WEB-ресурс научно-практических конференций

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДУ КРИТИЧНИХ ФАКТОРІВ УСПІХУ

К.е.н. Бова Т.В.

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, м. Дніпропетровськ

Останнім часом в науковій літературі значна увага приділяється зміні парадигми управління, яка характеризується переходом управління від функціонального бізнесу до здійснення бізнес-процесів, при якому управлінський персонал підприємств цікавлять не окремі функції, що виконуються різними працівниками, а процеси, спрямовані на задоволення потреб підприємства. Одним із цих процесів є формування організаційно-інформаційних систем управління на базі методу „критичні фактори успіху”.

Відмінними рисами методу КФУ є його індивідуальна націленість на менеджера і сучасні інформаційні потреби кожного конкретного керівника. Він допомагає ідентифікувати управлінську інформацію простим значимим способом. Крім того, цей метод враховує той факт, що інформаційні потреби можуть варіюватися від менеджера до менеджера і для кожного керівника протягом певного періоду.

Критичні фактори успіху для будь-якої організації є обмеженим набором сфер (бізнес-процесів), успіх у яких визначає успіх усієї діяльності організації. Тому вони повинні перебувати під постійною увагою менеджерів, періодично вимірятися і інформація про них має бути доступна в усій організації.

Метод “критичні фактори успіху” для розвитку внутрішньофірмової системи управлінської інформації складається з десяти основних етапів, об'єднаних у дві стадії впровадження.. Перша націлена на визначення і виявлення ключових критичних дій і включає в себе такі етапи: визначення місії підприємства; визначення критичних факторів успіху (обмеженої кількості сфер діяльності підприємства, позитивні результати в якій забезпечують успішну конкурентну роботу); розподіл ділової активності підприємства і виявлення організаційних дій (мета етапу – надати картину того, що реально відбувається на підприємстві в процесі його функціонування); визначення впливу організаційних дій на КФУ; оцінка рівня виконання організаційних дій (визначається вплив організаційних дій на ефективність діяльності підприємства);   виявлення критичних дій (визначення зі складеного списку найбільш критичних дій реалізації факторів успіху підприємства). Друга стадія забезпечує здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня виконання критичних дій і визначається реалізацією таких етапів: визначення профілю дій (місце дії в процесі функціонування підприємства); дослідження дій (визначається взаємозв'язок організаційних дій і критичних факторів успіху); вимір дій (дає змогу оцінити ефективність впровадження дій та здійснити оперативне реагування); поліпшення дій (заключний етап, спрямований на підвищення рівня виконання критичних організаційних дій).

Використання методу КФУ в конкретній діловій організації одержить позитивну оцінку з боку керівництва і працівників підприємств. Результатами досліджень можуть бути такі моменти.

1. Метод КФУ сприяє переходу від функціонального управління організацією до управління, заснованого на бізнес-процесах. Визначені із заяви про місію підприємства критичні фактори успіху являють собою основні бізнес-процеси, що здійснюються в організації. Вони відрізняються рівнозначністю один стосовно одного, охоплюють усю діяльність підприємства, і тільки їх спільне виконання сприяє досягненню підприємством своїх цілей. Виявлення взаємозв'язку між організаційними діями (функціями) із КФУ (бізнес-процесами) дає змогу визначити зміст бізнес-процесів (які дії вони включають), а з іншого боку, зарахувати кожну із здійснюваних організаційних дій до відповідних бізнес-процесів, які вони підтримують. Діяльність підприємства в результаті застосування методу КФУ розглядається керівниками не як набір функціональних дій, описаних працівникам для виконання, а як сукупність бізнес-процесів, що відіграють вирішальну роль у виконанні місії й орієнтовані на споживача і задоволення його потреб.

2. Метод КФУ забезпечує для організації взаємозв'язок із зовнішнім середовищем. По-перше, це досягається через місію, що лежить в основі методу і є вихідною точкою для подальших дій. По-друге, націленістю на споживача, що визначається самою природою бізнес-процесів, виявлених на підприємстві. І, по-третє, за допомогою виявлення “постачальників” і “споживачів” критичних дій при визначенні профілю дій підприємства.

3. Метод КФУ сприяє переходу до превентивного управління від реактивного. При виявленні найбільш критичних дій увага керівників зосереджується не лише на діях, що опинилися у небезпечній зоні, а й на виконання яких поки не відображається у вигляді проблеми, але становить потенційну небезпеку. Це стосується, насамперед, дій, що опинилися в центральному секторі таблиці виявлення критичних дій, які є зоною ризику. Спостерігаючи таку картину, менеджер одержує від системи сигнал про відхилення від норми і змушений вжити ефективних заходів реагування на потенційну проблему.

4. Принципом розвитку системи управлінської інформації на основі методу КФУ є регулярність і повторюваність проведення всього циклу з метою виявлення нових тенденцій та адекватного реагування на зміни, що відбуваються. Періодичність такого повторення описаних процедур залежить від конкретного підприємства, його розмірів, розвитку, рівня змін у зовнішньому середовищі тощо. Це також залежить від індивідуальних потреб керівника і його пріоритетів. У цілому відмітною рисою такої інформаційної системи є її гнучкість.

Застосування запропонованої методики формування організаційно-інформаційної системи управління на підприємствах на основі методу КФУ дає змогу перебудувати загальну систему управління підприємством на принципах управління бізнес-процесами. Управлінський персонал підприємства за такої системи, узагальнюючи та обробляючи інформацію зовнішнього та внутрішнього середовища, визначає відповідні дії реагування, що можуть призвести до змін у самій організаційній структурі. При цьому зміни відбуваються насамперед у тих частинах системи, які виявилися найбільш критичними для успіху підприємства в майбутньому.