WEB-ресурс научно-практических конференций

ФІНАНСОВИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВ ТА ДЖЕРЕЛА ЙОГО ФОРМУВАННЯ

Дісяк О.П.

Вінницький державний аграрний університет

Однією з аксіом сучасної підприємницької діяльності є осмислення того, що капітал - це важлива компонента успіху   бізнесу, який орієнтований на довгострокове економічне зростання.

Створення сприятливих умов для розвитку підприємництва, пожвавлення ділової активності, поліпшення інвестиційного клімату та активізації інноваційної діяльності в державі дає можливість покращити процес формування фінансового капіталу підприємств.

Упровадження інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки зумовило потребу в пошуку джерел фінансування нових перспективних сфер розширеного відтворення. Основою забезпечення цього є фінансовий капітал. Проблематика мобілізації   фінансового капіталу залишається недостатньо дослідженою з урахуванням структурних перетворень і розширенням можливостей інвестування науково – технічного розвитку.

К апітал підприємства відбиває процес створення, розподілу, використання і відтворення фінансових ресурсів як у масштабах окремого підприємства, так і держави. Проблема формування та ефективність функціонування фінансового капіталу підприємства є майже не дослідженою. Тому висвітлення окремих теоретичних аспектів й практичних питань щодо фінансового капіталу підприємств та джерел його формування і обумовлюють актуальність теми дослідження.

Дослідження напрямків та основних джерел формування фінансового капіталу підприємств можна зустріти в працях Базалєєва М.О., Воробйова Ю.М., Забаштанського М.М., Кучеркової С.О, Спасіва Н.Я., Мочерного С., Гайдуцького П. та інших.

В умовах ринкової економіки виникає значна потреба у фінансовому капіталі для забезпечення нормального процесу фінансування підприємницьких структур.

Основними джерелами формування фінансово го капіталу можуть бути як власні фінансові ресурси, так і позикові.

Утворення власного фінансового капіталу може відбува тися за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел власних коштів.

До внутрішніх джерел формування капіталу належать ресурси, які формуються в процесі виробничо-фінансової діяльності підприємства.

Прибуток - одне з основних джерел фінансових ресурсів підприємств, формування централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів.

До внутрішніх джерел формування фінансового капіталу відносять амортизаційні відрахування та індексацію основних фондів.

Поряд із внутрішніми джерелами існують також і зовнішні джерела формування власного капіталу, до яких належать, по-перше, кошти, що формуються як за рахунок особистих внесків, так і за рахунок можливостей фінансового ринку; по-друге, кошти, що формуються у порядку розподілу фінансових ресурсів у масштабах економічної системи держави.

У ринковій економіці найбільше значення мають джерела фінансових ресурсів, що мобілізуються за рахунок можливостей фінансового ринку.

До джерел формування фінансового капіталу відносять кошти засновників, що вкладаються в статутний капітал.

Новий учасник приймається у товариство за рішенням загальних зборів. Одним із питань, які   супроводжують вступ учасника, є питання про розмір вкладу, порядок його внесення. При збільшенні кількості учасників, зменшується розмір часток у відсотковому значенні.

Акціонерні товариства використовують таке зовнішнє джерело власного капіталу як емісія звичайних акцій.

Сучасна система господарювання звичайно орієнтована на власні та позичені кошти. Проте, в окремих випадках підприємствам можуть бути надані субсидії, тобто фінансова допомога за рахунок коштів державного чи місцевого бюджетів, а також спеціальних фондів.

Окрім власних джерел, суттєву роль відіграють позикові кошти.

Позиковий фінансовий капітал підприємств може утворюватися за рахунок двох основних груп джерел позикових коштів.

Перша група - зовнішні джерела позикових коштів. Ця група джерел складається з двох підгруп - зовнішні довгострокові й зовнішні короткостро кові джерела позикового фінансового капіталу.

Друга група - внутрішні джерела позикових коштів, до яких входять по зикові фінансові ресурси, що утворюються за рахунок відстрочених і простро чених зовнішніх довго-   і короткострокових зобов'язань.

Для формування довгострокового позикового фінансового капіталу використовуються зовнішні довгострокові фінансові ресурси і,   у першу чергу довгострокові облігаційні позики, довгострокові банківські кредити і фінансовий лізинг.

Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів.

Кредити банку дають змогу органічно ув'язати всі джерела обо ротних коштів і справляють активний вплив на раціональне формування запасів сировини, матеріалів, продукції та інших видів матеріальних цінностей.

Крім банків кредити можуть надаватися ще й небанківськими фінансово - кредитними інститутами. До них можна віднести: Пенсійний фонд, кредитні спілки, ломбарди, страхові компанії,   лізингові компанії тощо.

Важливим елементом довгострокового фінансування є лізинг.

У світовій практиці активно використовується й довгостроковий по датковий кредит і податкові пільги.

Зовнішні короткострокові позикові ресурси використовуються при формуванні короткострокового позикового фінансовою капіталу для чо го придатні насамперед короткострокові банківські кредити і товарний кредит.

Розглянемо внутрішні джерела позикових коштів, до яких входять по зикові фінансові ресурси, що утворюються за рахунок відстрочених і простро чених зовнішніх довгострокових і короткострокових зобов'язань.

Кредиторська заборгованість - це короткост­ рокові зобов'язання підприємств, які виникають за: розрахунками з бюджетом; за розрахунковими документами, строк оплати яких не настав і які не сплачено в строк; за невідфактурованими поставками - розрахунками взаємних вимог, векселями, строк опла­ ти яких не настав і які не сплачено в строк.

Висока питома вага позикових коштів ускладнює фінансову діяльність та потребує додаткових витрат на сплату відсотків за банківські кредити, доходів на облігації, зменшує ліквідність балансу підприємства, підвищує фінансовий ризик. Тому в кожному конкретному випадку необхідно детально продумувати доцільність запозичення додаткових фінансових ресурсів.

Висновки:

Фінансовий капітал підприємства:

· за своєю економічною суттю відбиває процес створення, розподілу, використання і відтворення фінансових ресурсів як у масштабах окремого підприємства, так і всієї економічної системи держави.

· є економічною базою функціонування не тільки окремо взятого суб'єкта господарювання, а й об'єктивною умовою розвит­ку держави і суспільства.

· є найважливішою характеристикою рівня ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства.

· основними джерелами формування можуть бути як власні фінансові ресурси, так і позикові.

Отже, фінансовий капітал під­приємства являє собою сукупність капіталізованих фінансових ресурсів, що використовуються власниками і менеджерами в економічному процесі відтворення вартості як джерело фінансування господарської діяльності з метою одержання доходу.

Список використаних джерел:

1. Алексєєнко Л.М   Фінансовий   капітал   в   економічній   системі   держави. - Фінанси України. - 2005. - №9.   -   С.7-12.

2. Герасименко А.Г.   Концепція   капіталу:   сутність   та   основні   форми   реалізації//   Фінанси   України. - 2005. - №10. - С.116-123.