ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МІЖНАРОДНИХ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ В УКРАЇНІ

Каховська О.В., к.е.н. Польська І.Е.

Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

З 2004 р. Україна визнана міжнародною спільнотою як держава з ринковою економікою, що сприяло розвитку фінансово-кредитних відносин і, зокрема, міжнародного лізингу. Лізинг дає нові можливості використання досягнень НТП і є новішою формою матеріально-технічного забезпечення суб'єктів господарювання. Лізинг забезпечує доступ до передової техніки і найкращих світових технологій не лише в періоди економічного зростання у різних країнах, а й, що є дуже важливим для нашої держави, в умовах уповільнення темпів зростання [ 1;2 ] .

Технологічно міжнародні лізингові операції реалізуються за допомогою договорів, що укладаються: українською лізинговою компанією безпосередньо із зарубіжним орендарем; українською лізинговою компанією з іноземним користувачем через дочірню компанію за кордоном; українською лізинговою компанією з іноземним орендарем через зарубіжну лізингову компанію за комісійну винагороду або участь у прибутках; українським орендарем безпосередньо з іноземним постачальником або із зарубіжною лізинговою компанією через українську лізингову компанію.

Лізинг, який по суті є чимось середнім між орендою та кредитом, найбільш поширений у міжнародній комерційній практиці. Практика орендної взаємодії підтверджує, як правило, більш високу ефективність операцій по міжнародному лізингу порівняно з операціями внутрішнього лізингу. Ефективність міжнародної лізингової операції звичайно значно вище, якщо використовується авансовий платіж і при розрахунку суми гарантії враховується угода про виключення подвійного оподаткування [ 4 ] . Причинами бурхливого розвитку міжнародних лізингових операцій у світовій комерційній практиці були:

- труднощі, пов’язані з отриманням кредитів у багатьох країнах та підвищені банками процентні ставки;

- нестабільність податкових систем;

- швидке моральне старіння техніки. Відтак стають вигідними лізингові операції, які залишають за орендарем право дострокового припинення договору;

- зростання конкуренції. Тим, хто починає свою справу, «пробитися» на ринок дуже складно. Отже, треба шукати такі способи маркетингу, які дали б можливість клієнтам на практиці ознайомитись зі зразками продукції, що виготовляється. Пропонуючи його в лізинг на певний термін, виробник нерідко бере на себе проблеми щодо встановлення і обслуговування обладнання, навчання персоналу свого клієнта;

- збільшення кількості капіталомістких проектів, у тому числі будівництва нових промислових підприємств, постачання літаків, суден транспортним компаніям;

- економія грошових коштів фірм-споживачів, особливо спеціалізованих і невеликих за розмірами: дешевше орендувати обладнання, ніж придбати його за повну вартість;

- лізинговий ринок є ідеальним засобом для збільшення прибутку обох партнерів з допомогою офіційно наданих податкових пільг. Якщо, наприклад, компанія-виробник не може скористатися податковими пільгами на інвестиції, то вона отримає їх, коли передасть свою продукцію у лізинг іншій компанії, яка має формальне право на такі пільги, але через скрутний фінансовий стан не може самостійно освоїти виробничі інвестиції. Внаслідок такої угоди обидві компанії користуватимуться податковими пільгами, отримуючи обопільний зиск [ 3 ] .

Зараз в Україні, попри відносну новизну цього фінансового інструменту для господарюючих суб’єктів, частка лізингу за неофіційними даними становить близько 1% від загальних обсягів інвестицій. Хоч ринок лізингових послуг в Україні лишається відносно малим, існує багато позитивних ознак того, що протягом наступних кількох років він стрімко зростатиме. Велика кількість потенційних інвесторів у лізингові компанії уже відвідали Україну, щоб оцінити тут можливості розвитку свого бізнесу, а багато з них нещодавно розпочали або розпочинають свою підприємницьку діяльність в Україні.

Ринок лізингових операцій у Співдружності Незалежних Держав оцінюється експертами як надзвичайно місткий, який зможе принести значні доходи його учасникам і відчутний соціальний ефект. Обсяг внутрішніх та міждержавних лізингових операцій, що прогнозується в Співдружності, може скласти у найближчий час більше 3,7 млрд. дол. США на рік.

Для забезпечення правової основи міждержавної лізингової діяльності Міждержавним економічним комітетом (МЕК) був підготовлений проект Конвенції про міждержавний лізинг в СНД. Ця Конвенція була прийнята 25 листопада 1998 р. Але вона поки що не ратифікована Україною. Прийняття Конвенції всіма країнами-учасницями СНД та її ратифікація дозволить господарюючим суб’єктам держав СНД перейти до взаємовигідної співпраці на основі угод про лізинг, відкриє можливості для створення спільних структур у вигляді міждержавних лізингових компаній і асоціацій.

Здійснення скоординованих дій і мір законодавчого, нормативно-правового та організаційного забезпечення   міждержавного лізингу дозволить зробити його ефективним інвестиційним механізмом розвитку країн Співдружності, посилення їхніх інтеграційних зв’язків, укріплення і розвитку потенціалу країн СНД.

Дослідження проведення міжнародних лізингових операцій в Україні показало, що для впровадження міжнародного лізингу необхідно:

- при валютному регулюванні дозволяти вносити орендну плату у вільно конвертованій валюті без обов’язкового її продажу;

- провести демонополізацію виробництва основних засобів;

- ратифікувати Конвенцію про міждержавний лізинг;

Державне регулювання ринку фінансового лізингу повинно здійснюватися шляхом:

- ведення державного реєстру фінансових установ та ведення обліку юридичних осіб, які не є фінансовими установами й мають можливість за законом надавати фінансові послуги;

- розробки та затвердження нормативно-правових актів, обов’язкових для виконання учасниками ринку лізингу, контролю за їх виконанням;

- здійснення контролю за достовірністю інформації, що надається учасниками ринку лізингу;

- нагляду за діяльністю лізингодавців ;

- застосування уповноваженими державними органами заходів впливу за порушення чинного законодавства з питань лізингу.  

Держава повинна бути зацікавлена у розвитку лізингу, оскільки він є інвестиційним механізмом, що с прияє оновленню техніки та технологій, зростанню конкурентоспроможності економіки, зменшенню енергоємності та матеріалоємності виробництва, зростанню екологічної та технічної безпеки виробництва, покращенню умов праці, розвитку малого та середнього бізнесу.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 № 723/97-ВР. – http://zakon.rada.gov.ua

2. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про лізинг» від 11.12.2003 № 1381-ІV. – http://zakon.rada.gov.ua

3. Мартыненко Н.М. Основы менеджмента : Учебник . – К.: Каравелла , 2003. – 504 с.

4. Ткаченко В. Особливості розвитку лізингових операцій в Україні // Фінансова консультація. – 2003. – № 17. – С. 48–55.