WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Басюркіна Н.Й.

Одеська національна академі харчових технологій

КОНЦЕПЦІЯ НАУКОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ КОНКУРЕНТОЗДАТНОГО ВИРОБНИЦТВА ВІТЧИЗНЯНИХ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ ВИСОКОЇ ЯКОСТІ

На рубежі третього тисячоліття особливу гостроту придбали чинники вичерпаності природних ресурсів, критичний стан навколишнього середовища, збільшення зростання населення планети і ще більш високі темпи росту його потреб, в першу чергу у продуктах харчування. Згідно оцінкам експертів ВОЗ центральною проблемою глобального розвитку нашого сторіччя є потенційний обсяг і межі можливостей нашої планети стосовно забезпечення безперервного і стійкого виробництва продуктів харчування.

Здорове харчування є одним з найважливіших чинників, які визначають здоров'я населення. Воно забезпечує нормальний ріст і розвиток дітей, сприяє профілактиці захворювань, продовженню життя людей, підвищенню працездатності і створює умови для адекватної адаптації людини до навколишнього середовища. Успішне вирішення проблеми харчування залежить від створення стійкої бази виробництва якісної сільськогосподарської сировини, сучасної харчової індустрії і доступних продуктів харчування для всіх верств населення. При цьому в центрі уваги повинні бути якість харчових продуктів і продовольча безпека, яка базується на надійному самозабезпеченні країни основними видами вітчизняного продовольства [1] .

За останні роки в країні багато зроблено в області поліпшення структури і якості сільськогосподарської сировини і продуктів харчування. В той же час існує тенденція недостатнього споживання продуктів, які містять білок тваринного походження (табл. 1), особливо це стосується малозабезпечених, соціально незахищених верств населення. Результати регулярних масових обстежень різних груп населення в країні підтверджують широке розповсюдження у великої частини дітей і дорослого населення дефіциту мікронутрієнтів – вітамінів, макро- і мікроелементів (залізо, йод, кальцій, фтор та ін.) Все це негативно впливає на здоров'я і життєздатність всієї нації, фізичну розумову працездатність, опірність різним захворюванням і, кінець кінцем, призводить до скорочення тривалості життя (64 роки).

Таблиця 1 – Споживання основних видів продуктів харчування в Україні (кг на душу населення.)

Сьогодні харчова індустрія в своєму складі має до 57 тис. підприємств, зокрема до 2300 великих і середніх. На провідних підприємствах з'явилося сучасне обладнання, проводиться технічне переозброєння і реконструкція, створюються нові виробництва з урахуванням останніх досягнень вітчизняної і світової науки.

В цілому ж, оцінюючи стан харчової і переробної промисловості, необхідно відзначити, що її технічний рівень поки не відповідає сучасним вимогам. Великий знос обладання, майже 40 %, вимагає списання. Лише 18 % активної частини виробничих фондів відповідає світовому рівню. Тільки 8 % діючого обладнання працює в режимі автоматичних ліній, і, як наслідок, виробництво харчової продукції з 1 тонни сировини у нас на 20-30 % нижче, ніж в розвинених країнах [1] .

В країні відсутня система розробки і виробництва сучасних машин і обладнання для харчової промисловості, яка включає 34 підгалузі і 6,3 тис. найменувань обладнання. У нас немає органу, який би відстежував і впливав на науково-технічний прогрес в цій важливій сфері економіки країни. В Україні, де працюють десятки тисяч харчових підприємств, є неможливим працювати в основному на імпортних машинах. Для успішного вирішення цієї проблеми потрібна Національна програма щодо створення харчового обладнання.

Вступ нашої країни у СОТ висунув проблему розвитку вітчизняного виробництва продовольства як одну з найважливіших. Для успішної конкуренції на світовому ринку потрібна корінна реконструкції багатьох харчових підприємств і достатня кількість вітчизняної сировини вищої якості. Науково-дослідні інститути харчового профілю активно працюють над створенням принципово нових, енергетично вигідних і екологічно безпечних технологій, які забезпечують глибоку комплексну безвідходну переробку сільськогосподарської сировини і виробництво харчової продукції високої якості. При створенні нових технологій і продуктів здорового харчування спираються на вимоги закону «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини», положення концепції збалансованого харчування, санітарні норми і правила (СНіП).

Розвиток харчової біотехнології є одним із стратегічних наукових напрямів в дослідженнях вітчизняних вчених. Вона відкриває широкі можливості для отримання мікробіологічного білка, амінокислот, харчових і кормових добавок і ін. біологічно активних речовин. Крім того, ферментативный біокаталіз дозволяє радикально змінювати функціональні технологічні властивості сировини на різних етапах його переробки, відкриваючи тим самим реальні можливості для створення принципово нових легкозасвоюваних продуктів ординарного, профілактичного, лікувального і реабілітаційного харчування різних соціальних і вікових груп населення України.

Через традиції населення нашої країни серед харчових продуктів, пріоритетне значення має хліб. Сьогодні кожен громадянин України з хлібобулочними виробами отримує близько 40 % необхідних калорій, 30 % білка, 40 % вуглеводів, багато вітамінів. Вітчизняними науковцями розроблено більше 500 найменувань хлібобулочних виробів різного призначення, створено поліпшувачі якості хлібу, які перевершують за своїми функціональними якостями зарубіжні аналоги.

Розроблено широкий асортимент виробів для профілактичного і лікувального споживання з використанням натуральних джерел мікронутрієнтів: зародкової пшеничної муки, ячмінної муки, муки круп'яних культур і, особливо, біоактивованих продуктів з пророщеного зерна пшениці, кукурудзи, сої. Хлібобулочні вироби з біоактивованими соєвими продуктами особливо затребувані при діабеті. Створені технології з направленим культивуванням мікроорганізмів на заквасках є гідними продовження українських традицій і є технологіями світового рівня.

Особливої турботи вимагає дитяче харчування, сьогодні це одна з щонайгостріших проблем, що впливають на здоров'ї і розвиток підростаючого покоління наший країни. Повноцінне збалансоване харчування дітей є одним з основних чинників збереження здоров’я нації, її майбутнього, тобто проблема національної безпеки. За станом здоров'я 30 % випускників шкіл має обмеження у виборі професії, рівень придатності до військової служби не перевищує 70 %. Чисельність практично здорових дітей знизилося до 30 %. На жаль, проблема дитячого і шкільного харчування в країні у зв'язку з недостатнім виробництвом вітчизняних харчових продуктів для дітей вирішується незадовільно. Науковими установами за 2000-2007 роки розроблено більш 100 найменувань продуктів здорового харчування для дітей, які відповідають сучасним медико-біологічним вимогам. Однак потужностей не вистачає, і це стримує їх виробництво. Питанням дитячого і індустріалізації шкільного харчування потрібно надати першочергове державне значення.

Останнім часом в ряді розвинених країн з'явився великий інтерес до натуральної екологічно безпечної продукції. Світовий ринок екологічно безпечної сільськогосподарської сировини і продуктів харчування сьогодні належить до швидкозростаючого. Його обсяг виріс в 9 разів і до 2020 року по оцінках фахівців досягне 400 мільйонів доларів США. Країни Європейського Союзу встановили додаткові заходи підтримки підприємств, які займаються виробництвом екологічно чистих сировини і продуктів, – це дотації і субсидії. Держава надає допомогу в проведенні наукових досліджень даної проблеми [2] .

На відміну від багатьох країн в Україні є значно більше можливостей для отримання екологічно безпечної сировини. В той же час на державному рівні ці питання не вирішуються. Сьогодні є всі підстави затверджувати, що продовольча безпека України знизилась до критично небезпечного рівня. На жаль, має місце стала тенденція к подальшому погіршенню ситуації. Україні вкрай необходідна національна доктрина відродження агропродовольчої сфери.

Література:

1. Басюркіна Н.Й. Дослідження проблем забезпечення продовольчої безпеки держави // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Розвиток наукових досліджень 2008” . Економіка. – Полтава: ПДПУ. – 2008. – С. 34 – 39.

2. Сизенко Е.И. Стратегия научного обеспечения развития конкурентоспособного производства отечественных продуктов питания // Материалы Второго Всероссийского экономического форума «Структурная политика и економическое развитие отраслей пищевой и перерабатывающей промышленности» – М.: Піщепроміздат, 2007. – С. 79 – 88.