WEB-ресурс научно-практических конференций

КОНТЕКСТ ЯК ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ СЕМАНТИЧНОЇ СТРУКТУРИ СЛОВА

Бабка А.П.

Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка

Досить поширеним є запитання – що є первинним у дослідженні семантики слова – його полісемія, тобто інгерентні властивості, внутрішня здатність виступати у різних лексико-фразеологічних варіантах, чи його «валентність», тобто «периферійні» властивості, які визначають специфіку його лексико-фразеологічних зв’язків?

У мовознавстві, як відомо, існує дві принципово різні точки зору на те, чи є значення власністю слова, чи явищем, що не має відношення до мови. Для лексицентричної семасіології, семантика, зміст, значення входить у мову як її внутрішня сторона, саме тому і виникає питання про принципи і методи пошуку значення слова. Хоч семантичним аналізом слів людство займається досить довго, з часів створення першого у світі словника, визначення поняття значення слова і, що в нього входить, що впливає на його зміну, є актуальним у лінгвістичних дослідженнях сьогодення. Так проблематику семантики слова студіювали Ю. Апресян , О. Ахманова , М. Блек , В. Віноградов , В. Звегінцев, Е. Кирилович, М. Кочерган , В. Левицький, Ю. Мєднікова , М. Нікітін, А. Смірніцкій , Ю. Степанкова та інші.

Для більш конкретного висвітлення проблеми розглянемо семантичну структуру дієслова to break .

Чи зможемо ми вважати ці контексти можливими тому, що дієслово to break саме по собі має значення:

1) break a window, break a chair, break one's leg, break a thread, break smth in two, break smth in fragments, break smth to pieces, break smth against the rock; 2) a glass breaks easily, the plate broke to pieces, the thread broke, the waves break against the rock; 3) break the set, break a word into morphemes; 4) break the skin, break smb's head; 5) the skin on the knee broke, my shoes broke, a boil breaks, the buds are breaking; 6) break a bough, break the branch from (off) the tree; 7) break a clock, break a fountain-pen; 8) a clock breaks, the machine breaks; 9) break a lock, break a door open; 10) break a dog, break a horse, break smb's will, break a rebellion; 11) break into a house, break through the crowd, break through all obstacles, break through smb's reserve; 12) break from a prison, break from smb's grip, break free, a sigh broke from his lips; 13) break one's promise, break the rule, break the law; 14) break one's journey, break one's sleep, break the spell, silence was bro­ken; 15) break with one's past, break with one's friends, break with one's habits, break with an old tradition; 16) break the fall, break the blow, break the force of the wind; 17) his health broke, the heat broke; 18) the bankers broke him; 19) break the news; 20) a new day breaks, the storm broke in the night [4].

Чи можемо ми вважати ці контексти можливими лише тому, що дієслово to break саме по собі має значення: 1) 'cause smth to come into two or more pieces, either on purpose or by accident'; 2) 'come into two or more parts or pieces'; 3) 'sep­arate a whole unit into parts'; 4) 'cause smth to crack; to graze smth '; 5) 'crack, come open'; 6) 'separate a part from smth , disconnect smth from smth '; 7) 'cause not to function'; 8) 'stop to function'; 9) 'open with force'; 10) 'bring under control, curb, tame'; 11) 'make a way with effort'; 12) 'escape from restraint by force or in haste'; 13) 'fail to keep, observe or obey'; 14) 'cause to stop for a time, suspend, interrupt'; 15) 'discontinue (usually relations), quarrel, abandon'; 16) 'make weaker, make the force of smth less'; 17) 'become weaker'; 18) 'make poor, take away power'; 19) 'tell, reveal, make known (tactfully)'; 20) 'be­gin' [4] ?

Чи, навпаки, воно має це значення саме тому, що сполучається з вказаними вище словами?

Чи можемо ми вважати, що слово живий постає в наступних контекстах: 1) жива природа, живі квіти, жива істота, жива риба; 2) жива реальність, живий приклад (героїзму); 3) живий темперамент, жива дитина, живий розум; 4) живе діло, живі починання; 5) жива образа, живий спогад; 6) живий однією надією тому, що слово живий   саме по собі має значення: 1) той, що живе; 2) справжній; 3) діяльний, повний сил; 4) той, що відповідає потребам, життєвий; 5) той, що важко пережити; 6) той, що черпає у чомусь силу – чи, навпаки, це слово має наведені значення саме тому, що в лексико-фразеологічному плані поєднується із вказаними вище словами. Утворюється своєрідне взаємозалежне коло «багатозначність – валентність, валентність – сполучення, сполучення – багатозначність». Вийти з такого кола можливо через чітке визначення і розмежування вказаних вище понять і термінів, їх співвіднесення з поняттям синтагматики і парадигматики, а потім принципового визначення характеру зв’язку між значенням слова і поєднанням слів, в якому це значення реалізується, або ширше, контекстом.

Лінгвістична валентність, така як і полісемія (багатозначність), яка є фактом мови – це здатність слова, яка може визначатись кількісно і реалізувати в мові свої синтагматичні зв’язки у виді словосполучень. У конкретному семасіологічному дослідженні ці словосполучення розглядаються як контексти певного слова, саме вони визначають його значення в конкретному реченні. Іншими словами, в контексті реалізуються закріплені в мові регулярні синтагматичні зв’язки слова, що обумовлюють його семантичну структуру.

Отже, як бачимо, первинна роль контексту для вияснення значення слова в мові полягає в тому, що контекст не показує, а передбачає значення, які в ньому реалізується, він обумовлює той факт, що у кожному випадку виступає саме це значення.

Терміни «словосполучення» і «контекст» часто вважаються рівноцінними. Певною мірою, це закономірно, адже словосполучення – найбільш вузький, обмежений контекст певного слова. Але поглянемо на це по-іншому. У широкому розумінні контекст – це не тільки безпосереднє вербальне оточення конкретної мовної одиниці, але й умови, особливості її вживання в мові, пов’язані з різними історичними, культурними, соціальними, ситуативними та іншими факторами. Хоч мовознавство обмежується розглядом мовних фактів, останні не можна зрозуміти достатньо глибоко і повно без врахування екстралінгвістичних моментів, без врахування всіх аспектів контексту у вказаному змісті [2; 96] .

Візьмемо для прикладу реалізацію значень слова nice . У деяких випадках словосполучення, де nice виступає в якості одного з компонентів, визначити його значення неважко: а nice question , nice point , nice observer , тобто у традиційних сполученнях, при реалізації його специфічного значення. Але при дослідження його довільних зв’язків, словосполучення не може слугувати достатнім контекстом. Наприклад, словосполучення а nice man може означати і «приємний чоловік», і «тактовний чоловік», і «хороший чоловік».

Контексту закінченого речення також не завжди достатньо. У випадку He is a nice man потрібне знання більш широкого контексту.

Також вузький лексичний контекст не допоможе визначити значення nice у сполученні a ( damned ) nice thing , тобто, виходячи зі значення nice в сучасній англійській мові, ми можемо думати, що реалізується значення позитивної оцінки, як, наприклад, у She is such a nice thing . Але у більш широкому контексті ми зрозуміємо, що у наведеному вище словосполученні nice має значення «той, що важко дістався». Звідси, для визначення значення nice у цьому випадку потрібне знання не лише безпосереднього лексичного оточення, а й більш широкого контексту, який розкриває ситуацію, де реалізується це сполучення, з однієї сторони, і те, що ми називаємо тематичним контекстом – контекстом всього твору, з іншої.

Загалом констатуємо, що слово, виходячи з поняття мовної структури, не може не вступати в асоціативні зв’язки з іншими словами, утворюючи разом з ним певне словосполучення, що є первинним контекстом слова. Але, як було зазначено вище, поняття контексту є значно ширшим ніж поняття словосполучення, адже воно дає можливість слову реалізувати закріплені мовою і часом регулярні синтагматичні зв’язки, а останні, в свою чергу, обумовлюють семантичну структуру слова. Отже, контекст є засобом вираження певного інформаційного навантаження слова як мовної одиниці.

Список використаних джерел:

1. Ахманова О.С. К вопросу о словосочетании с современном английском яз ы ке // ИАН ОЛЯ. – 1950. - Т. 9, вып . 6; 3.

2. Медникова Э.М. Значение слова и методы его описания. – М.: Высшая школа, 1974. – 126 с .

3. Никитин М.В. Лексическое значение слова. – М.: Высшая школа, 1983. – 202 с .

4. The Concise Oxford Dictionary . - 6 th edition . - Oxford, 2000.