WEB-ресурс научно-практических конференций

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ЯК ФАКТОР ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

Тараруєв Ю.О.

Харківська національна академія міського господарства

В умовах глобалізації та інформатизації економічних процесів відбулося зародження нової концепції економічного розвитку, що отримала назву інноваційної економіки (а також нової економіки та економіки знань). На відміну від економічних систем індустріальної доби, що були   побудовані на переважно екстенсивному використанні   наявних ресурсів, нова економіка передбачає нарощення і ефективне використання інтелектуального капіталу   як сукупності знань людей, а також їх здібності продукувати та втілювати нові ідеї у високотехнологічних продуктах.

Аналіз найбільш розповсюджених економічних вчень свідчить про те, що використання людських ресурсів завжди вважалось ключовою умовою забезпечення виробничого процесу. Класики політекономії вважали працю фактором виробництва, але розглядали переважно   фізичні здібності людей.

Докорінна зміна уявлень про роль людини відбулася з оприлюдненням ідей Й. Шумпетера , який поряд з традиційними факторами виробництва виділив підприємницькі здібності людини. Саме підприємці в процесі конкурентної боротьби висувають нові ідеї, забезпечують суспільство новими товарами та послугами і являють собою рушійну силу, що забезпечує інноваційний   розвиток суспільства.

На сучасному етапі суттєво зростає роль накопичення оновлення і практичного застосування знань людей, що в результаті забезпечує зростання якості інтелектуального капіталу. При цьому важливо враховувати наступні фактори, що впливають на його нарощення та використання:

1) стрімке зростання обсягу інформації, необхідної для прийняття рішень;

2) швидке старіння корисної інформації, що приводить до необхідності постійного підвищення   професійного рівня персоналу;

3) посилення конкурентної боротьби на ринку високих технологій;

4) розробку мотиваційних механізмів, що сприяють зростанню інтелектуальної активності персоналу компаній які здійснюють інновації

5) здійснення вдалих інноваційних проектів суттєво підвищує вартість компаній, що здійснюють інновації.

Таким чином, розглядаючи процес зміни значення ролі і місця людини в період від індустріальної до нової економіки можна виділити наступні етапи:

а) фізична праця людей, їх здатність до виконання технологічних операцій в межах суспільного поділу праці розглядається як один з основних факторів виробництва;

б) підприємницька діяльність, здатність підприємця до інновацій поряд з іншими визнається фактором виробництва;

в) в умовах інноваційної економіки зростає значення людських знань та створюються умови для генерування ідей, що приводить до появи інтелектуального капіталу та перетворення його на найважливіший ресурс сучасного суспільства.

Аналізуючи українські реалії слід відзначити, слід відзначити, що перетворення, що мають на меті впровадження інновацій не мають системного характеру, що значно знижує їх ефективність. Крім того, для вітчизняної економіки властиві негативні тенденції, що значно ускладнюють розробку високотехнологічної конкурентноздатної продукції на основі використання інтелектуального капіталу. До них можна віднести насамперед низький рівень фінансування науки (1-0,5 % ВВП) та відсутність належних умов праці для провідних вчених, що приводить до їх еміграції; невідповідність вітчизняної освіти до європейських стандартів; недосконалість патентного законодавства та низький рівень впровадження винаходів у виробництво; відсутність дієвих механізмів мотивації винахідників. Особливу увагу необхідно приділити

Крім того, проблема визначення інтелектуального капіталу ускладнюється через відсутність чітких критеріїв його кількісної оцінки, що приводить до неоднозначного трактування показників економічного розвитку держави та зниження її інвестиційної привабливості.

З метою подолання вказаних недоліків необхідний комплексний підхід до побудови систем заохочення персоналу та провідних вчених до генерації нових ідей, а також реформування системи освіти у відповідності до світових стандартів та розробка методів кількісної оцінки вартості інтелектуального капіталу.