WEB-ресурс научно-практических конференций

ПИТАННЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ НА СТВОРЕННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

К.е.н. Самборський О.В.

Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана

Глибоке проникнення нематеріальних активів у структуру капіталу призвело до того, що проблема їх обліку набула певної актуальності. В багатьох як міжнародних, так і українських компаніях, особливо тих, що є представниками галузі високих технологій, саме нематеріальні активи є основою бізнесу.

Однією з найважливіших складових даної групи активів є програмне забезпечення. Відмітимо стрімке зростання ролі даного об`єкту у виробництві протягом останніх років, оскільки компанії постійно здійснюють значні витрати у його розробку, удосконалення, тестування та впровадження у виробництво. Але, незважаючи на це, затверджених на законодавчому рівні детальних рекомендацій щодо порядку обліку таких витрат та умов їх капіталізації не визначено. Тому доцільним вважаємо застосування у даному випадку міжнародного досвіду, викладеного у таких нормативних документах, як SOP (Statement of position) № 98-1 «Облік витрат на програмне забезпечення для комп`ютерів, розроблене або придбане для внутрішнього використання» та SFAS (Statement of financial accounting standard) №86 «Облік затрат на програмне забезпечення для комп`ютерів, що підлягає продажу, оренді або іншій формі реалізації».

Згідно з ПСБО 8, нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за наступних умов:

-підприємство має намір, технічну можливість та ресурси для доведення даного активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;

-існує можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання даного нематеріального активу;

-підприємство має інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою нематеріального активу.

В разі невідповідності характеристик об`єкту зазначеним вище критеріям визнання, витрати, пов'язані з його створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені. Тобто їх не капіталізують та не визнають у майбутньому нематеріальним активом.

Зазначимо, що порядок обліку витрат на створення програмних продуктів та можливість й доцільність їх капіталізації залежить від того, на якій стадії створення даний актив знаходиться.

На етапі дослідження підприємство проводить оцінку альтернатив, пов`язаних зі створенням даного програмного продукту. На даній стадії відбувається розробка бізнес-плану, встановлюються види необхідного матеріального забезпечення, визначається технологія, необхідна для досягнення бажаних функцій, досліджуються шляхи досягнення бажаних функцій, проводиться порівняння альтернативних пропозицій постачальників та консультантів, визначається юридичне забезпечення тощо. Такі витрати необхідно списувати на витрати поточного періоду (рахунок 941 «Витрати на дослідження і розробку»), оскільки на даному етапі підприємство не обрало стратегії створення програмного продукту. Тобто, витрати даного періоду не відповідають критеріям визнання нематеріального активу, отриманого в результаті процесу розробки.

Стадія досліджень завершується отриманням певного наукового результату, який є передумовою початку розробки програмного продукту. Дана операція є наступною стадією процесу створення програмного продукту. На даному етапі компанія вже визначилася щодо способу ведення робіт по створенню нематеріального активу. Зазначимо доцільність закріплення у законодавстві вимоги початку капіталізації таких витрат лише у випадку затвердження кошторису фінансування створення даного об`єкту та, відповідно, її продовження до повного завершення розробки об`єкту й впровадження його у виробництво.

З огляду на різноплановість функціональних призначень створюваних програмних продуктів, визначити загальні види робіт на даному етапі важко. До витрат, які слід капіталізувати можна віднести прямі матеріальні витрати (матеріали, комплектуючі вироби, запасні частини тощо) та послуги виробничого характеру сторонніх організацій, що використовуються під час розробки програмного забезпечення, витрати пов`язані з виплатою заробітної плати працівникам, зайнятим у виробництві даного об`єкту, відрахування на соціальні заходи, витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничі витрати тощо.

В свою чергу, адміністративно-управлінські витрати, а також непрямі витрати не є предметом капіталізації.

Таким чином, розробка на загальнодержавному рівні окремого нормативного документу, що ураховуватиме специфічні особливості обліку створення програмного забезпечення підприємством, є запорукою обґрунтованої капіталізації таких витрат та достовірного відображення вартості такого активу балансі підприємства.

Список використаних джерел:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» // Бухгалтерія. – 2005. –   №29(652).– С.48-51.

2. Accounting Standards Committee. Accounting for Goodwill ED 47 (London: ASC, 1990), par. 30.

3. ED 49, Accounting for Identifiable Assets.