WEB-ресурс научно-практических конференций

МІСЦЕ НАВЧАЛЬНО-ІГРОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ОРГАНІЗАЦІЙ

К.пед.н. Качеровська Т.В.

Сєвєродонецький технологічний інститут Східноукраїнського національного університету імені В.Даля

Не викликає сумніву той факт, що ефективність роботи будь-якої організації залежить від професійної підготовленості майбутніх менеджерів, основу якої становить сукупність   спеціальних знань, умінь, навичок, професійних якостей і норм поведінки фахівців. Водночас, критичним фактором для менеджерів стають не стільки нові знання, скільки навички з інноваційною та пошуковою орієнтацією, яких не можна набути в межах чисто академічної освіти, традиційної за змістом і методами. Враховуючи значні труднощі, пов’язані з наявністю розриву між освітнім рівнем фахівця і реальними потребами практики постреформаційного періоду, ми звернулися до проблеми застосування навчально-ігрового проектування у професійній підготовці майбутніх фахівців.

Наш досвід використання зазначеної технології навчання дозволяє стверджувати, що участь студентів у навчальних ігрових проектах сприяє кращому оволодінню ними знаннями з основ проектування, включаючи основні етапи реалізації проекту, здійснення зворотного зв’язку, врахування психологічних аспектів проект-менеджменту тощо. Застосування ігрового проектування, разом з іншими прийомами, способами і методами навчання, сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів із таким розрахунком, щоб молодий керівник, приступаючи до виконання службових обов’язків, з першого дня добре знав предмет діяльності, сферу повноважень і завдань, щоб цим самим звести до мінімуму час на “входження в посаду” [2, с.292].

Слід зазначити, що високий рівень інтелектуальної активності під час ігрового проектування забезпечується оволодінням студентами знаннями про умови, принципи, правила (поведінки) ведення діалогу; оптимальні засоби спілкування (вербальні, невербальні); індивідуальні якості співрозмовника; знання соціальних, особистісних, професійних установок, намірів сторін, що спілкуються [1, с.68]. На нашу думку, саме ці знання становлять підґрунтя інформаційного поля ігрового проекту, професійної компетенції, без яких неможлива успішна проектна діяльність. Опитування серед студентів свідчить, що “робота над ігровим проектом дозволяє здобувати знання, які неможливо отримати на традиційних лекціях і семінарах, оскільки у проекті можна самому обрати ту галузь, яка цікавить...”. З цієї точки зору, на думку студентів, “хороший проект повинен передбачати самостійні дослідження, давати можливість учитися відповідно до здібностей, сприяти налагодженню взаємовідносин між учасниками проекту” тощо.

Загальний стимулювальний вплив на навчальну діяльність студентів здійснюється шляхом діяльнісного підходу до професійно орієнтованого змісту навчально-ігрового проектування, спрямованістю на одержання конкретних практичних результатів і виступає важливою умовою професійного розвитку. Особливого значення, у зв’язку з цим, набувають міжпредметні зв’язки, адже застосування   міжпредметних та надпредметних проектів дозволяє інтегрувати знання майбутніх менеджерів з основних блоків із пріоритетним значенням професійно орієнтованих дисциплін. Виходячи з того, що складні “ вихідні вміння”, які зазначені у кваліфікаційних характеристиках спеціалістів, забезпечуються не одним предметом, а цілою їх групою [3, с.9], нами розроблено карту взаємозв’язків навчальних курсів “Управління персоналом”, “Економіка підприємств”, “Психологія управління” в ході ігрового проектування з теми “Управління мотивацією праці на приватному підприємстві “Ельф” з метою визначення міри участі у проекті кожного предмету з відповідної групи. У ході виконання зазначеного проекту студенти закріпили знання, вміння і навички здійснення SWOT-аналізу організації, сформували практичні навички ділової кореспонденції в межах компанії, аналізу конкретних ситуацій, зміцнення фінансових позицій на ринку, підвищення конкурентноздатності тощо.

Слід особливо підкреслити, що, плануючи проект, необхідно передбачити його місце в навчальному процесі. Ігрове проектування може бути короткостроковим або ж довготривалим, проте проміжок часу, витрачений на проектування, залежить від того, наскільки добре викладач знає групу, наскільки він відчуває, що його ідея буде підтримана студентами, наскільки добре проект забезпечений методично, від кількості годин у навчальному плані тощо.

У навчально-ігровому проектуванні значно збільшується важливість самостійної роботи студентів, яка ґрунтується на високому ступені їхньої відповідальності та становить близько 50% бюджету навчального часу.

В цілому, результати проектної діяльності студентів свідчать про те, що цілеспрямований відбір змісту навчального матеріалу для забезпечення нових знань у ході ігрового проектування, вміння інтегрувати знання з фундаментальних та спеціальних дисциплін сприяє його оптимальному застосуванню в навчальному процесі, що, у свою чергу, спонукає студентів до навчання і формує їхні професійні знання, уміння, якості та здібності як майбутніх менеджерів.

Список використаних джерел:

1. p Друзь Ю.М. Педагогічні умови використання ділової гри в підготовці студентів до іномовного спілкування: Дис . ... канд.пед . наук: 13.00.02. –Кривий Ріг, 2000. – 183 с.

2. p Завадський Й.С. Менеджмент: Management . – Т.1. – Вид. 2-е. – К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1998. – 542 с.

3. p Талызина Н.Ф. Теоретические основы разработки модели специалиста . – М.: Знание , 1986. – 112 с.