WEB-ресурс научно-практических конференций

ВНУТРІШНІЙ АУДИТ ТА ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ: СПІЛЬНІ РИСИ І ВІДМІННОСТІ

Косперевич О.В., к.е.н. Гордополова Н.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

  Будь-який економічний суб’єкт має свою цільову функцію, яка реалізується та досягається за допомогою ефективно діючого управління.

Однією з функцій управління окремим підприємством є внутрішній контроль, працівники якого здійснюють порівняння планових і фактичних значень параметрів, проводять аналогію з зовнішнім економіко-правовим середовищем, виявляють відхилення в параметрах, визначають оцінку небезпечності розміру відхилень для суб’єкта господарювання, виявляють фактори, що викликали відхилення, а також визначають ступінь їх впливу, проводять підготовку інформаційної бази для прийняття управлінських рішень. Отже, однією із функцій управління підприємством є внутрішньогосподарський контроль та внутрішній аудит, який також слід розглядати як невід’ємну частину загальної системи управління.                                                                                                                                                                                                                                                          

Внутрішньогосподарський контроль – це контроль із середини компанії, на противагу зовнішнім видам контролю, таким як законодавче регулювання, контроль з боку зовнішніх контролюючих організацій тощо. Необхідно також відзначити, що внутрішній господарський контроль корисний тільки в тому разі, якщо він спрямований на досягнення конкретних цілей.

Цілями організації системи внутрішньогосподарського контролю на підприємстві є:

- здійснення упорядкованої й ефективної діяльності підприємства;

- забезпечення ефективності дотримання розподілу відповідальності й повноважень кожного працівника підприємства;

- забезпечення належних умов зберігання майна підприємства.

Для досягнення перелічених цілей необхідною умовою є узгодженість системи бухгалтерського обліку і системи внутрішнього господарського контролю, оскільки схема подвійного запису, яка закладена в основі будь-якої системи бухгалтерського обліку, визначає порядок реєстрації господарських операцій і забезпечує належний контроль.

Організація контролю у структурних підрозділах підприємств являє собою   виконання в конкретних умовах відповідними фахівцями в межах їхніх функціональних обов’язків визначених контрольно-ревізійних процедур, пов’язаних із плануванням та здійсненням контролю. Отже, господарський контроль можна умовно поділити на такі види:

- попередній контроль є найефективнішим. Він передує здійсненню господарських операцій і тим самим сприяє попередженню недоцільних витрат та незаконних дій, безгосподарності й марнотратства.

- поточний контроль безперервно супроводжує процес здійснення господарських операцій на окремих ділянках підприємства. Він провадиться у момент здійснення цих операцій, що дає можливість вчасно виявляти й усувати допущені помилки   та прорахунки.

- наступний контроль здійснюють структурні підрозділи підприємств та їхні бухгалтерії. На підставі облікової інформації керівники підприємств, фахівці їхніх структурних підрозділів та працівники обліку здійснюють контроль господарських операцій у процесі їх проведення.

  Проте внаслідок різних причин існуюча на підприємстві система внутрішньогосподарського контролю не завжди достатньо ефективна. Одним    з найбільш надійних способів контролю за станом обліку й ефективністю функціонування системи внутрішньогосподарського контролю на підприємстві є організація внутрішнього аудиту. Особлива потреба в створенні відділу внутрішнього аудиту виникає нині на великих підприємствах зі складною розгалуженою структурою і великою кількістю територіально віддалених філій і залежних підприємств. Робота фахівців відділу внутрішнього аудиту в цьому напрямі полягає, насамперед, в уніфікації та стандартизації облікових процесів для правильного формування зведеної чи консолідованої звітності.

До основних факторів, що сприяють створенню на підприємствах служби внутрішнього аудиту як складової внутрішньогосподарського контролю належать:

- ускладнення організаційної структури підприємства;

- розширення видів діяльності та можливість їх кооперації;

- віддаленість окремих структурних підрозділів від головного підприємства;

- потреба підприємства отримати достатньо об’єктивну інформацію та незалежну оцінку роботи менеджерів усіх рівнів управління;

- підвищення ступеня довіри держави й ділових партнерів до підприємства.

  Дослідженню проблем контролю присвячені численні праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, спеціалістів з обліку, аналізу, контролю та аудиту. Теоретичні та методологічні розробки знайшли відображення у фундаментальних працях А.Аксеменко, М.Баканова, І.Бєлобжецького, М.Білухи, Б.Валуєва, Ю.Данілевського, В.Івашкевича, М.Кужельного. Однак проблемі розвитку внутрішнього аудиту в Україні майже не приділено уваги.

Не розглянуто цю проблему і в законодавстві України, недооцінене значення внутрішнього аудиту як самостійного виду. У Законі України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993р.внутрішній аудит взагалі не згадується.

В Україні внутрішній аудит не набув поширення, оскільки відсутня у достатньому обсягу необхідна інформація про методику створення, роль, функції, об’єкти, прийоми та способи внутрішнього аудиту.

Відсутність розробок, що стосується внутрішнього аудиту, призвело до того, що на практиці його почали ототожнювати з внутрішньогосподарським контролем, що є принципово невірним. Внутрішній аудит не є одним із видів внутрішньогосподарського контролю у чистому вигляді, тобто внутрішній аудит не підмінює внутрішньогосподарський контроль. Порівняльний аналіз внутрішньогосподарського контролю та внутрішнього аудиту здійснено в табл.1.  

Таблиця 1. Порівняльна характеристика внутрішньогосподарського контролю та внутрішнього аудиту

Отже, на основі аналізу основних ознак можна дійти висновку, що під внутрішнім аудитом необхідно розуміти організовану на підприємстві систему контролю за додержанням встановленого порядку здійснення бухгалтерського обліку та надійністю функціонування системи внутрішнього контролю. Вона діє в інтересах його керівництва або власників і регламентована внутрішніми документами.