий досить високий рівень розвитку освітніх систем в європейських країнах. Освіта в країнах ЄС є вагомим чинником їх інтелектуального, економічного, соціального, науково-технічного і культурного розвитку, яка значною мірою забезпечує цим країнам стабільність й еволюційний характер розвитку, дозволяє удосконалити життєвий устрій, поглиблювати демократичні процеси, поступово підвищувати духовний і матеріальний рівень мирного, творчого життя населення – головної мети прогресивного розвитку людини і суспільства. Для України, у культурно-освітньому аспекті, європейська інтеграція – це входження до єдиної сім’ї європейської спільноти, повернення до європейських політичних і культурних традицій.

  Інтеграційний процес на відповідних напрямах полягає у впровадженні європейських норм і стандартів в освіті, поширенні власних культурно-освітніх здобутків у ЄС. У кінцевому результаті такі кроки   спрацьовуватимуть на підвищення в Україні європейської культурної ідентичності та інтеграцію до загальноєвропейського інтелектуально-освітнього середовища. Нині в Україні сфера освіти перебуває на етапі модернізації, головною метою якої є   створення механізму сталого розвитку та забезпечення якісної підготовки фахівців у відповідності до міжнародних стандартів. Для того, щоб Україна зайняла гідне місце серед   країн міжнародного співробітництва, необхідно вибрати тип розвитку економіки, який забезпечить їй процвітання в майбутньому. Таким чином, розвиток можна вважати інноваційним. Для інноваційного типу характерний високий рівень розвитку науки та освіти, особливо прикладний,   розвиток науково-дослідних робіт і конструкторських розробок, що мають сприятливе економічне середовище для реалізації. Але нині наука не належить до державних пріоритетів в Україні. Необхідність реформування системи освіти України, її удосконалення і підвищення якості є найважливішою соціокультурною проблемою, яка значною мірою обумовлюється процесами глобалізації та проблемами формування позитивних умов для індивідуального розвитку людини, її соціалізації та самореалізації у цьому світі.

Починаючи з 2005 року Херсонський державний університет активно застосував Болонський процес у навчання. У нашому університеті існує дворівнева   система   освіти, де готують бакалаврів (3–4 роки навчання) і магістрів (ще 1,5–2 роки). Крім цього, існує   система оцінювання знань в умовах кредитно-модульної системи підготовки фахівців. Позитивна вона тим, що в її основі – систематична праця. Модуль являє собою певну сукупність освітніх знань, що реалізуються у відповідності з вибором студента. Цей сучасний підхід дозволяє перейти від системи суб’єкт (педагог) – об’єкт (студент) до реального переходу студента в активного і відповідального суб’єкта навчального процесу. Варто зазначити, що наш університет веде активну міжнародну освітню та науково-технічну діяльність, сприяє інтеграції системи освіти України у світовий освітній простір, а саме: кожного року університет проводить взаємний обмін студентами, слухачами, викладачами і науковцями; реалізує спільні навчальні програми і наукові дослідження тощо. Наші студенти мають можливість стажуватися в університетах країн світу, з якими налагоджені зв’язки при імплементації різних проектів. Наприклад, Tempus , саме завдяки участі нашого університету у цьому проекті кожного року проводиться міжнародна конференція «Інформатизація освіти в Україні. Інформаційно-комунікаційні технології у вищих навчальних закладах».   Завдяки участі у різноманітних проектах в університеті створено сучасну інформаційну інфраструктуру як для навчання студентів, так і для адміністрування та управління університетом. На базі Херсонського державного університету створено науково-дослідний інститут інформаційних технологій, який має такі відділи як: відділ інформаційних технологій управління, мультимедійних та дистанційних технологій навчання, лабораторію геоінформаційних систем, лабораторію з розробки та впровадження педагогічних програмних засобів, лабораторію інтегрованих середовищ навчання. Розгалужена мережа Інформаційних центрів ЄС в Україні є частиною всесвітньої мережі, до якої входять більше 600 Інформаційних центрів. Сьогодні в Україні діє 11 Інформаційних центрів ЄС, розташованих у вищих навчальних закладах. Слід зауважити, що 22 травня 2010 року на базі ХДУ було урочисто відкрито Інформаційний центр ЄС, який сприяє освіті та дослідженню питань європейської інтеграції, надає всім бажаючим необхідну інформацію про історію виникнення ЄС, розвиток та принципи формування Європейського Союзу, сучасний стан розвитку взаємостосунків України і ЄС, поточну проблематику і стратегію подальшого розвитку європейської спільноти. Завдяки нашому центру студенти мають змогу знайомитися зі стипендіальними програмами, брати участь у різноманітних заходах: конференціях, круглих столах, дебатах тощо. Інфоцентр ЄС при ХДУ має широкий вибір публікацій та матеріалів офіційних установ ЄС, періодичних видань, журналів про життя та соціальні стандарти, освіту в країнах ЄС, та інші інформаційні ресурси. Центр представляє собою інформаційне середовище, де всі бажаючі розширюють свої пізнавальні потреби. Таким чином, наш університет та Інформаційний центр ЄС при ХДУ веде активну трансформацію та інтеграцію в європейське співтовариство, сприяє освіті та дослідженню питань Європейської інтеграції.   

     

Список використаних джерел:

1.      Андрущенко В.П. Роздуми про освіту: Статті, нариси, інтерв’ю / В.П. Андрущенко. – К.: Знання України, 2004. – 804с.

2.       Вища освіта України і Болонський процес: навч . посіб . / Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабін І.І.; за ред. В.Г. Кременя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 384 с.

3.       Мовчан В.С. Освіта в контексті глобалізацій них процесів: моральні аспекти / В.С. Мовчан // Філософсько-антропологічні студії. – К.: Стилос ; Д.: ДНУ, 2008. – С. 161-167.

4.       Сучасні чинники розвитку системи освіти України: Биков Валерій Юхимович, директор Інституту інформаційних технологій і засобів навчання АПН України, член-кореспондент АПН України, доктор технічних наук, професор [Електронний ресурс]. – 19 с. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em7/content/08bvydse.htm