WEB-ресурс научно-практических конференций

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК НА СТОРОЖІ СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

К.е.н. Жиглей І.В.

Житомирський державний технологічний університет

Процеси глобалізації розпочались у 80-х роках минулого століття. На межі XX і XXI ст. це призвело до становлення взаємозалежного в своїх частинах цілісного соціуму, а сьогодні – знаходиться в центрі масової свідомості та наукових досліджень. Онтологічні корені цього процесу заглиблюються у фундаментальні зміни матеріальних основ суспільного буття. Принципові зміни відбуваються у багатьох сферах людської діяльності, і передусім – у соціально-економічній.

Процес розширення та інтенсифікації соціальних зв’язків між різними групами, класами, прошарками, об’єднаннями людей йде вже з моменту виникнення людини як продукту суспільних відносин. Становлення цілісного соціуму вимагає дотримання глобальної соціальної безпеки, яка   передбачає усвідомлення всіх видів небезпеки, їх визначення, відпрацювання владними органами різних рівнів відповідних заходів, і, звичайно, практичні дії щодо запобігання та мінімізації загрожуючих небезпек.

Реформа бухгалтерського обліку, яка розпочалась з 1999 р., також влилась в русло глобалізаційних процесів. Але при цьому не враховано основні завдання, які бухгалтерський облік повинен виконувати, одним із яких є захист інтересів держави та суспільства.

Глобалізація світової економіки пов’язана з різким зростанням активності транснаціональних компаній, які створюють регіональні й глобальні виробничі мережі. Тенденція формування транснаціональними фірмами інтегрованих систем міжнародного виробництва відкриває нові можливості для економічного зростання. В світі вже склався певний механізм розподілу матеріальних та духовних ресурсів між різними країнами планети: глобалізація економіки сприяє деіндустріалізації країн Заходу (окрім Ірландії, країни зі сприятливим кліматом та низькою оплатою праці, на території якої розташовано багато японських та американських компаній). І це є закономірним наслідком економічної системи, побудованої на принципі вільного переміщення товарів і капіталів.

Разом з тим, слід визнати, що наявна економічна, соціальна, політична, духовна експлуатація ряду країн. Нові виробництва розгортаються в тих країнах, де низький рівень оплати праці, при чому ніхто не турбується про соціальний захист працівників та їх сімей. Промислово розвинуті країни, розташовуючи свої виробництва в країнах так званого «третього світу», не переносять туди свою систему соціального захисту. Чи не сприяє глобалізація в такому випадку проведенню дискримінаційної політики розвинутими державами відносно іншого світу? Формування транснаціональними компаніями інтегрованих систем міжнародного виробництва ставить нові вимоги щодо переваг розміщення, які динамічно змінюються. За умов нової стратегії “комплексної інтеграції” країни, на території яких розміщені іноземні виробничі потужності, змушені постійно “доводити” свої переваги з метою залучення інвестицій, а це є непростою справою навіть для найуспішніших із них — нових індустріальних країн. Тут необхідно враховувати й національні інтереси. Саме держава повинна залишатись головним актором світової економіки та системи міжнародних відносин, і саме державні інститути повинні відігравати більшу роль, ніж міжнародні організації. Не дивлячись на те, що вже створені і діють такі міжнародні організації, як Комітет з міжнародних стандартів фінансової звітності та Міжнародна федерація бухгалтерів, бухгалтерський облік потребує підтримки власного уряду, взамін на що буде формуватись правдива, достовірна інформації про діяльність всіх підприємств, що призведе до можливості достовірної оцінки національного багатства країни, можливостей підвищення рівня соціальної забезпеченості її населення. А про яке управління економікою може йти мова сьогодні, якщо не відомо, скільки в наявності є засобів та коштів?

Великого значення за умов глобалізації світових фінансів набувають уніфікація стандартів діяльності фінансових установ, бухгалтерської звітності, гармонізація критеріїв та вимог валютно-кредитної, податкової політики, розробка загальних “правил поведінки» у глобальному середовищі.

Комітетом з міжнародних стандартів фінансової звітності були розроблені Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ). За словами В.Я. Соколова, основними особливостями системи МСФЗ є: пріоритет балансу; відмова від історичної вартості; заміна концепції власності концепцією контролю; перехід від обліку майна до обліку ресурсів, від брутто-оцінок до нетто-оцінок; відмова від регулювання обліку на користь регулювання звітності [1]. В основі МСФЗ лежить уявлення про те, що бухгалтерський облік ведеться для управління фінансовими вкладеннями і потоками з боку інвестора , неважливо, власника чи кредитора. В цьому полягає його головна відмінність від нашого традиційного обліку, який вівся з урахуванням інтересів держави та суспільства (формував інформацію про рівень соціального захисту і працюючих, і пенсіонерів; надавав можливість зведення показників діяльності всіх підприємств, що давало змогу визначити розмір багатства країни). А що вже говорити про зацікавленість інвестора (а тим більше закордонного) у соціальному становищі населення?

Один з творців доктрини лібералізму, англійський філософ Дж. Локк, вважав, що бідність руйнує людське суспільство так само, як війна. І це дійсно так. Протиріччя між спільнотами в соціумі неминуче підігрівають соціальну напругу і врешті решт призводять до соціальних катастроф, при яких втрачається внутрішня цілісність. При цьому втрачаються нормальні економічні, соціальні, політичні, духовні функції суспільства, що можуть супроводжуватися великими людськими та матеріальними втратами.

Таким чином процеси, які сьогодні відбуваються у світі, самі вказують на дещо хибний шлях розвитку економіки. Бухгалтерський облік, поряд з міжнародним, повинен організовуватись та вестись в кожній країні за своїми правилами, враховуючи менталітет, культуру, звичаї кожного народу. Він повинен надавати державі та суспільству ту інформацію, яка їх цікавить, а не лише ту, яка цікавить інвестора в якійсь далекій країні. Саме до цього слід прагнути, якщо брати за мету розвиток власної держави, статок власного народу.

Список використаних джерел:

1. Соколов В.Я. Тенденции развития учета // Бухгалтерский учет. – 2004. – № 11. – С. 5.