WEB-ресурс научно-практических конференций

ВИЩА ОСВІТА НІМЕЧЧИНИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЙНОГО ВИБОРУ УКРАЇНИ

К.пед.н . Журавська Н.С.

Національний аграрний університет, м.Київ

Невдачі в реформуванні агропідприємств, проведенні аграрної реформи, освоєнні ринкової економіки в аграрній сфері неабиякою мірою пов'язані з професійною непідготовленістю керівних кадрів і фахівців, невисоким рівнем володіння передовими методами, менеджменту в органах управління АПК. Щоб вийти з глибокої аграрної кризи, потрібні професійно підготовлені ділові кадри. Тому така важлива робота з підготовки педагогічних кадрів для вищих аграрних навчальних закладів [ 3 ] . Для ефективної підготовки викладачів у вищих аграрних навчальних закладах України доцільно вивчати та впроваджувати, відповідно до національних особливостей, досвід країн Європейського Союзу, зокрема Німеччини.

У Німеччині є декілька ступенів вищої освіти. Перший ступінь вищої освіти: Grundstudium (основний цикл). Вивчення дисциплін в університетах звичайно продовжується чотири семестри (два навчальні роки) і закінчується здачею проміжних іспитів (Diplom-Vorpru.fung, Zwischenpru.fung ). Успішна здача цих іспитів дає студенту право продовжувати навчання на II ступені, тобто перейти на головний цикл навчання ( Hauptstudium ). Ступінь при цьому не присуджується. З 1998 року введена практика присудження ступеня бакалавра ( Baccalaureatus ) за наслідками проходження основного циклу вищої освіти в університетах і університетах прикладних наук ( Fachhochschulen ). Отримання даного ступеня припускає навчання у вищому навчальному закладі тривалістю від трьох до чотирьох років, після чого випускники звичайно приступають до професійної діяльності. Другий ступінь вищої освіти: Hauptstudium (головний цикл). Навчання на II ступені передбачає поглиблене вивчення дисциплін із визначеної спеціалізації і закінчується випускними іспитами з отримання ступеня. Головний цикл за звичай продовжується ще п'ять семестрів і закінчується отриманням диплома ( Diplom ). Ступінь магістра ( Master ) присуджується університетами на підставі здачі кандидатом магістерських іспитів. Курс навчання включає   дві рівноцінні головні дисципліни спеціалізації або одну головну і дві додаткові. У багатьох університетах ступінь магістра введений недавно і через декілька років повністю замінить диплом. Третій ступінь вищої освіти: Promotion (аспірантура/докторантура). Підготовка дисертацій на здобуття ступеня доктора проводиться тільки в університетах ( Universita.ten ). Підготовка докторської дисертації ( Promotion ), пов'язана з проведенням незалежного наукового дослідження, продовжується протягом двох-чотирьох років після отримання магістерського або прирівняного до нього ступеня (Diplom/Erstes Staatsexamen/Magister-Artium). Ступінь доктора ( Doktor ) присвоюється після написання дисертації й успішної здачі усного іспиту або захисту дисертації.          Стипендії надаються випускникам вузів усіх спеціальностей для навчання в німецькому вищому навчальному закладі в системі післядипломної освіти з метою отримання додаткової кваліфікації. Видається німецьке свідоцтво про вищу освіту (диплом, диплом магістра, сертифікат). Діє програма короткострокових стажувань у Німеччині для старшої (до 65 років) вікової категорії дослідників будь-яких спеціальностей. Мета - збір матеріалу, проведення лабораторних, польових робіт тощо [ 1 ]. Законодавча база вищої освіти у Федеративній Республіці Німеччини визначається Основним законом про вищу освіту і законодавством про вищу освіту кожної окремої Землі. Розвитку вищої освіти сприяють положення конституції, які були конкретизовані в прийнятому в 1969 році Законі про створення вищих навчальних закладів. Згідно цього закону, держава і Землі повинні разом виконувати завдання із створення системи вищих навчальних закладів, взаємопов’язаних щодо їх функцій, набору спеціальностей, і гарантуючих збалансоване надання можливостей навчання та ведення наукової роботи. Законною основою дії вищої освіти у Федеративній Республіці Німеччини є: Виконавча Структура для Вищої Освіти ( Hochschulrahmengesetz ) і законодавство вищої освіти ( Lдnder ). Відповідно до її мети, Виконавча Структура для Вищої Освіти описує як загальні завдання для освітніх установ, так і загальні принципи, що лежать в основі системи вищої освіти: навчання, викладання і дослідження, правила вступу, членство й участь, кількісний і якісний штат. Засновані на загальних положеннях, Виконавча Структура, Закони з вищої освіти, викладені в Lдnder , як правило, застосовуються до всіх установ вищої освіти, зокрема приватних установ (за деяким виключенням), і забезпечують систематичну основу для системи вищої освіти, яка охоплює більш ніж 350 установ. Також важливе місце в Основному Законі вищої освіти Німеччини (1969р.)   займає розробка правил вступу до освітніх установ, що затверджені Конструкцію установ вищої освіти та які є загальним завданням Федерального Уряду і Lдnder . Виконавча Структура прагне розробити всеосяжну базу для розширення повноважень установ вищої освіти, беручи до уваги регіональні аспекти, зокрема, географічне розташування. Виконавча Структура Установ Вищої Освіти регулює кооперацію між Федерацією і Lдnder у здійсненні головного завдання:   формуванні послідовної системи термінів, функцій, ряду дисциплін, чисел, розмірів і розташування, яке гарантує відповідний і урівноважений порядок навчання та можливості дослідження на підставі Статті 91a Основного Закону [2].

Експерти відзначають, що для досягнення кінцевої мети Болонського процесу – побудови єдиного простору освіти – не досить формального впровадження його принципів. Потрібні прозорі і зрозумілі всім методології контролю якості освіти. В Україні такі процедури введені давно, вони постійно вдосконалюються. Адже в посланні з’їзду вищих навчальних закладів у овременно визначальні завдання Болонського процесу формулюються таким чином: якість – наріжний камінь підготовки; зміцнення довіри між суб’єктами освіти; відповідність європейському ринку праці; мобільність; сумісність кваліфікації на вузівському і після вузівському етапах підготовки; посилення конкурентоспроможності європейської системи освіти [5,6]. В.Ющенко відмітив, під час свого виступу перед студентами Національного університету ім. Тараса Шевченка, що ми приєдналися до Болонського процесу, який гармонізує, уніфікує український процес підготовки фахівців вищої освіти до європейських принципів і процедур; виконали задачі ухвалення українського диплома як європейського. Але, сьогодні ми випускаємо фахівців із десятків спеціальностей, які неідентифіковані в світі. З дипломом з такої спеціальності дуже важко формувати робочі місця поза Україною. Цим ми вирішуємо наступні питання: студенти, які одержали українські дипломи, повинні з включенням до Болонськ ого процесу одержати нові ринки праці, які дотепер нам не були доступні [4] .

Список використаних джерел:

1. Богданов В . Личн ый опыт или разбор ДТП по-научному / Карьера. – http : // kariera.idr.ru / forum / forum.php ? tem=1158&pr

2. Законодавча Структура в аграрній освіті Німеччини. – http://c/comparative.edu.ru:9080/PortalWeb/Msg?id=4020

3. Колотов Л.С. Профессиональная подготовка и повышение кадров для АПК. – http://moarcc.aris.ru/N/KOI/PECH/11- 1299/page55.html

4. Стенограма виступу Президента України перед студентами / Прес-служба Президента України Віктора Ющенка.-9 березня 2006. – http://www.president.gov.ua/ru/news/data/28_6760.html

5. Тарапов И.Е. Несколько положений о роли образования и науки в с овременном обществе и государстве. Состояние дел на Украине // Университеты.– 2001.– № 3. – С. 6–19.

6. Ященко Л.А Болонский процесс и качество образования на Украине. – http://charko . narod.ru / tekst /an8/2_6.htm