WEB-ресурс научно-практических конференций

ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ У ПЕРЕХІДНИХ СУСПІЛЬСТВАХ

К.філос.н . Александрова О.С.

Запорізький національний університет

Актуальність теми дослідження обумовлена потребою подолання кризових процесів в сучасному українському суспільстві. Перехідний період, в якому перебуває українське суспільство, і проміжне становище особистості в ньому приводить до пошуку нових підвалин, цінностей і пріоритетів розвитку, які гарантували б забезпечення його стабільності. Одним з таких факторів, який сприяє стійкому розвитку суспільства, є середній клас. Досліджувана тема актуальна і в практичному плані, оскільки саме середній клас може стати основою для громадянської злагоди як базису нової ідеології українського суспільства перехідного періоду. Теоретичною потребою в сучасній науці є пошук певного способу розуміння сутності і специфіки проявів феномена середнього класу в перехідному суспільстві, що також актуалізує заявлену проблему дослідження.

На пострадянському просторі серед дослідників існує два основні підходи до проблематики середнього класу.

Представники першого підходу заперечують існування середнього класу в суспільстві перехідного періоду, часто указується на умовність категорії "середній клас". Це ідеологічний конструкт і навіть міф [9], аналітична категорія [4], поняття, яке "можна розглядати і як соціальний факт, і як соціальний конструкт, і як плід соціологічної уяви, і як суворий термін, і як епістемологічну метафору" [11].

Представники другого підходу визнають існування середнього класу, однак відзначають початковий етап його становлення або незавершеність формування. Маючи на увазі аморфну і нестійку спільність, уживається замість поняття "середній клас" – поняття "середня верства". Середня верства   – всі ті різнорідні групи, які заповнюють соціальний простір в межах між елітою, "багатими", з одного боку, і бідними, андекласом , "соціальним дном" – з іншого. Всі дослідники, хто визнає існування середнього класу в перехідному суспільстві, стверджують, що в Росії і Україні своя модель середнього класу, відмінна від західної.

Серед українських дослідників до аналізу соціально-класової структури суспільства і виділення середнього класу в ньому застосовуються два підходи – суб'єктивний і об'єктивний. Суб'єктивний ґрунтується на принципі самоідентифікації , тобто виходить з уявлень самих членів суспільства про їх приналежність до тих або інших соціальних верств або класів [1; 2; 7; 8]. Об'єктивний підхід ґрунтується на показниках, не залежних від думки індивіда, часто критеріями виступають характер праці і рівень доходів, тобто в цілому – економічний критерій [5; 12; 14]. Оскільки застосування одного з підходів має істотні обмеження, то частина дослідників використовують поєднання об'єктивного і суб'єктивного підходів, що характерно більшою мірою для російської суспільної думки [3; 6; 13].

У країнах світу визначення середнього класу принципове різне. Уряд США не має офіційного визначення "середнього класу". Статистика, яка зібрана в бюро перепису, зосереджується на декількох оцінках, пов'язаних з розподілом доходів і нерівності в доходах. Дві з найбільш прийнятих оцінок – частка сукупного доходу, одержана домогосподарствами, і Джіні індекс [10, с.37-39].

Майже всі країни Європейського Союзу – це високорозвинені країни, де середній розмір ВВП складає від 11,9 тис. євро (Греція) до 49,3 тис. євро (Люксембург). По Україні за прогнозними розрахунками даний показник склав 4,1 тис. грн. Це свідчить про те, що вибір стандартів щодо ідентифікації середнього класу в Україні за стандартами європейських країн є проблематичним [10, с.43-44].

Прийнято вважати, що розвинена країна із стабільною економікою має прошарок середнього класу в межах 52-60 % дорослого населення. До оцінки ідентифікації середнього класу розвинених країн включені різні ознаки за пріоритетністю віднесення до цього класу. У більшості   розвинених країн Європи і США в ці ознаки включені: доходи, рівень прибутку і споживання, рівень заробітної платні, рівень витрат, освіта, нерухомість.

У Україні, у зв'язку з її перехідним станом до ринкових економічних відносин, доцільно спиратися на систему відносних показників: 1) за рівнем сукупного доходу; 2) за рівнем грошових витрат; 3) за рівнем нагромадження (з урахуванням відносно мінімального споживацького бюджету), в майбутньому з поступовим переходом до агрегованого індексу [10, с. 60-61].

У цілому зміни, які відбулися в економіці України в період трансформацій, не можуть бути оцінені як передумови   формування середнього класу. В цьому випадку слід звернутися до факторів, що визначають специфіку становлення середнього класу в суспільстві перехідного періоду. Серед них слід виділити наступні.

1. Соціально-економічні:

-  існування тіньової економіки;

- дія великого іноземного капіталу;

- концентрація власного (усередині країни) великого фінансового капіталу, генетично пов'язаного з владою;

- збереження значного (хоча при цьому не обмежуючого великий капітал) державного регулювання в економіці;

- збільшення частки соціальних витрат держави на підтримку зростаючих нижніх прошарків населення за відсутності економічної політики, що спрямована на формування і підтримку середніх верств населення;

- міграційні процеси;

- низька трудова (і в цілому соціальна) мобільність на ринку праці;

- реформування земельних відносин;

- зменшення працездатного сільського населення;

- широкомасштабне розповсюдження бідності населення.

2. Соціально-політичні:

– панування бюрократії як контрагента суспільства;

- соціальна безвідповідальність правлячої еліти;

- немає соціальної структури, що підтримує цілісність і стабільність в суспільстві;

- орієнтація влади на інтереси переважно підприємництва і верхньої верстви суспільства;

- низький рівень затребуваності легальних і легітимних каналів відстоювання власних інтересів;

- криза ідентичності в сучасному суспільстві;

- обмежені можливості вертикальної мобільності;

- специфічність соціального капіталу в перехідному суспільстві як умови формування середнього класу;

- немає явних ознак формування в середньому класі групової ідентичності;

- немає консенсусу усередині правлячої еліти і серед більшості населення   щодо національних інтересів країни.

3. Культурні:

–  взаємна неадекватність очікувань в поведінці підприємців і     найманих робітників;

- відсутність культури конкуренції і партнерства в перехідному суспільстві;

- моральна аномія частини владних структур, представників бізнесу.

Таким чином, щодо специфіки становлення середнього класу в перехідних суспільствах (до яких безумовно відноситься і українське суспільство) можна зробити наступні висновки.

Як економічна і суспільно-громадська категорія "середній клас" теоретично ще не має свого чіткого тлумачення. Певною мірою це пояснюється спробою підійти до цього поняття з різних концептуальних критеріїв – матеріальних, споживацьких, політичних, інтелектуальних, порівняльних, західних і тому подібне.

Для тих дослідників, хто визнає існування середнього класу в перехідному суспільстві, існує дві концепції визначення середнього класу. Згідно першої до цієї групи відносяться ті, у кого середні   доходи. Такі люди є у будь-який час і в будь-якій країні. Другий підхід відносить до середнього класу носіїв певної ментальності, зацікавлених у стабільності суспільства, відсутності потрясінь і крутих змін. Згідно цьому підходу говорити про появу середнього класу в перехідному суспільстві, мабуть, передчасно. Однак відсутність середнього класу в суспільстві приводить не тільки до соціальних протиріч, але і до кризових явищ в суспільстві. Тому в теоретичному аспекті розробка цілісної концепції середнього класу, а в практичному аспекті – розробка основ соціальної політики, спрямованої на становлення середнього класу в перехідному суспільстві є насущною проблемою сьогодення.

Список використаних джерел :

1. Бродська С.С., Оксамитна С.М. Класова самоідентифікація населення України // Наукові записки НаУКМА . Серія: Соціологічні науки. – 2001. – Т. 19. – С. 44 -50.

2. Головаха Е.И. Изменение социальной структуры и формирование среднего класса в Украине // Социологический журнал. – 1997. – № 4. – С. 37-42.

3. Горшков М.И. Некоторые методологические   аспекты анализа среднего класса в России // Социологические исследования. – 2000. – № 3. – С. 4-13.

4. Дилигенский Г.Г. Люди среднего класса. – М., 2002.

5. Доходи та витрати домогосподарств в Україні у 1996 роц і / З а ред. В.І. Паніотто , О.В. Попової, В.Є. Хмелька. – К., 1997.

6. Заславская Т.И. Социокультурный аспект трансформации российского общества // Социологические исследования. – 2001. – № 8. – С. 3-11.

7. Макеєв   С.О. Процеси   соц іальної структуризації в сучасній Україні // Українське суспільство на порозі третього   тисячоліття . – К., 1999. – С. 214-231.

8. Макеєв С.О., Оксамитна С.М. Тенденції становлення середнього класу // Українське суспільство: десять років незалежності (соціологічний моніторинг та коментар науковців) / За ред. В.М. Ворони, М.О. Шульги. – К., 2001. – С. 286-297.

9. Радаев В. Средний класс в России или к появлению нового мифа // Знание – сила. – 1998. – № 7.

10. Середній клас України : теорія та сучасні тенденції становлення / Авт. кол.: Бондар І.К., Бугаєнко Є.О., Бідак В.Я., Гуць М.І., Ковальова Н.М., Лич В.М., Мещанінова Г.Л., Сітнікова Н.П., Савенко О.Л., Саввов А.І., Сологуб О.П., Ярошенко Г.В. – К.: Видавничий Дім "КОРПОРАЦІЯ", 2004. – 582 с.

11. Согомонов А. "Средний класс" и образование: QUID PRO QUO ? (конфликт толкований и концептуальная повестка на ХХ І век) // Отечественные записки. – 2002. – № 2.

12. Харченко Н. Сравнение методологических подходов к измерению бедности // Социология: теория, методы, маркентинг . – 2000. – № 3. – С. 86-99.

13. Хахулина Л. Субъективный средний класс: доходы, материальное положение, ценностные ориентации // Экономические и социальные перемены: мониторинг общественного мнения. – 1999. – № 2 (40). – С. 24-33.

14. Чапская И. Имущественное положение граждан в трансформирующемся обществе // Социология: теория, методы, маркетинг. – 1999. – № 10. – С. 63-75.