WEB-ресурс научно-практических конференций

ДО ПИТАННЯ НОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЦІ

Цибулько Д.В., Бабій І.В.

Хмельницький національний університет

Серед заходів, спрямованих на раціоналізацію управлінської праці, особливе місце займає його організація та нормування. Без обґрунтованих норм неможлива раціоналізація процесів розподілу і кооперації праці , розробка прогресивних технологій , удосконалення методів роботи апарату управління . Відсутність твердих нормативів на виконання окремих виді в робіт веде до того, що одні виконавці не мають нормального навантаження протягом робочого дня, а інші , навпаки , перевантажені . Це породжує конфліктні ситуації , веде до нераціонального використання знань і досвіду працівників апарату управління . Розгляд даної теми є досить актуальним , оскільки саме організація та нормування дасть змогу управлінському персоналу раціонально та ефективно використовувати робочий час та зменшити кількість непродуктивних витрат часу.

Для нормування управлінської праці застосовують розрахункові та дослідницькі методи . За   допомогою цих методів аналізується використання робочого часу та визначається трудомісткість певних виді в   роб іт з врахуванням спеціалізації організації і змісту праці .

Оскільки сфера управління включає велику розмаїтість видів робіт навіть у межах однієї функції управління , не існує універсальних норм витрат праці . В Україні на цей час д іють п’ять видів нормативних матеріалів для нормування праці управлінського персоналу: норми часу, нормативи чисельності , норматив централізації робіт , норматив керування , норматив спі вв ідношення чисельності різних категорій .

Основними   методами нормування управлінських робіт є метод аналогів , прямого та непрямого нормування. За методом аналогів встановлюються нормативи витрат часу за аналогіє ю з передовими організаціями . Методи прямого нормування використовуються для визначення нормативів постійно повторюваних робіт . Методи непрямого нормування враховують вплив р ізних факторів на навантаження службовців .

З метою удосконалення організації та нормування управлінської праці доц ільне проведення аналізу витрат робочого часу за допомогою : хронометражу; порівняння фактичних витрат часу по кожному виду робіт з нормативами; порівняння фактичних витрат часу даного менеджера із середніми витратами часу інших менеджерів того ж рівня .

Окрім перерахованих застосовують також метод спрощених спостережень та фотографія робочого часу (ФРЧ). ФРЧ застосовується для встановлення структури його витрат протягом робочого дня менеджера. ФРЧ може бути здійснена методом моментних спостережень та шляхом самофотографії .

Метод моментних спостережень забезпечує високу точність результатів при відносно невеликих витратах часу і коштів , але його використання вимагає високої квалі ф ікації , тому частіше він застосовується керівником в порядку контролю при обході робочих місць підлеглих . Самофотографія це спостереження яке здійснюють самі працівники . Цей метод економічний , але не дає точних результатів і пов’язаний з труднощами в обробці матеріалів . Вибі р методу проведення ФРЧ залежить від цілей дослідження та необхідної точності спостереження .

Дослідження показують , що в зв’язку з невмінням правильно розподіляти час, корисна зайнятість менеджері в не перевищує 70-80%, тому необхідно проводити аналіз його використання .

Резерви часу менеджера є обмеженими , тому виникає питання про його раціональне використання та економію . Щоб справитися з такою задачею, необхідно точно знати на що час витрачається і на що його треба витрачати . Потрібен систематичний аналіз , який повинен враховувати , з одного боку, чи д ійсно виконувана робота відповідає посаді , знанням , кваліфікації , а з іншого боку, чи не суперечать витрати часу на виконувані роботи розумним , раціональним підходам до використання часу.

Доц ільно здійснювати аналіз витрат часу на виконання властивих і не властивих посадовим обов’язкам робіт . Виявлення видів діяльності яку можуть виконувати інші особи та яка віднімає час у інших називається діагностикою часу. Для полегшення цієї д іагностики час, що витрачається працівниками управління , розподіляють по конкретних функціях . У процесі аналізу визначається , які чинники зумовлюють найбільші втрати . Їх виявлення дозволяє шукати способи зміни структури витрат часу, яка б в найбільшій мі р і сприяла досягненню цілей і скороченню необґрунтованих втрат .

Основними причинами втрат часу в д іяльності управлінського персоналу є : нечітке визначення цілей і пріоритетів , незадовільна організація планування , неорганізованість і недисциплінованість підлеглих , відсутність необхідної інформації для прийняття рішень , нерішучість менеджера, невміння працювати з партнерами, підлеглими , проводити збори і наради .

Отже, оскільки не існує універсальних норм витрат праці   у сфері управління, необхідно створювати та розробляти науково обґрунтовані норми управлінської праці, які дадуть змогу більш об’єктивно оцінити роботу кожного працівника апарату управління, ефективніше використовувати матеріальні стимули, раціоналізувати процеси розподілу і кооперації праці, розробляти прогресивні технології та удосконалювати методи роботи апарату управління. Усі ці фактори дозволять зменшити кількість непродуктивних витрат часу, а також більш раціонально та ефективно використовувати робочий час управлінському персоналу.