WEB-ресурс научно-практических конференций

ДО ПИТАННЯ ПРО ЕТАПИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ІМПРОВІЗАЦІЇ

Єнакій М.М.

ПДПУ ім К.Д.Ушинського , м. Одеса

Завданням сьогоденної вищої школи, в процесі навчання майбутнього вчителя зокрема,   є   виховання такого спеціалиста, який не тільки може реалізувати здобуті знання, але й привнести власне бачення проблеми, свою інтерпретацію завдання, незалежну думку до класичного бачення ситуації. Педагогічна імпровізація виступає   результатом критичного та творчого пошуку вчителя.

  У своєму   науковому дослідженні ми робимо спробу визначити сутність педагогічної імпровізації   для того, щоб в подальшому   сформувати у студентів навички до імпровізації у професійної діяльності.

Як й будь-який процес, імпровізація, педагогічна зокрема, має етапи протікання.

В.О.Кан-Калик відокремлює таку послідовність реалізації :

-оперативний аналіз ситуації, вибір засобів впливу;

-власне вплив (процес імпровізації);

-оцінювальна стадія, де педагог дає аналіз результатам імпровізації та визначає подальші завдання своєї діяльності.

В.Н.Харкін відокремлює три різновиди педагогічної імпровізації, та, у зв’язку з цим, три   підваріанти етапів ії реалізації.

В протіканні класичної імпровізаціїї вчений відокремлює такі    етапи-ланки :

1-й етап – осяяня   – людина інтуїтивно увідомлює ідею, раптову думку, осяяня   . Найчастіше цей процес відбуваєтся під час сильного емоційного піднесення;

2-й етап – інтуїтивно- логічне усвідомлення ідеї та вибір засобу ії реалізації. Представлений етап завжди відбувається в долю секунди, є дуже стислии за часом;

3-й етап - публічна реалізація ідеї з інтуїтивно-логічною корекцією; на даному етапі імпровізація проявляеться вже іззовні;

4-й етап –миттєвий інтуїтивно-логічний аналіз результату імпровізації. На данному етапі людина приймає рішення про подальший   імпровізаційний крок або ж   інтуїтивно - логично обмірковує подальші творчі кроки;

5-й етап   - плавний перехід від імпровізації до запланованого раніше.

Під час протікання педагогічної   імпровізаціїї з домашньою заготовкою доля інтуїтивного мінімальна, навіть, можливо, нульова, вважає вчений.

  При цьому мають місце такі етапи:

1-й етап – увімкає в себе 2 ланки – вибір відповідного момента для заготовленної імпровізації та миттєве корегування шляхів, що були розроблені заздалегідь, з урахуванням мінливості реальних умов;

2-й етап –   публічне втілення – 3 ланка, навідміну від класичної імпровізації у данному випадку представлена можливість у кращому світі представити матеріал завдяки отрепетированному   заздалегідь засобу подачи матеріалу;

3-й етап – обмірковування та миттєвий аналіз педагогічної імпровізаціїї, та як резуультат цього рішення про продовження імпровізації або виході з неї – 4 ланка,   та 5 ланка – перехід до запланованого ходу педагогічного проекта.

Важливо додати, що при цьому педагог може прийняти рішення про продовження імпровізаціїї на іншу заготовку, отже четверта   ланка може перейти у другу.

У змішаній імпровізації існують два підваріанти: заздалегідь класична та заздалегідь з домашньою заготовкою.

Сутність такого різновиду імпровізаціїї в тому, що в ній змішані та переходять один а одний два варіанти імпровізації- класичної та з домашньою заготовкою.

У підваріанті зі заздалегідь класичною імпровізацією процес відповідає першим чотирьом ланкам:

-         осяяня;

-         вибору шляху;

-         публічного втілювання;

-         миттєвого аналізу.

У випадку, якщо викладач приймає рішення продовжити імпровізацію з домашнєю заготовкою, процес переходить до другої ланки імпровізаціїї такого типу, та весь процес проходить за етапами імпровізування з домашньою заготовкою.

Список використаних джерел:

1. Кан-Калик В.А. Педагогическая деятельность как творческий процесс . – М., 1974.

2. Харькин В.Н. Педагогическая импровизация: теория и методика. - М.: МИП «NB Магистр», 1992.