WEB-ресурс научно-практических конференций

ОСОБЛИВОСТІ І ПРОБЛЕМИ ГРОШОВО-БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Бочан В.І.

Львівський інститут економіки і туризму

Банківництво України в останні роки демонструє, не диивлячись на деякі несподіванки в грошовому обігу та курсоутворенні, позитивну динаміку розвитку. Особливістю банківської системи України є те, що вона „карликова”, дрібна і слабка.

НБУ класифікує банки за їх середньомісячними активами на 4 групи: I група (активи більше 2,5 млрд. грн.) – найбільші; II         група (активи більше 1,3 млрд. грн.) – великі;   Ш група (активи більше 0,4 млрд. грн.) – середні;   IV група (активи менше 0,4 млрд. грн.) – малі.

За цією класифікацією в Україні діяло на 01.01.06 160 банків, із них 106 малих банків (70%), 30 середніх, 12 великих і 12 найбільших. Щодо найбільшої „десятки”, то її представляють: Приватбанк, Укрсиббанк, Аваль, Ощадбанк, Промінвестбанк, Райффайзенбанк Україна, Укрсоцбанк, Укрексімбанк, Надра, Брокбізнесбанк.

На їх частку припадало 53,1% чистих активів банківської системи. Самі чисті активи банківської системи України на 01.01.06 становили 25 млрд. дол. Водночас банк „ПКО” (Польща) володіє, за даними Президента Національного банку Польщі Лєшека Бальцеровича, чистими активами обсягом біля 30 млрд. дол. Однак Дойче Банк має чисті активи, які дорівнюють обсягу чистих активів банківської системи Польщі. Це аргументація щодо слабкості нашої банківської системи.

У світі сьогодні нараховується понад 25 тис. комерційних банків, але фінансову погоду роблять 500 найбільших банків, які становлять всього 2% від загальної кількості. Із 500 найбільших банків світу, майже 200 банків „пригріла” Європа. Україна у банківський „Клуб – 500” не входить.

В усіх країнах Європи частка 5-ти найбільших банків у балансі активів всіх банків є більшою за 35%. В Україні перша „п’ятірка” – Приватбанк, Аваль, Промінвест, Укрсоцбанк, Укрсиббанк – має 37% у загальних активах банківської системи. Однак, хоч відносні показники належні, українським банкам ще недоступні міжнародні фінанси. Адеж, щоб вистояти у міжнародній конкуренції швейцарські банкіри кажуть, банк повинен володіти активами не менше як 200 млрд. дол. Між тим, найбільший в Україні „Приватбанк” має активів на суму 2,8 млрд. дол.

Практично у всіх країнах світу банківська система складається із 5–10 „монстрів”; помітної кількості середніх банків; великої кількості малих банків. Така ж структура є в Україні.

Відношення загальних банківських активів до ВВП в Україні = 60%, а в ЄС – 350%. В Європі частка загальних банківських активів становить 1,7% від ВВП, в т. ч.: Швейцарія – 4,0% Великобританія – 1,9%, ФРН – 1,8%, а в Україні – 0,4%. У країнах Європи загальні банківські активи на душу населення становлять понад 5 тис. дол., в т. ч. Швейцарія – 200 тис., ФРН – 50 тис., Великобританія – 40 тис. дол., а в Україні - біля 500 дол.

Обличчям банків є їх організаційно-правова форма. Нині в Україні серед банків налічується 40 – ЗАТ, 92 – ВАТ, 28 – ЛТД. На початку жовтня 2005 року НБУ оголосив ініціативу про перетворення банків із ЗАТ у ВАТ. Безумовно, вищеназване є особливістю розвитку банківської системи.

Що це дасть?

По-перше, це частково дозволить вирішити питання капіталізації банків.

По-друге, це дасть поштовх для розвитку ринку цінних паперів.

По-третє, це розвиватиме інвестиційний бізнес, з тому числі і банківський, оскільки інвестори можуть мати доступ до банківських акцій.

По-четверте, це шлях до утвердження прозорості у банківському бізнесі. Однак самі ЗАТ, особливо їх акціонери, не з великою радістю і прохолодно сприйняли таку ідею НБУ. Постає питання: чому?

По-перше, ЗАТ – це переважно "кишенькові" банки, які обслуговують потоки великих бізнесів. За допомогою цих своїх банків великий бізнес контролюють фінансові потоки між власними компаніями та оптимізують податки. Це – по суті розрахункові центри певної групи компаній.

По-друге, кишенькові ЗАТ зручні великому бізнесу ще й тим, що „мінотарні” акціонери (ті акціонери, які не володіють контрольним пакетом) тут не мають впливу на банк, а банк перед ними не має ніякої відповідальності Саме тому за 2005 рік появилось 5 нових банків: ЗАТ „Міжнародний іпотечний банк”, ЛТД „Євробанк”, ЗАТ „Внешторгбанк (Україна)”, ЛТД „Фінанова ініціатива”, ЛТД „Банк інвестицій та заощаджень”. Цікаво, що новостворені банки не є відкритими акціонерними товариствами, тобто вони не „відкрилися” для фондового ринку і для зовнішніх покупців.

По-третє, примусова зміна організаційно-правової форми є порушенням   принципу свободи підприємництва.

Подивимось на комерційні банки України з позицій ефективності їх роботи. Важливим показником ефективності комерційних банків є дохідність власного капіталу банку, який розраховують як відношення прибутку до власного капіталу. Розрахунки, зроблені нами, показують, що у Північній Америці дохідність банків становить 21%, в Європі (ЄС) – 15%, а в Україні – 7%.

Які причини таких відмінностей?

Один швейцарський банкір намагався дослідити причини відставання банківського сектору країн Європи від США і виділив аж 74 причини. Назвемо тільки три, які найбільше стосуються України.

Перша. У банківництві США вже давно діє конкуренція з боку небанківських установ, в Європі тільки розвивається, а в Україні – її немає.

Друга. У банківській системі США розвинутий так званий венчурний капітал, в Європі він перебуває на початковій стадії, а в Україні – його практично немає.

Третя. У США рівень банківського менеджменту – кращий, в Європі –середній, а в Україні – гірший.

У банківській системі України є дві великі проблеми:

1. Дефіцит „довгих пасивів”. Більшість банківських депозитів залучені на строк до 1 року. А це прогнозує проблеми довгострокового кредитування   на 20-30 років.

2. У фінансовій системі немає збалансованості: у ній більш-менш розвинуті тільки банківський сектор і ще трішки страховий. Решта – у зародку. Це означає, що банківництво немає внутрішніх конкурентів.

З’ясуємо особливості банківництва України в територіальному розрізі.

1) Дивно, що в Україні є 10 областей, які не мають своїх банків, там діють філії: Рівненська. Хмельницька, Вінницька, Чернівецька, Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська, Тернопільська, Черкаська, Житомирська. У цих областях немає регіональних банків.

2) У розрізі міст найбільшу концентрацію банків у Києві – 91, це становить 60%, Харків – 12, Донецьк – 11, Дніпропетровськ – 10, Одеса – 7, Львів – 5. Отже, 136 банків припадає на 6 міст України. Це дані на 1 липня 2005 р.

Львівщина має 5 банків: „Кредобанк” – належить до великих; „Дністер” – належить до середніх; „Електронбанк”, „Львів” і „Універсальний” – належать до малих банків за обсягом активів. Активи цієї „п’ятірки” становлять сьогодні тільки 2% від активів всієї банківської системи. У зв'язку з цим заяви деяких наших місцевих банкірів проте, що перетворимо Львів у фінансовий центр України, викликають посмішку, але добрі наміри зрозуміти можна.

До речі, „Кредобанк” має 145 тис. клієнтів, із них 25 тис. юридичних осіб, 120 тис. фізичних осіб. Порівняйте: Bank Intesa Group має 10 млн. клієнтів. Цей банк купив Укрсоцбанк (85% акцій).

Особливостями банківської системи України є такі:

– низький рівень капіталізації банківської системи: банківський капітал становить ? 5% від ВВП, у світі розвинутої Європи – 40%;

– банківська система України характеризується високим рівнем концентрації капіталу, однак масштаби банківського капіталу незначні.

В Україні всього 15 банків володіють капіталом, який достатній для видачі 1-му позичальнику кредиту в розмірі більше 10 млн. євро, 6 банків – можуть видати в одні руки 20 млн. євро, 3 банки – можуть видати в одні руки 50 млн. євро.

З 01.01.06 відбулося чергове планове підвищення вимог до розміру капіталу українських комерційних банків. Вступили в силу положення, інструкції НБУ №368 від 28.08.2001 р., відповідно до яких регулятивний капітал банків повинен становити:

– для місцевих (кооперативних) – не менше 1,4 млн. євро;

– для регіональних (які працюють на території однієї області) – не менше 4,5 млн. євро;

– для міжрегіональних – не менше 7 млн. євро.

Переважна більшість комерційних банків України ці норми виконують. Однак над 40% банків висить „меч” закриття.

Ще однією особливістю розвитку банківської системи України – є активізація, а то й бум дружніх, а не ворожих, об'єднань невеликих банків. Так, в цьому році створено банківську холдингову групу ТАС до якої входять ефільовані три банки: „ТАС-Комерцбанк”, „ТАС-Інвестбанк” і „ТАС- Бізнесбанк” (тепер він називається „Муніципальний”, м. Запоріжжя). Всі ці три банки належать до невеликих, два перші – середні, третій – малий. І ще. В поточному році „Об'єднаний комерційний банк" (м. Сімферополь) заявив про намір приєднати до себе ЛТД „Європейський банк розвитку і заощаджень" (м. Київ). Подібну процедуру приєднання здійснюють АКБ „Індустріальний" (м. Запоріжжя) і АКТ „МТ-банк” (м.Кременчуг). „Донміськбанк” і „ПУМБ” також ведуть підготовку до злиття своїх активів. Обидва банки належать до великих. Про об'єднання своїх активів заявило також чотири банки „Європейський” (малий), „Славутич” (малий), „Володимирський” (малий) та „Інтерконтинент банк” (малий).

І зрозуміло, що до об'єднання їх штовхає загострення конкуренції в банківському бізнесі. Щоб залишитися на ринку дрібні банки змушені об'єднувати свої зусилля. Крім того, НБУ послідовно підвищує свої нормативні вимоги до розмірів капіталу банків. І тому проблема розміру капіталу гостро стоїть нині перед сорока банками.

Ще одним поштовхом до масового злиття вітчизняних банків є можливий вступ країни у СОТ, що загострить конкуренцію з боку іноземних банків. І витримати тиск зможуть тільки висококапіталізовані банки з великою мережею філій.

Нарешті, більші банки купують менші тому що прагнуть зменшити витрати на створення мережі філій . Вигідніше купити готовий бізнес ніж організовувати філію з нуля.

В Україні окрім злиття і поглинань вітчизняних банків спостерігається активізація їх продажу іноземному капіталу, але тут іноземців цікавлять переважно найбільші і великі банки.

Чому іноземці йдуть у банківську сферу України?

1. Тому, що вдома (Європа) дуже низька норма прибутку, в Італії – 8%, у Франції – 11%, у Німеччині – збитки. Саме ці країни найбільше хочуть купувати наші банки. Великобританія і США, де прибутковість становить 17-20%, менше бажають купувати.

2. В Україні рентабельність банківського капіталу становить 30%.

Окрім того, тут перспектива: Райффайзенбанк зробив такий прогноз:

– в Україні щорічний приріст споживчого кредитування становитиме 16%;

– щорічна емісія платіжних карток – 38%;

– щорічний приріст іноземного кредитування – 56%;

– до 2010р. ринок банківських послуг зросте у 5 разів.

Що додасть Україні банківський іноземний капітал?

– навчить персонал сучасним знанням;

– налагодить роботу відділень та філій;

– запровадить прогресивні системи управління ризиками на базі рекомендацій Базеля ІІ;

– поширить на Україну свій досвід надання незабезпечених кредитів;

– знизить кредитні ставки у 2-3 рази, житло можна буде брати у кредит під 3-4% річних.

Однак, є певна настороженість від цих солодких наслідків:

По-перше, у банках країн Східної Європи, куди прийшов іноземний капітал, персонал зменшився у 2 рази;

По-друге, центральному банку важко управляти іноземним капіталом з огляду на гарантування національної економічної безпеки.

Отже, банківський сектор України переживає період надій і сподівань. За оцінками, через 1-2 роки потреба у банківських фахівцях зросла на 20% щорічно, а на Львівщині уже зараз щомісяця кількість нових робочих місць у банківському секторі зростає на 15-20 чол. На банк треба дивитися не як на офіс, де можна позичити гроші, а на фабрику, яка виробляє кредити та інвестиції.

Список використаних джерел:

1.  Постанова Правління НБУ від 15.02.06 №50 „Про встановлення мінімального розміру регулятивного капіталу банків у гривнях. – www.nau.kiev.ua

2.  Задерій Н. Два в одному // Контракти. - 2006. - № 8. - С. 26-27.

3.  Задерій Н. Частка вітчизняного капіталу в банківському ceктopi стрімко зменшується, поступаючись місцем західноєвропейським інвестиціям // Контракти. - 2005. - № 45. - С. 33-37.

4.  Свероватка С. Заблудившиеся деньги // Власть денег. - 2006. - № 7. - с. 24-25.

5.  Рубан А. Банкиры накажут вкладчиков, отдав предпочтение внешним заимстованиям // Инвестгазета. - 2006. - № 6. - С. 25

6.  Лысенко Е. Олигархи пошли по рукам // Деловая столица. - 2006. - № 6. - С.1, 12.

7.  Власюк И. Свои помидоры - ближе // Зеркало недели. - 2006. - № 4. - С. 1, 9.

8.  Розподіл банків на групи за середніми активами за станом на 01.12.2005. – www.nau.kiev.ua

9.  Рубан А. Сложные схемы простых банков // Инвестгазета. - 2006. -№51.

10. Головнин М. Банковские системы переходных экономиках // МЭиМО. – 2003. - № 2. – С.15-25.