Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция "Социально-экономические реформы в контексте интеграционного выбора Украины(15-16 марта 2007 г.)"

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ НАПРЯМКІВ І ФОРМ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ЯПОНІЇ ТА ЇЇ ПІДПРИЄМСТВ

Чирва Д.А.

Харківський національний університет ім . В.Н. Каразіна

В умовах глобалізації світової економіки все більшого значення для розвитку держави набуває її ефективне співробітництво із іншими діячами системи світового господарства. Все частіше таке співробітництво базується на територіальній близкості партнерів, тобто має місце процес, що характеризується як регіоналізація.

До недавнього часу інтеграційні процеси в східно-азіатському регіоні були невиразними і неефективними. Але, за інформацією ВТО, з початку нового сторіччя у регіоні вже було підписано 9 міждержавних угод щодо вільної або преференційної торгівлі [1]. І в процесі інтеграції одну з основних ролей грає Японія, яка ще до 1990-х рр. всю свою діяльність спрямовувала на побудування співробітництва з США та країнами Західної Європи. Зміни у економічній ситуації загалом у світі і в економіці східно-азіатських країн стали причиною переміщення акцентів у зовнішньоекономічній стратегії Японії. Нові тенденції у формах і напрямках ЗЕД Японії і є предметом представленого дослідження.  

В глобальній економіці зовнішньоекономічна діяльність Японії як однієї з найактивніших учасниць світових ринків відігравала і відіграє важливу роль. 2005 р. на цю країну припадало 4,9% світового імпорту та 5,8% світового експорту товарів, 5,7% світового імпорту і 4,4% світового експорту послуг [ 2, с.11-12 ] . Обсяг прямих зарубіжних інвестицій Японії на 2005 р. становив 6,0% загального показника по світу [ 3, fig.6, р.4 ] .

В 70-ті - на початку 80-х рр. активізація участі країни в МПП була пов'язана з нарощуванням експортної експансії, а з середини 80-х рр. Японія перейшла до активного експорту капіталу і стала одним із провідних нетто-кредиторів світового господарства. Одна з найважливіших тенденцій у розвитку ЗЕД країни полягає в переході її від акценту переважно на зовнішню торгівлю до акценту переважно на інвестиційну діяльність. Суттєвих змін зазнала також географія ЗЕД.

Майже 59% усього імпортного обігу Японії дають лише 8 країн [ 4,с.123 ] . У географії країн-партнерів з’явилася різка тенденція до зростання частки індустріальних країн Азії. Зокрема, Китай зайняв місце головного імпортера товарів у Японію, яке до 2002 р. належало США. Важливу роль у розвитку такого імпорту відіграють філіали японських фірм або спільні підприємства, що використовують порівняно дешеву робочу силу в країнах Азії.

Значення ринків індустріальних країн зростає також у напрямках експорту. На фоні стрімкого підвищення співробітництва з Китаєм (збільшення експорту на 999,7% з 1990р. по 2005р.) падає абсолютне значення експорту у розвинуті країни (зниження експорту до Німеччини до 80,2% у 2005р. у порівнянні з показником 1990р.) [ 5, table 44 ] .

Географія прямих іноземних інвестицій Японії також змінилася: у 1951-1990 pp. 44% інвестицій припадало на Північну Америку (42% - США), 19% - на Європу. На всі країни Азії припадало 16,5% капіталовкладень (з них на чотири азійські НІК - Гонконг, Респ. Корею, Сингапур, Тайвань - 10%), важливими об'єктами інвестування були Австралія, Нова Зеландія та ПАР. На даний момент на Північну Америку припадає тільки 29,0% інвестицій, адже суттєво збільшилися їх обсяги у Азію (35,6%), з них більше третини йде на Китай [ 3,с.10 ] .

Основною стратегічною метою великих банків Японії, які є її великою силою у зовнішньоторгівельній і інвестиційній діяльності, знову ж таки, стали країни Азії - Китай, Південна Корея, основні країни Південно-Східної Азії, меншою мірою – Індія та В’єтнам. В останні роки близько 30% всього прибутку від іноземної діяльності банків прийшлося на країни Азії і АТР [ 6 ] . Банки не тільки кредитують на пільгових умовах зовнішньоторгівельні операції, але і самі виходять на закордонні ринки, адже японські банки намагаються діяти за принципом німецьких – обслуговувати своїх кліентів по всьому світу. Підвищення активності японських банків на іноземних ринках допомагає їм нівелювати все ще дуже низьку прибутковість банківських послуг на домашньому ринку, а також диверсифікувати кредитні ризики.

Змін зазнали не тільки напрямки, а і форми ЗЕД Японії. Зовнішньоекономічна діяльність Японії фактично була монополізована "центром" - районами тихоокеанського узбережжя. Але у 80-ті і особливо 90-ті рр. ХХ ст. ситуація почала змінюватися, стала відчуватися потреба в нових формах міжнародних зв'язків, особливо з країнами АТР [ 7 ] . Серед тенденцій розвитку МЕВ Японії все більшого значення набуває активізація міжнародних економічних зв'язків на локальному рівні. Це нове явище в сфері економічного життя японських регіонів, в яке залучаються і ОМС, і місцеві компанії. Зовнішньоекономічні зв'язки на рівні регіонів не є альтернативою державній політиці в даній сфері. Вони стають складовою частиною цієї політики, маючи зовсім інші, локальні масштаби і значення.

--

На фоні інтернаціоналізації, що впливає на всі сторони господарського і соціально-політичного життя японського суспільства, в останні два десятиріччя особливої зміни зазнали як форми, так і напрямки ЗЕД цієї країни. Залишаючись стратегічно важливим партнером для США і країн ЕС, Японія все більшого значення надає співробітництву з Китаєм і країнами ПСА. Чимало економістів говорять про те, що очікуваний ріст експортних постачань у Китай може стати «чарівною паличкою», котра допоможе Японії перебороти затяжну дефляцію.

Таким чином, глобалізація економічних стосунків призвела до зміни структури і перерозподілу ролей країн у світовому господарстві. Віддаючи місця на торговельних ринках НІК Азії, Японія набуває все більшої сили як експортер капіталу у різних його формах і експортер технологій. При цьому основна активність японських підприємств все більше концентрується, знову ж, на азіатських країнах.

Насильно відкрита європейцями наприкінці ХІХ ст., Японія все наступне сторіччя намагалася стати європейською державою. Важко сказати, що саме спричинило сповільнення європейських устремлінь Японії і посилення про-азійських заходів, очевидно, низка як економічних, серед яких в тому числі суттєве підвищення економічного рівня країн Східної Азії, так і історично-ментальних причин, але очевидно, що Японія вперше за останнє сторіччя знову має можливість повернутися до своїх багатовікових традиційних зовнішньоекономічних партнерів.  

 

Список літератури:

1. WTO. – www.wto.org

2. World Trade Report 2006. – WTO. – www.wto.org

3. 2006 JETRO White Paper on International Trade and Foreign Direct Investment //www.jetro.go.jp

4. Statistical Handbook of Japan 2006. – www.stat.go.jp

5. Japan in Figures 2007. – www.stat.go.jp

6. Overseas Activities of Japanese Banks. IMF Country Report No.06/275. – www.imf.org

7. Тимонина И. РЕГИОНАЛЬНАЯ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ПОЛИТИКА НА РУБЕЖЕ ВЕКОВ. - Знакомьтесь – Япония. - 2001. – >www.japantoday.ru