WEB-ресурс научно-практических конференций

МЕТОДОЛОГІЯ МАРКЕТИНГУ ІННОВАЦІЙ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ

К.е.н. Комеліна О.В.

м. Полтава

Ідеологами постіндустріального суспільства Д. Беллом , К. Кларком , Ж. Фурастьє , Дж.Гелбрайтом доведено, що під впливом науково-технічного прогресу відбувається  перехід до інтелектуальної (інформаційної та інноваційної) економіки, в основі якої лежать знання та їх уречевлення, що  призводить до підвищення структурно-інтелектуальних можливостей продуктивних сил.  У той же час об’єктивні реалії побудови постіндустріального суспільства потребують усвідомлення того, що досягнення суспільного прогресу визначається комплексом факторів ендогенного (капітал, праця, земля) та екзогенного (організація виробничих відносин та інноваційний процес, а також знання як основний інформаційний ресурс) характеру.

У цьому контексті створення конкурентоспроможного середовища на основі високого рівня знань та використання новітніх технологій передбачає цілеспрямовану активізацію діяльності усіх учасників інноваційного процесу, в тому числі й  регіонів. Усе більше актуалізуються завдання дослідження зміни структурно-галузевого профілю регіонів та основних параметрів життєдіяльності соціуму під впливом інновацій (дія яких, як правило, виходить за межі окремого виробництва, поширюється на галузеві, міжгалузеві, територіальні комплекси), необхідним є уточнення змісту державної та регіональної інноваційної політики. Така постановка завдання потребує врахування наступної особливості: по-перше, регіональні органи управління мають істотні важелі впливу на інноваційну діяльність суб’єктів господарювання та зацікавлені у підвищенні її соціально-економічної ефективності; по-друге – вони є безпосередніми учасниками інноваційного процесу.

Участь регіональних органів влади в управлінні інноваційним розвитком визначається тими функціями, які вони виконують у загальній системі управління економікою країни та регламентована дією Законів України «Про інноваційну діяльність», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації». Об’єктами їх інноваційної діяльності   (як і інших учасників інноваційного процесу) можуть бути: інноваційні програми і проекти; нові знання та інтелектуальні продукти; виробниче обладнання та процеси; інфраструктура виробництва та підприємництва; організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери; сировинні ресурси, засоби їх видобування і перероблення; товарна продукція; механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.   Відповідно із діючим законодавством місцеві органи самоврядування затверджують місцеві інноваційні програми; у межах коштів бюджету розвитку визначають кошти місцевих бюджетів для фінансової підтримки місцевих інноваційних програм; створюють комунальні інноваційні фінансово-кредитні установи для фінансової підтримки місцевих інноваційних програм за кошти місцевих бюджетів; доручають своїм виконавчим органам фінансування місцевих інноваційних програм за кошти місцевого бюджету через державні інноваційні фінансово-кредитні установи або через комунальні інноваційні фінансово-кредитні установи; контролюють фінансування місцевих інноваційних програм і діяльність комунальних інноваційних фінансово-кредитних установ.

Отже, мова йде про доцільність запровадження регіонального маркетингу інновацій та відповідне проведення маркетингових досліджень, спрямованих на визначення суто регіональних особливостей інноваційного розвитку, виявлення існуючих проблем та можливостей, а також встановлення можливих негативних наслідків інноваційної діяльності, що в цілому може знизити рівень соціально-економічної безпеки  регіону, вплинути на його конкурентоспроможність.  Організація маркетингових досліджень створює умови інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень   стосовно регіональних інноваційних проектів (в тому числі виконання програм розвитку), дає змогу покращити їх реалізацію через процес планування, виявлення проблем, контролю. Доцільність запровадження регіонального маркетингу інновацій посилюється прийняттям як на національному, так і  регіональному рівні довгострокових стратегій розвитку, чітким встановленням стратегічних цілей та пріоритетних напрямів розвитку, необхідністю їх ресурсного забезпечення.

Регіональний маркетинг інновацій може розглядатися як одна з філософій управління, яка прагне визначити та задовольнити потреби регіону за рахунок активізації інноваційної діяльності усіх суб’єктів   господарювання та її спрямування у напрямі підвищення соціально-економічної ефективності; створити максимально сприятливі умови використання наявного інноваційного потенціалу регіону для досягнення певного рівня його конкурентоспроможності та безпеки соціально-економічного розвитку.

Алгоритм здійснення маркетингового дослідження інновацій на регіональному рівні може бути класичним: «визначення проблеми – вибір проекту дослідження – визначення методу збору даних –  розробка форм для занесення та обробки даних – аналіз та інтерпретація даних – підготовка звіту про результати дослідження». Запропонований метод забезпечує безперервне надходження, оброблення та використання маркетингової інформації із застосуванням сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій для аналізу кількісно-якісних характеристик здійснення інноваційної діяльності, поведінки суб’єктів цієї діяльності в конкурентному середовищі; визначення регіональної інноваційної стратегії, тактики; обґрунтування напрямів вдосконалення механізму управління інноваційною діяльністю, а звідси – виконання діагностики цілей та розвитку конкурентного середовища на регіональному рівні з врахуванням існуючих регіональних потреб.

Реалізація запропонованого методологічного підходу дає змогу з одного боку дослідити регіональну специфіку реалізації інноваційної моделі розвитку, а з іншого – наповнити регіональну інноваційну політику соціально-економічним змістом відповідно із соціокультурними особливостями території.

Список використаних джерел:

1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество . – М., 1993.

2. Стеченко Д.М. Інноваційні форми регіонального розвитку. – К.: Вища шк., 2002.  – 254 с.

3. Черчилль Г.А. Маркетинговые исследования .  –  СПб .: Питер , 2001. – 752 с.