Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция "Социально-экономические реформы в контексте интеграционного выбора Украины(15-16 марта 2007 г.)"

ПРОБЛЕМИ АНАЛІЗУ ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ

К.е.н . Зоріна О.А.

Криворізький економічний інститут КНЕУ ім. В. Гетьмана

Один із способів вивільнення грошових коштів пов’язаний з використанням кредитів постачальників продукції . Саме для цього розроблена методика аналізу запасів оптового підприємства: «РQ R -аналіз товарних запасів» з метою ефективного використання грошових коштів шляхом отримання кредитів від постачальників товарів .

Основою є рівняння (1), ліва частина якого – товарна складова, права – фінансові ресурси замовника, за рахунок яких забезпечується існування товару в логістичній системі:

ТД + ТЗ + ДЗ +ГД = КЗ + ІР (1),

де ТД – товари в дорозі;

ТЗ – товарні запаси;

ДЗ – дебіторська заборгованість;

ГД – гроші в дорозі;

КЗ – кредиторська заборгованість;

ІВ – інвестиційний ресурс.

З цього рівняння можемо визначити, які інвестиційні ресурси вміщуються замовником в того чи іншого постачальника та в підтримання обсягів продажу товару:

ІР = ТД + ТЗ + ДЗ + ГД – КЗ. (2)

Ефективність використання цих коштів можна визначити як доходність інвестиційного ресурсу (ДІР):

ДІР = дохід / ІР * 100 %.   (3)

Після виконання РQ R -аналізу визначається три групи товарів чи постачальників та додаткова інформація, яку можна використовувати для подальшої оптимізації асортименту та структури логістики підприємства.

В групу Р попали донори – ті товари чи постачальники, які інвестують в оборот замовника більш ніж 10% від свого місячного обсягу продажу, тобто ті, які надають кредит в більшому обсязі, ніж це необхідно для наповнення товаром логі стичної системи підприємства, яке закуповує товар. Постачальники цієї групи надають таку відстрочку на погашення кредиту, що за цей час замовник встигає продати товар, отримати за нього гроші і ще деякий час використовувати їх для фінансування закупівлі інших товарів. Звичайно такі кредити надають або давні партнери, або нові постачальники нікому не відомого товару, які згодні на всі умови дистрибуції свого товару. Помилкою в цьому випадку буде збільшувати страхові запаси таких товарів, краще сформувати достатній товарний запас, а вивільнені кошти направляти на фінансування найбільш прибуткового акцептора з групи R .

Групу Q складають неявні донори чи акцептори – товари чи постачальники, кредитних засобів яких практично досить для підтримання ресурсу логістичної системи. Працюючи з постачальниками даної групи, необхідно уважно стежити за всіма параметрами товароруу, оскільки при будь-якій зміні товарного запасу вони почнуть забирати інвестиційні ресурси інших постачальників чи товарів.

Групу R являють явні акцептори, а саме товари чи постачальники, в яких замовнику самому доводиться інвестувати кошти в розмірі більш ніж 10 % мі сячного обсягу продажу. Товар постачальників цієї групи користується великим попитом, що вимушує закуповувати його на умовах постачальника: відпуск за передоплатою або надання малого кредиту, недостатнього для утримання вантажу. Саме головне за цією групою – не перевиконувати план продажу, так як збільшення продажу призводить до додаткового відтоку інвести­ційного ресурсу.

Чотири етапи РQ R -аналізу:

1. Зібрати інформацію про поточний стан всіх параметрів. Краще всього провести аналіз в динаміці. Це дозволить зрозуміти, якими коштами розпоряджається компанія і як вони розподілені між товарним запасом, товарами в дорозі та дебіторською заборгованістю. Слід оцінити і наявний у підприємства інвестиційний ресурс (без просроченої кредиторської заборгованості) та ефективність цого використання.

2. Визначити інвестиційний потенціал для постачальників групи Р : чи є можливість збільшити обсяг продажу, скоротити товарний запас без зниження рівня доступності, збільшити срок кредиту без підвищення ціни і т. д..

3. Розробка чітких нормативів товарного запасу для всіх постачальників групи Q з обов’язковим та регулярним контролем за їх виконанням.  

4. Провести разом з відділом продажів аналіз постачальників групи R . За постачальниками з найбільшою прибутковістю має бути складений план продажу відповідно до наявного інвестиційного ресурсу, а за постачальниками, що приносять великий дохід, але мають низьку рентабельність, рекомендується знизити обсяг продажу (наприклад, збільшивши націнку). Якщо і дохід, і доходність за товаром (постачальником) низькі, рекомендуємо або вивести його з асортименту, або замінити на інший з кращими параметрами.

Проведення РQ R -аналізу дозволяє виділити частину інвестиційного ресурсу, який можна:

- вкласти в товарні запаси постачальників, які мають високий дохід та рентабельність;

- ввести в асортимент товари нового постачальника, з огляду на те, що перший час його потрібно буде фінансувати;

- перейти на передоплату товарів постачальника, якщо знижка на передоплату дозволить збільшити рентабельність.

Подальший розвиток системи управління оборотними засобами та товарними ресурса ми потребує проведення РQ R -аналізу з деталізацією аж до одиничного товару та настройку інформаційної системи на кон­ троль дебіторської заборгованості за постачальниками та їх продукцією . Застосування РQ R -аналізу при проведенні внутрішнього аудиту доз­ воляє подібні провали прогнозувати і , що головне, швидко на них реагувати , зводячи втрати в обсязі одержуваного прибутку до мінімальних.