WEB-ресурс научно-практических конференций

СУЧАСНІ СПОСОБИ ПІДРОБКИ БУХГАЛТЕРСЬКИХ ДОКУМЕНТІВ ТА МЕТОДИ ЇХ ВИЯВЛЕННЯ

Мартинчук А.В.

Криворізький економічний інститут КНЕУ ім. Вадима Гетьмана

Контролюючі органи досить обізнані з вже відомими та новими способами підроблення документів.

Тоді, як керівники та головні бухгалтери підприємств та організацій в цьому питанні мають обмежені знання, і не можуть на належному рівні захистити себе від хитрощів «нечистих на руку» працівників. Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» саме керівник та головний бухгалтер несуть відповідальність за достовірність відображення господарських операцій, здійснених на підприємстві.

Маючі на озброєнні знання про способи підробки документів та методів їх виявлення, вони зможуть уберегтися від різних несподіванок та неприємних сюрпризів від свої підлеглих.

В Україні будь-які бухгалтерські документи повинні відповідати вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88.

За великого бажання майже у всі бухгалтерські документи можна внести певні зміні, з метою приховання розкрадання майна, коштів та інших фінансових зловживань.

Старі способи підробки документів є досить відомими і обізнана людина їх легко виявить, це:

1. Виготовлення фіктивних документів, внесення записів або підписів від імені неіснуючої особи тощо.

2. Внесення певних змін у первинні документи, імітація почерку, підбір кольору чорнила, підробки підписів реальних осіб.

3. Виправлення цифр (тексту), або дописування, домальовування фрагментів цифр (букв).

4. Підчистка.

5. Змивання, вибілювання, витравлення певних частин цифр (тексту).

Поширення сучасної копіювально-розмножувальної та комп’ютерної техніки, створення нових програмних продуктів дозволяють удосконалювати способи матеріальної підробки документів:

1. Виготовлення електронного варіанта документів з використанням відповідного комп'ютерно-програмного забезпечення з подальшим розпечатуванням на друкуючих пристроях (знакосинтезуючі матричні, струнні та лазерні принтери). Об'єктами підробки стають в основному бланки, рідше - реквізити документів (наприклад, відбитки печаток, штампів).

В текстах, надрукованих на знакосинтезуючих матричних принтерах через барвну стрічку, відображаються такі загальні ознаки:  штрихи утворені окремими крапками  (розташовані на деякій відстані або перекривають один одного); у кожній крапці є слід давлення - крапковий рельєф; діаметр крапок 0,30-0,45 мм, відстань по вертикалі між центрами крапок 0,35-0,45 мм; боки крапок, які утворюють знаки, чіткі, без ореолів навколо штрихів; барвникова речовина розташовується в штрихах, передаваючи структуру поверхні тканини стрічки (паралельні або перпендикулярні лінії), барвникова речовина штрихів не має блиску та не розчинюється у воді й частково розчинюється в органічних кислотах (через наявність підфарбувань).

    В текстах, що надруковані на струйних принтерах, відображаються такі ознаки: боки штрихів нерівні, спостерігаються розпливчастості, розтікання барвникових речовин впродовж волокон паперу; речовина або зафарбовує штрихи цілком, або розташовується у штрихах у вигляді окремих крапок діаметром 0,10-0,20 мм; барвникова речовина, як правило, розчиняється у воді; впродовж одного з боків кожного штриха є в наявності дрібні крапки, утворені внаслідок розбризгування чорнил (за направленням руху друкуючої головки принтера); барвникова речовина в штрихах кольорового зображення складається з трьох основних кольорів: малинового, жовтого, синього; штрихи додаткових кольорів та чорного кольору складаються з крапок основних штрихів, які розташовані на одній і тій же ділянці.

     Тексті, які сформовані на лазерних принтерах, мають такі ознаки: зображення плоске; структура поверхні штриха - дрібнозерниста; барвникова речовина розташована на поверхні паперу щільним, зімкнутим шаром з дрібнодісперсних сплавлених частиць ; барвникова речовина в штрихах кольорового зображення складається з шару дрібнозернистих сплавлених частиць трьох основних кольорів; шар барвникової речовини в штрихах має блиск, на лініях згину викрашується.

2. Виготовлення документів на копіювально-розмножувальних апаратах (далі КРА), які працюють за принципами електрофотографії - ксерографічних апаратах. Цим способом виготовляють копії справжніх документів, які потім видаються за оригінали.

   Про електорографічний спосіб підробки документів свідчать ті ж самі ознаки, які характерні для лазерних принтерів.

3. Первинне виготовлення документів та їх реквізитів комп'ютерними засобами, розпечатування документа з подальшим копіюванням на КРА або передачею засобами факсимільного зв'язку.

4. Зіставлення окремих фрагментів різноманітних документів (механічний монтаж) з подальшим копіюванням аплікації на КРА з метою отримання одного документу.

5. Сканування справжніх документів, подальше внесення змін в отримане електронне зображення за допомогою програмних засобів (електронний монтаж) та розпечатування на друкуючому пристрої.

6. Виконання технічної підробки підпису (на просвіт, передавлюванням зі справжнього документа) та подальше копіювання на КРА.

    У більшості випадків завершальною ступінню підробки документів, як це видно з вищевказаного, є копіювання документу, отриманого на проміжній стадії. Процедура копіювання спрямована на приховування ознак підробки та ускладнення її розпізнавання. Разом з тим, отримане зображення несе інтегративну сукупність ознак, які характеризують кожну стадію виготовлення підробленого документу окремо. Наприклад, при порівнянні документу, який виконано на лазерному принтері та який має машинописний та рукописний текст, і того ж  документу, який надруковано на лазерному принтері з попереднім скануванням оригіналу, встановлено, що в копії, яку отримано після сканування, друковані літери нечіткі, боки штрихів нерівні, хвилясті, штрихи рукописного  тексту - дискретні, тобто утворені лініями, а розриви знаходяться у тих місцях, на яких в оригіналі забарвлення було бліднішим або штрихи були тоншими.

Отже, головний бухгалтер та керівник підприємства повинні:

По-перше: проводи суворий відбір при прийнятті на роботу персоналу.

По-друге: встановлювати високі мигони до роботи персоналу, з відповідною належною заробітною платою. Бухгалтер повинен ретельно перевіряти всі документи, а не тільки ті, що викликають підозру.

По-третє: раз на місяць ретельно перевіряти бухгалтерські документи пов’язані з рухом грошових коштів та товарно-матеріальних цінностей, а також вибіркову перевірку інших документів.

Список використаних джерел:

1. Щербаковський М.Г., Щербаковська Л.П., Осика І.М. Встановлення сучасних способів та технічних засобів підробки паперових документів. - http :// www.univd.edu.ua /_projects/ezloch_kor/docs/stat/sherb_osyka.doc

2. Сліпачук О. Підробка бухгалтерських документів та методи їх виявлення // Справочник экономиста . – 2005. – Март . – С. 38-40.

3. Осика І.М.   Досвід поліції Великобританії в розслідуванні економічних злочинів, пов’язаних з підробкою та використанням підроблених документів. –   http://www.univd.edu.ua/_projects/ezloch_kor/docs/stat/osyka2.doc