WEB-ресурс научно-практических конференций

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ТА ЇХ МАЙБУТНЄ В УКРАЇНІ

Поступайло М.А., к.е.н. Гордополова Н.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Нестабільні ринкові умови у сучасному світі значно впливають на економічні суб’єкти, зменшуючи час на прийняття рішень та відповідних реакцій на зміни зовнішнього середовища. Як результат, економічні системи, засновані на принципах вільної конкуренції та самостійності окремих господарюючих суб’єктів, гостро потребують достовірних та надійних джерел інформації для прийняття своєчасних управлінських, інвестиційних та фінансових рішень. На сьогодні основним джерелом такої інформації є фінансова звітність.         

Фінансова звітність за національними стандартами у ряді випадків не забезпечує достатнього масиву достовірної та змістовної інформації за ключовими фінансовими та нефінансовими показниками діяльності, що знижує якість аналізу як поточного стану господарюючого суб’єкта, так і стратегії його розвитку. Можна виділити дві суттєві проблеми фінансової звітності: нестачу довгострокових показників і нестачу методів стратегічного аналізу та прийняття рішень як внутрішніми, так і зовнішніми користувачами звітності.

Таким чином, актуальним є запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), метою яких є зведення до мінімуму розходження фінансової звітності різних країн і забезпечення на цій основі порівнянності і надійності інформації для різних користувачів.

Питанням щодо трансформації фінансової звітності, складеної за національними стандартами бухгалтерського обліку, займаються        Л. Нишенко, О. Мельникова, Д. Савенков. Метою написання даної статті є обґрунтування доцільності користування МСФЗ в Україні, визначення проблем, що заважають трансформації національної фінансової звітності, а також пропозиції щодо їх усунення.

МСФЗ містить у собі чітку економічну логіку та узагальнення світової практики. Дана система характеризується наступними характеристиками, які дозволяють трактувати її як основу для прийняття стратегічних рішень.

Для проведення результативного аналізу необхідно забезпечити співставність інформації,   надати   базу для порівняння. МСФЗ за рахунок послідовного застосування облікових принципів дають можливість оцінки діяльності та зміни стану господарюючого суб’єкта у часі та дозволяють користувачам аналізувати наслідки прийняття рішень та певною мірою робити обґрунтовані прогнози на майбутнє.

Іншим важливим аспектом аналітичності в МСФЗ є можливість співставлення фінансової інформації різних господарюючих суб’єктів, що і являє головний інтерес для інвестора.

Звітність включає в себе не тільки таблиці даних, але й описи фактів, що є важливими для користувачів. Така звітність дозволяє характеризувати не тільки обсяги та динаміку, але й якість господарської діяльності організації.

МСФЗ направлені на вираження найобережніших оцінок господарської діяльності підприємства. Такий підхід надає фінансовій інформації додаткову цінність, так як не дозволяє формувати завищених очікувань відносно до господарюючого суб’єкта.

Наслідком використання концепції консерватизму є принцип резервування. Фактично резерви дозволяють передчасно інформувати користувачів про майбутні витрати та зобов’язання.

Трансформація національних фінансових звітів у звітність за міжнародними стандартами – складний процес, який потребує впевнених професійних знань, знань міжнародних стандартів, вміння застосовувати знання на практиці.

Бухгалтерські служби, на які покладено складання фінансової звітності за міжнародними стандартами, мають певні проблеми при трансформації фінансової звітності, які виникають з таких обставин:

· Неопрацьована методика трансформації.

· Розбіжності у методиках розрахунків статей фінансової звітності.

· Небажання незалежних аудиторів співпрацювати зі службами, відповідальними за трансформацію.

· Недостатня кваліфікація виконавців.

    Мінімізувати різницю між звітністю, складеною власними бухгалтерськими службами та незалежними аудиторами, дозволить проведення процесу трансформації у такій послідовності:

1. розробка облікової політики щодо складання МСФЗ та викладення її   основних принципів.

2. складання Регламенту трансформації з докладним викладенням усіх практичних моментів.

3. узгодження з незалежними аудиторами методик та підходів, які використовуватимуться при оцінці статей звітності.

4. автоматизація процесу трансформації.

5. максимально можливе наближення методологічних засад за національними та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

6. проведення консультацій незалежними аудиторськими компаніями .

З огляду на вищесказане, можна зробити висновок, що фінансова звітність, складена за МСФЗ, задовольняє інформаційні потреби, які є загальними для всіх користувачів. Подолання перешкод, які стоять на шляху реформи з питань гармонізації національного бухгалтерського обліку з МСБО та трансформації фінансової звітності – одна із пріоритетних задач, яку потрібно вирішити для подальшої інтеграції України у світову спільноту.

Список використаних джерел:

1. Мельникова О.В.   Проблеми трансформації фінансової звітності, складеної за вимогами національних стандартів, у звітність за міжнародними стандартами //Економіка і держава. –2006. - №9. – С. 34-35.

2. Савенков Д.Л. Влияние МСФО на систему стратегического учета и анализа предприятия //Менеджмент в России и за рубежом. – 2006. - №3. – С.61 - 66.