WEB-ресурс научно-практических конференций

ДЕЯКІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНТРОЛЮ ПЕДАГОГІЧНОГО   ПРОЦЕСУ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Нестеренко Л.Б.

Дніпродзержинський державний технічний університет

У статті проводиться порівняльний аналіз проведення контролю традиційним способом та із застосуванням сучасних   інформаційно-комунікативних технологій.

Глобальні зміни в сфері світової економіки в умовах переходу до інформаційного суспільства визвали активну модернізацію освітньої системи, що засновується на інформатизації та комп’ютеризації педагогічного процесу. Контроль є невід’ємним елементом та важливою складовою навчального процесу. Впровадження контролю з використанням сучасних інформаційно-комунікативних технологій   базується на традиційних принципах його проведення.

Проаналізуємо принципи проведення контролю традиційним способом та із застосуванням інформаційних технологій.

1. Індивідуальний характер контролю.

Вимагає здійснення контролю за роботою кожного студента, за його особистою навчальною діяльністю, не припускає підміни результатів навчання окремого студента результатами роботи колективу та навпаки. На реалізацію цієї вимоги викладач витрачає багато часу та сил.

Новітні технології дозволяють скоротити ці витрати. Студент отримує можливість обирати рівень складності контрольної роботи та виконувати її в індивідуальному темпі. Комп’ютерна обробка результатів дає можливість викладачу отримати картину успішності кожного студента в динаміці, а також статистику успішності групи, курсу, факультету. Система рейтингів дає додаткові можливості для аналізу ефективності педагогічного процесу. Стає можливим поступовий перехід від оцінки до самооцінки, широке використання   самооцінки студентів в подальшому.

2. Систематичність.

Регулярність проведення контролю на всіх етапах навчального процесу, поєднання його з іншими видами учбової діяльності.

В навчальній сфері на базі інформаційно-комунікативних технологій може бути організований постійний моніторинг ефективності педагогічного процесу протягом семестру: багаторівневий, попередній, поточний, підсумковий контроль.

3. Різноманітність форм проведення.

Забезпечує підвищення інтересу студентів до проведення контролю та до його результатів.

Треба віддати данину традиційним формам контролю, яких в теперішній час існує велика кількість. Серед нових форм на основі використання інформаційних технологій найбільш використовуваною є тестування. Розробляються також і інші, більш складні форми, такі як проблемні та ігрові.

4. Всебічність.

Полягає в тому, що контроль повинен охоплювати всі розділи учбової програми, забезпечувати перевірку теоретичних знань, інтелектуальних здібностей, а також практичних вмінь та навичок студентів.

Використанні інформаційно-комунікативних технологій дає можливість охоплювати широкий спектр даних та проводити контроль на всіх рівнях: від методичного (порівняльна оцінка ефективності різних методик) та адміністративного (оцінка якості управління навчальним процесом, ефективності та компетентності роботи викладачів) до навчального (оцінка рівня підготовки студентів). Достатньо складно поки що перевірити практичні вміння і навички через відсутність необхідного програмного забезпечення, але роботи в цьому напрямку вже ведуться.

5. Об’єктивність контролю.

Виключає навмисні, суб’єктивні та помилкові судження та висновки викладача, що ґрунтуються на недостатньому вивченні індивідуальних властивостей студентів або упередженого ставлення до них.

За традиційної системи контролю викладачеві практично неможливо реалізувати цю вимогу. Відомо: суб’єкт не може біти об’єктивним. Ці протиріччя допомагають вирішити новітні інформаційні технології – всім студентам пред’являються єдині вимоги і роботи оцінюються   у відповідності до єдиних нормативів та стандартів.

Одним з найважливіших факторів використання інформаційних технологій у контролі успішності навчальної діяльності студентів є незалежність такого контролю. Відсутність контакту з екзаменатором, екзаменаційною комісією пов’язана зі значно меншим стресовим напруженням студента, підвищує його сподівання на об’єктивність оцінювання, довіру до його результатів.

Таким чином, використання в навчальному процесі інформаційно-комунікативних технологій дозволить значно підвищити об ’ єктивність контролю. З’являється можливість систематичного самоконтролю студентами своєї учбової діяльності. Крім того, підвищується щільність контролю за рахунок збільшення кількості завдань студентам, вивільняється значна кількість часу для вирішення інших навчальних завдань.

Список використаних джерел:

1. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. – К.: Центр навчальної літератури, 2003.

2. Бабанский Ю.К. Педагогика . – М., 1988.

3. Теория и практика дистанционного обучения : Учеб . пособие для студ . высш . пед . учеб . завед . / Полат Е.С., Бухаркина М.Ю., Моисеева М.В.; Под ред. Е.С. Полат . – М.: Академия , 2004.

4. Волкова Н.П. Професійно-педагогічна комунікація: Навч . посіб ник . – К.: ВЦ “Академія”, 2006.