WEB-ресурс научно-практических конференций

УКРУПНЕНА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОЛОДІ УКРАЇНИ ТА НІМЕЧЧИНИ

Ломоносов Д.А.

Херсонська філія Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова

Молоді, як рушійній силі розвитку суспільства, приділяється в наш час велика увага. Багато міжнародних фондів та організацій стимулюють розвиток молодіжної політики (сприяння розвитку здібностей молоді, захист її інтересів, допомога віднайти та розвинути свій потенціал тощо), у багатьох країнах впроваджена молодіжна політика, яку регулює ціла низка нормативно-правових актів [ 1; 10].

Для висвітлення та порівняння деяких основних соціально-економічних аспектів життя молоді України, а також його співставлення з молоддю Німеччини, був проведений попередній, укрупнений статистичний аналіз. Вибір як бази для порівняння саме Німеччини пояснюється тим, що вона є однією з країн-засновниць Євросоюзу, країною з соціально орієнтованою економікою, високим рівнем життя (за рівнем видатків на соціальні потреби Німеччина займає четверте місце у світі), входить до десятки найбагатших країн світу, активно підтримує та просуває європейську концепцію вищої освіти.

В процесі аналізу були розглянуті найбільш значущі показники, які дають змогу отримати узагальнену уяву про питому вагу молоді, її економічну активність,   можливості та прагнення здобути вищу освіту. При цьому враховувалося, що молоддю в Німеччині вважається населення віком від 14 до 28 років, а в Україні – від 14 до 36 років. У зв’язку з цим, оцінка здійснювалася за двома критеріями - українським та німецьким. На основі результатів проведеного аналізу можна зробити ряд загальних висновків.

1. Питома вага молоді у 2005 році становила: за німецьким критерієм – в Україні біля 22 %, в Німеччині – близько 18 %, за українським критерієм - в Україні – трохи більше, ніж 30 %, в Німеччині – біля 28 % (табл. 1) . За останні вісім років питома вага молоді в Україні зросла: віком 14-35 років - на 2,12 %, віком 14-28 років - на 1,50 %. В цей же час в Німеччині вона зменшилася: віком 14-35 років - на 0,14 %, віком 14-28 років - на 0,08 %.

Таблиця 1. Питома вага населення за віковими категоріями в 1998 та 2005 роках

* (зростання +, зменшення -)

Складено за [ 6; 9 ]

Як свідчать наведені дані, за обома критеріями в Україні питома вага молоді більше, ніж в Німеччині. Окрім цього у 2005 році відбулося незначне зростання її частки в порівнянні з 1998 роком (в основному за рахунок дітей, що перейшли до вікової категорії молоді).

2. Чисельність молоді в Україні перевищує населення похилого віку. Так, на 100 осіб молоді за українськими критеріями (молодь - 14-35; пенсійний вік: жінки - від 55 років, чоловіки - від 60 років) доводиться 79 осіб пенсійного віку, за німецькими (молодь - 14-28 років; пенсійний вік: жінки - від 60 років, чоловіки - від 65 років) – 96 осіб. В цей же час в Німеччині ситуація є іншою - на 100 осіб молоді віком від 14 до 35 років доводиться 118 особи похилого віку, на 100 осіб молоді у віці 14-28 років - 145 осіб. Це свідчить про більше старіння населення в Німеччині.

Слід відзначити, що в розглядуваних країнах спостерігаються протилежні тенденції. В України склалася складна демографічна ситуація, яка характеризується низьким рівнем народжуваності, погіршенням соціальної сфери і як наслідок - міграцією населення (переважно у віці 35-45 років). Все це призводить до скорочення населення [ 2-7 ] . В Німеччині - низька народжуваність, зростання середньої тривалості життя. Як наслідок цьому - повільне зростання населення країни, але за рахунок населення похилого віку [ 9 ] .

3. Важливішим аспектом будь-якої соціальної групи є її економічна активність. У 2005 році структура молоді за цією ознакою була такою. В Україні серед населення віком від 20 до 35 років 69,9 % було економічно активним, 25,6 % навчалися у вищих навчальних закладах (ВНЗ) III - IV рівнів акредитації. В цьому ж році економічно активним було 77,6 % даної вікової категорії населення Німеччини, а у ВНЗ навчалося 13,4 % (рис. 1).

Економічно активне населення             Студенти             Інші

Рис. 1. Структура населення Україні та Німеччині віком від 20 до 35 років за ознакою економічної активності, %

Серед населення у віці 20-28 років в Україні до економічно активного відносилося 53,9 %, студенти становили 41,1 %. В Німеччині економічно активним було 73,2 %, а студентами – 24,8 % населення даного віку ( рис. 2 ) .

Частка економічно активного населення в обох вікових категоріях молоді України менша, ніж в Німеччині. Це означає, що в Німеччині молоді люди після отримання освіти швидше працевлаштовуються, ніж в Україні. Натомість Україна лідирує за часткою студентів ВНЗ III - IV рівнів акредитації. Частка тих, що ніде не навчаються та не є економічно активними (зневірені у пошуках роботи, інваліди та ін.) у Німеччині серед молоді віком від 20 до 35 років становить 9,0 %, що більш ніж у два рази більше, ніж в Україні в цьому ж віці.

Економічно активне населення             Студенти             Інші

Рис. 2. Структура населення Україні та Німеччині віком від 20 до 28 років за ознакою економічної активності, %

4. В період поступового переходу до економіки знань для молоді надзвичайно важливим є здобуття вищої освіти. При проведенні аналізу чисельності студентів у вищих навчальних закладах України та Німеччини, враховувалося різниця у системі вищих навчальних закладів цих країн. Для співставлення даних в Україні враховувалася чисельність студентів лише вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації. Як видно з рис. 1, протягом 1998-2005 років в Україні спостерігалося досить стрімке зростання загальної кількості студентів. В цей же період часу чисельність студентів у Німеччині змінялася не дуже суттєво.

З 1998 по 2005 роки кількість студентів в Україні зросла в 1,82 рази (з 1210,3 до 2203,8 тис. осіб), а в Німеччині - лише в 1,11 рази (з 1800,6 до 1998,1 тис. осіб). Відставання зростання чисельності студентів в Німеччині може пояснюватися різними рівнями доступності до освіти (за деякими спеціальностями діє обмеження числа прийнятих студентів, так званий “нумерус клаузус”, який вимагає певного середнього бала атестату зрілості), а також більшою складністю освіти - в Німеччині. Так, через його складність кидають навчання, так і не отримавши диплома, близько 25 % студентів Німеччини. При цьому слід враховувати, що до 2007 року освіта була практично   безкоштовна (лише в деяких федеральних землях існує плата за навчання у вигляді семестрових внесків). З 2007 року вища освіта стала частково платною для всіх категорій студентів, але ця плата досить незначна, а найменш забезпечені версти населення можуть отримувати державну допомогу.  

Рис. 3. Динаміка чисельності студентів в Україні та Німеччині (складено за [2-7; 9])

В Україні все більше молодих людей прагнуть здобути вищу освіту, отримати високу кваліфікацію, що надає їм можливість більш швидкого працевлаштування та кар’єрного зростання. Необхідно зауважити, що окремого аналізу потребує якість освіти в обох країнах.

Висновки. Таким чином, можна сказати що в Україні питома вага молоді є більшою, на 100 чол. молоді припадає менша кількість людей пенсійного віку, доступність і прагнення до вищої освіти більші, ніж в Німеччині. Разом з тим, рівень економічної активності молоді вищій у Німеччині. Але ці висновки необхідно розглядати як попередні, вихідні моменти для подальшого аналізу.

З метою уточнення стану, положення і місця молоді необхідні поглиблення та деталізація дослідження. Доцільним також є розширення числа країн, за якими проводитиметься аналіз. При цьому необхідно розглянути напрями та рівень державної підтримки молоді в різних країнах, гендерні, культурні, правові проблеми молоді, її   політичну та громадську активність, рівень життя (житлові умови, охорона здоров’я тощо). Результати аналізу можуть бути використані при формуванні програм соціально-економічного розвитку України та її регіонів, а також при обґрунтуванні інвестиційних проектів.

Список використаної літератури:

1. Закон України “ Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні ” № 16 від 05.02.93р зі змінами (1659-15) від 23.03.2004 р.

2. Статистичний щорічник України за 1999 рік/ За ред. О.Г. Осауленка, Державний комітет статистики України. – К.: Техніка,   2000.

3. Статистичний щорічник України за 2000 рік/ За ред. О.Г. Осауленка, Державний комітет статистики України. – К.: Техніка,     2001.

4. Статистичний щорічник України за 2002 рік/ За ред. О.Г. Осауленка, Державний комітет статистики України. – К.: Консультант, 2003.

5. Статистичний щорічник України за 2003 рік/ За ред. О.Г. Осауленка, Державний комітет статистики України. – К.: Консультант, 2004.

6. Статистичний щорічник України за 2004 рік/ За ред. О.Г. Осауленка, Державний комітет статистики України. – К.: Техніка,   2005.

7. Статистичний щорічник України за 2005 рік/ За ред. О.Г. Осауленка, Державний комітет статистики України. – К.: Техніка,   2005.

8. www.bmfsfj.de

9. Statistisches Bundesamt, Statistisches Jahrbuch 2006 . – www.destatis.de

10. www.ymca.org.ua