WEB-ресурс научно-практических конференций

ВИКЛАДАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ

Крайній В.О. *, д.е.н . В’юн В.Г. **

* Миколаївський державний університет імені   В.О. Сухомлинського, ** Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини ВНЗ "Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна”

Технології мережевої передачі даних змінюють умови роботи агентів традиційних галузей економічної діяльності. Програмно–апаратні комплекси вдосконалюють діяльність економістів різних професій: бухгалтерів, менеджерів, фінансистів. Корпоративні інформаційні системи автоматизують усі бізнес–процеси підприємства. Згідно з цим змінюється зміст вищої економічної освіти, у якій комп’ютерні технології нерозривно пов’язані з усім процесом навчання і з кожною окремою дисципліною економічного циклу.

Стрімке вдосконалення та зміна економічних стратегій і технологій їх реалізації зумовили швидке старіння знань і вмінь та потребу перепідготовки економістів, які не можуть стаціонарно навчатись та регулярно відвідувати навчальний заклад. Доступність та якість здобування освіти на відстані від навчального закладу забезпечує дистанційне навчання. У програмі Світового Банку “Освіта для економічної компетентності” визначено, що глобальне дистанційне навчання є ефективним способом забезпечення розвитку людини, її соціальної і професійної мобільності протягом життя, успішної адаптації до умов сучасного суспільства.

Вивчення проблеми технологій дистанційного навчання студентів економічних спеціальностей забезпечило можливість виявити суперечності між зростанням обсягів знань, навичок та умінь, які необхідні сучасному економісту, та недостатньою модернізацією, сталими формами і терміном підготовки студентів у вищому навчальному закладі; новою структурою народного господарства, зумовленою інформатизацією суспільства, і рівнем компетентності учасників ринку праці у галузі інформаційних технологій, зокрема економістів; світовими вимогами до системи дистанційного навчання та станом його розвитку в Україні.

Необхідність і можливість вирішити ці суперечності обумовлює актуальність теми даної статті.

В останні роки проблема дистанційного навчання у вищих навчальних закладах досліджується за такими напрямами: принципи дистанційного навчання обґрунтовані у роботах А. Андрєєва, І.  Булах , А.  Хуторского ; психолого–педагогічні засади дистанційного навчання вивчають Р. Гуревич, В. Кухаренко, В. Олійник, О.  Полат , С. Сисоєва; теоретичні і методичні засади дистанційного навчання у вищій школі на основі системного підходу проаналізовано П.  Стефаненком ; активізація пізнавальної діяльності студентів в умовах дистанційного навчання досліджена О.  Собаєвою ; методика розробки та використання дистанційного курсу англійської мови розроблена у працях Н.  Муліної ; підготовку майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей як т’юторів для системи дистанційної освіти дослідила Т.  Койчева ; технічну побудову системи дистанційного навчання та контролю знань на базі Інтернет–технологій в післядипломному навчанні обґрунтував П.  Федорук ; методи та засоби створення мультимедійних дистанційних курсів розглянуто у роботах О.  Веренич ; проблема формування інформаційної культури майбутніх економістів у процесі професійної підготовки досліджена М. Колядою.

Дистанційна освіта у мережі Інтернет є напрямком, що найінтенсивніше розвивається у освіті на сучасному етапі. Сучасні можливості апаратно-програмного забезпечення сучасних комп’ютерів та Web - серверів дозволяє розробляти інтерактивні програми для одержання освіти через глобальну мережу. Базуючись на інтернет-технологіях дистанційне навчання поширює свої можливості та розглядається як перспективна система навчання, що являє собою синтез технологій конкретного навчання, телебачення та міжнародної мережі Інтернет. Така нова фора навчання не тільки сприяє інтенсифікації розповсюдження знань для широкого кола людей, що навчаються, також активно формує ринкове середовище навчання із потенційних споживачів нових знань та технологій.

Новизна технологій вимагає з одного боку великих інвестицій до них, з іншого боку дозволяє одержать безкоштовні продукти (у маркетингових цілях) або додаткове фінансування. Новизна також   щільно пов’язана з часом, необхідним для впровадження та розповсюдженням технології.

Інформаційні технології вносять докорінні зміни до господарської діяльності (М. Жалдак , Л.   Острівна), роблять її динамічною, розширюють сферу послуг, прискорюють платежі, здешевлюють вартість грошового обороту. Встановлено, що найдоцільніше використовувати обчислювальну техніку при розв’язанні певного кола педагогічних проблем, зокрема для формуванні спеціальних умінь (Р. Гуревич). Професійні уміння економістів не потребують безпосереднього оперування з фізичними об’єктами і тому можуть ефективно формуватись у віртуальному середовищі в умовах дистанційного навчання.

На основі вивчення досвіду дистанційного навчання у вітчизняних вищих навчальних закладах (В.   Гриценко , В.   Кухаренко, В.   Олійник, П.   Стефаненко )   було визначено, що для дистанційного навчання студентів вищих економічних навчальних закладів в Україні доцільно: 1) поєднувати дистанційне навчання з аудиторним, щоб синергетично підсилити переваги цих форм навчання; 2)   створювати корпоративні університети для підвищення освітнього рівня працівників великих підприємств і оптимізації розподілу їх ресурсів за рахунок економії коштів на навчання працівників та зростання продуктивності праці економістів, які оволоділи новими технологіями діяльності; 3)   популяризувати ідею ефективності інвестицій в дистанційне навчання і залучити кошти бізнесу до розробки якісних дистанційних курсів.

Висновки.

Дистанційне навчання — це гуманістична особистісно орієнтована форма навчання, основою якої є цілеспрямоване, мотивоване учіння і спілкування студентів з викладачем та між собою засобами сучасних інформаційних технологій.

Вивчення інформаційних технологій студентами економічного напрямку обумовлюється названими тенденціями інформатизації економіки.

Визначальними факторами диференціації форм навчання є такі: систематичне спілкування між учасниками навчального процесу, віддаленість учасників. До дистанційної відносимо таку форму навчання, якій властиве систематичне спілкування між студентами та із викладачем засобами інформаційних технологій.

Навчання за дистанційною формою повинно широко використовуватися у навчанні економічних спеціальностей, оскільки специфіка професійної діяльності економістів не потребує безпосереднього оперування з фізичними об’єктами і тому підготовка може успішно проводитись в умовах віртуального навчального середовища.

Список використаних джерел:

1. Гуржій А.М. Інформаційні технології в освіті / Проблеми освіти: наук. метод. зб. – К.: ІЗМН, 1998. – Вип. ІІ. – С. 5-11.

2. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні. – К.: КПІ, 2000. – 12 с.

3. Олійник В.В. Дистанційна освіта за кордоном та в Україні: Стислий аналітичний огляд. – К.: ЦІППО, 2001. – 54 с.

4. Кухаренко В.М. Дистанційне навчання: Навч . посібник. – Х.: ХДПУ, 1999. – 216 с.

5. Дятлов С.А. Использование Интернет-технологий в преподавании экономических дисциплин // Научный сервис в сети Интернет. Тезисы докладов Всероссийской научной конференции. – М.: МГУ, 2000. – С.44-45.