WEB-ресурс научно-практических конференций

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМОСТАБІЛЬНОСТІ ОДЯГУ З НАТУРАЛЬНОЇ ШКІРИ

Яценко М.В., д.т.н . Березненко М.П.

Київський національний університет технологій та дизайну

Одяг із натуральної шкіри користується великим попитом завдяки значним гігієнічним та естетичним властивостям. Натуральна шкіра, як матеріал для одягу, характеризується стійкістю до стирання, здатністю до багаторазових навантажень та згинань, має високі показники міцності і видовження, але має низьку термостійкість, високу прорубаємість , нерівномірну товщину і видовження, які приводять до ускладнення технології, появі дефектів виробу при виробництві й експлуатації [1; 2].

Нерівномірність властивостей натуральної шкіри викликає зміну форми зрізів деталей при розкрої та з'єднанні, що виражається в складках і перекосах, похилих заломах шкіри біля швів і в місцях клейових з'єднань, невідповідності довжини, взаємного розташування, як форми деталей, так і частин виробу. Тому якість одягу багато в чому залежить від технології, яка закладена на етапі його проектування.

Динамічні дослідження (установка УДМ-1) виявили, що конфігурація поля динамічного модуля   пружності ( Ед ) велюру одягового (теляча шкіра хромового методу дублення, розривне зусилля – 13,46 кгс , видовження – 39,80 мм , товщина 0,77 мм , виробництво ЗАТ „Чинбар”, м. Київ) має максимальне значення в поперечному та мінімальне в діагональному напрямках, а відповідно конфігурація поля декременту затухання має максимум в діагональному і мінімум в поперечному напрямках.

Статичні дослідження показали, що найбільшої деформації зазнають проби велюру з діагональним напрямком, а найбільша залишкова деформація у проб проявляється у поздовжньому та діагональному напрямках.

Підвищені вимоги до розкрою шкір з урахуванням їх в’язкопружних властивостей, топографії і напрямків розкрою, використання в одному виробі декількох видів клейових матеріалів, дублювання деталей і закріплення їхніх зрізів та припусків швів, широке використання ниткових методів обробки дозволяють виключити деякі з названих дефектів, але в той же час можуть призвести до невиправдано високих витрат шкіряного напівфабрикату, істотного підвищення трудомісткості виробів і збільшення жорсткості деталей та з'єднань.

Одним з перспективних напрямків удосконалювання технології виготовлення одягу та забезпечення необхідної формостабільності одягу з натуральної шкіри, з метою виключення зазначених дефектів, є використання попередньої обробки поверхні шкіри поверхнево-активізуючими речовинами (ПАР). Ефективність технології попередньої обробки ПАР шкір була доведена при проведенні комплексних дослідженнях процесів дублювання деталей із велюру одягового низькотемпературними клейовими прокладковими матеріалами фірми „ H?nsel ” (Німеччина): арт.2102/105МС6 (поверхнева густина – 33 г/м ² , 100% ПЕ, вид клею – сополіамід , щільність нанесення клейового покриття – 76 точок/см ² , товщина – 0,20 мм ) та арт . 1718/105XS8 (поверхнева густина – 43 г/м ² , 100% ПЕ, вид клею – сополіамід , щільність нанесення клейового покриття – 76 точок/см ² , товщина – 0,20 мм ).

Здійснено математичне моделювання процесів дублювання в рамках реалізації матриці планування експерименту плану В ₂ . При цьому дублювання проб велюру виконувалась без активізації та з активізацією поверхні ПАР в якості яких використовувались – спирт та плівка-утворююча водна дисперсія сополімера метилакрилата , бутилакрилата і метакрилової кислоти в кількості 3 % від маси інших мономерів (МБМ-3) [3; 4]. В якості вхідних факторів були прийняті температура нагрівання верхньої подушки преса Т _ВП = 140-160?С та час дублювання t = 12-28 с. Вихідний показник – розшаровувальне зусилля (норматив Рр = 2-3 Н/см ).

В результаті математичної обробки результатів досліджень отримані математичні моделі другого порядку, адекватні досліджуваному процесу. Встановлена область раціональних параметрів дублювання для пакетів:

- без активізації поверхні:

велюр + арт . 2102/105МС6: Твп = 160 ?С, t = 15-28с; Твп = 150 ?С та          t = 20-28с;

велюр + арт . 1718/105XS8:   Твп =150 ?С, t=18-28с.

- після активізації МБМ-3:

велюр + МБМ-3 + арт . 2102/105МС6: Твп = 160 ?С, t = 12-28с,                     Твп =150 ?С, t =15-28с; Твп = 140 ?С, t = 25-28с;

велюр + МБМ-3 + арт . 1718/105XS8: Твп = 160 ?С, t = 12-20с,                Твп = 150 ?С, t =20-28с.

- після активізації спиртом:

велюр + спирт + арт . 2102/105МС6: Твп = 160 ?С, t = 12-23с;                       Твп = 150 ?С, t = 14-28с; Твп = 140 ?С, t = 21-28с;

велюр + спирт + арт . 1718/105XS8: Твп = 150 ?С, t = 12-28с,                     Твп = 140 ?С, t = 24-28с.

Таким чином, враховуючи недостатньо виражені адгезійні властивості велюру, активізація поверхні ПАР дозволяє отримати більш оптимальні параметри дублювання.

Встановлено, що за рахунок активізації поверхні спиртом показник жорсткості (прилад ПВЖЗ [5] ) при розміщенні проби лицем вверх підвищився на 11,6 %, лицем вниз на 25,8 %. Після активізації поверхні МБМ-3 показник жорсткості, навпаки, зменшився на 3 %. При цьому значення в поздовжньому, поперечному та діагональному напрямках стали більш близькими. При дублюванні шкіри клейовими матеріалами арт . 2102/105МС6 та арт . 1718/105XS8 показники жорсткості збільшились в середньому на 13 %, після попередньої активізації поверхні спиртом – на 33 %, а МБМ-3 – на 23 %.

Характерно, що конфігурація полів динамічного модуля пружності Ед після обробки шкіри МБМ-3 майже не змінюється, в той час як після обробки спиртом показники Ед значно зменшується в поздовжньому напрямку (на 30%) і збільшується в діагональному (53%) та поперечному (45%) напрямках. При дублюванні клейовими матеріалами різниця між максимальним та мінімальним значеннями показників динамічного модуля пружності збільшується на 18 – 30%. Дублювання після попередньої обробки ПАР майже у всіх випадках забезпечує більш рівномірний розподіл значень показників динамічного модуля пружності в різних напрямках.

Отже, для підвищення формостабільності одягу з натуральної шкіри доцільно використовувати два способи: дублювання сучасними клейовими матеріалами з низькою температурою плавлення клейової компоненти та шляхом попередньої активізації поверхні.

Список використаних джерел:

1. Баранова Е.В., Лисиенкова Л.Н. Анализ способов формозакрепления деталей одежды из натуральной кожи // Шв е йная промышленность. – 2003 . – № 3 . – С. 36-37 .

2. Мальцева Е.П. Материаловеденье текстильных кожевенно-меховых материалов. М.: Легпромбытиздат , 1989. – С.158-165.

3. Луппа Х. Основы гистохимии . – М.: Мир, 1980. – С. 42-43.

4. Отделка кож: Учеб . п особие / Страхов И.П., Головтеева А.А., Куциди Д.А. и др. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. – С. 234 - 244.

5. Деклараційний патент на корисну модель № 12052 U , Пристрій для вимірювання жорсткості   матеріалів / Лебідь О.С., Арабулі А.Т., Березненко М.., Березненко С.М., Гришко А.А., Бєлєнікін В.В. Опубл . 16.01.2006; Бюл . № 1. – 4 с.