WEB-ресурс научно-практических конференций

СПОСОБИ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ФАЙЛА ТЕСТУ В НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМАХ

К.ф.-м.н . Дорошенко М.В., Коваль Г.П., Жук Н.І.

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Контроль знань учнів (студентів) є важливою ланкою навчан­ня. Але за характером організації традиційний контроль знань (без комп'ютерів) здебільшого не забезпечує потрібної оперативності, стійкості та інваріантності оцінки якості засвоєння навчаль­ної інформації, її достовірності. Подолати ці недоліки можна значною мірою за допомогою комп'ютерних контролюючих програм, які можна використовувати як в режимі поточного контролю, так і в режимі підсумкового контролю.

Контролюючі завдання виконують коре г уючу , навчальну і діагностичну функцію. Коре г уюча функція полягає в тому, що, фіксуючи і локалізуючи помилки, контролююча програма допо­магає учневі ліквідувати їх. Навчальна роль контролюючих завдань полягає в тому, що на основі виявлених нею помилок і утруднень можна визначити кількість і характер завдань і вправ, необхідних для ліквідації прогалин у знаннях учня з даної теми. На основі даних контролюючих завдань про легкість, швидкість, повноту і міцність засвоєння знань можна зробити мотивований висновок про індивідуальні можливості учня. В цьо­му полягає діагностична функція контролюючих завдань .

Контроль знань в навчальній програмі можна поділити на біжучий та підсумковий. Біжучий контроль реалізується в кожному фрагменті на сторінці контролю і призначений для самоконтролю засвоєння знань даного фрагмента. Підсумковий контроль здійснюється на основі всієї навчальної інформації, представленої в навчальній програмі.

В навчальних програмах найбільш поширений тестовий контроль знань.

Використовуються два типи тестових контролюючих запитань, які можна представити наступним чином.

Нехай контролюючі запитання будемо розглядати як деяку множину запитань, яку позначимо М , а відповіді користувача - як множину N.

Тоді тестові завдання можна представити як два типи відповідностей множин М і N , а саме:

1) проста відповідність (1; n ), де n – кількість елементів множини N . Тобто, одному елементу множини M відповідає n елементів множини N.

2) взаємнооднозначена відповідність ( n; n ) , де n – кількості елементів множин M та N. Відповідні один одному елементи множин M та N ідентифікуються одним і тим порядковим номером.

Перший тип відповідності реалізується на ПЕОМ так: на екран дисплея видаються запитання та варіанти відповідей. Прикладом другого типу відповідності може бути наступне:

1) встановити відповідність між математичними формулами та їх назвами, які в довільному порядку виводяться на екран дисплея;

2) є деякий набір речень на рідній мові, які представляють собою логічно зв'язаний текст і відповідна йому множини невпорядкованих речень на іноземній мові; потрібно розмістити речення на іноземній мові в правильному порядку.

Слід зазначити, що всю інформацію, яка забезпечує контроль (запитання, варіанти відповідей та правильні відповіді), доцільно зберігати в одному файлі, а саме: файлі тесту. Тому при реалізації тестового контролю на ПЕОМ важливим є вибір структури файла тесту.

Файл тесту представляє послідовність питань, на які потрібно відповісти шляхом вибору правильної відповіді з декількох варіантів.

Файл тесту може складатися з трьох розділів.

- Розділ заголовку.

- Розділ оцінок.

- Розділ питань.

Починається файл тесту, як правило заголовком, який дає загальну інформацію про тест, наприклад, про його призначення. Ознакою кінця заголовку може бути , наприклад, крапка, яка стоїть на початку наступного рядка.

За заголовком тесту слідує розділ оцінок. В ньому повинні бути перелічені оціночні рівні і кількість балів, які необхідні для досягнення точки рівня.

За розділом оцінок слідує розділ питань теста . Кожне питання починається текстом запитання, за яким з окремого рядка може слідувати ім’я файла ілюстрації, яке починається з символу ‘\’. Ім’я файла є ознакою кінця питання. Якщо до питання немає ілюстрації, то замість імені файла ставиться крапка.

Далі слідують альтернативні відповіді. За текстом кожної альтернативної відповіді на наступному рядку розміщується кількість балів за її вибір. Якщо альтернативна відповідь не є останньою для біжучого питання, то перед кількістю балів ставиться кома, якщо останньою, то крапка.

Наприклад, в файлі тесту наведеної структури контролююче питання представляється так:

Який з приведених методів розв'язування нелінійного рівняння застосовується до найбільш широкого класу функцій?

.

Метод Ньютона.

,0

Метод простої ітерації.

,0

Метод половинного ділення.

,1

Метод хорд.

.0

Такий файл тесту можна створювати в текстовому редакторі Блокнот, а при реалізації контролю обробляти його програмно засобами Object Pascal .

Слід зазначити, що перші два розділу файла тесту можуть бути відсутні.

Важливою проблемою при реалізації тестового контролю є захист файла тесту від несанкціонованого доступу. Файл тесту повинен бути доступний тільки адміністратору (вчителю). Тільки адміністратор може змінювати або редагувати тестові контролюючі запитання.

Файл тесту створений в текстовому редакторі може бути переглянутий користувачем.

Одним із шляхів вирішення даної проблеми при реалізації тестового контролю знань мовою програмування Object Pascal є представлення файла теста як типізованого файла , в якому тестове контролююче запитання представляється такою змінною типу Record , наприклад:

test=record

question : array [1..4] of string ; - текст контролюючого запитання.

variant : array [1..5] of string ; - варіанти відповідей.

n_virno:integer ; - номер правильної відповіді.

end .

Тестові контролюючі запитання створюються програмно адмінстратором , використовуючи потрібні стандартні компоненти системи візуального програмування Delphi і зберігаються на магнітному диску у вигляді типізованого файлу, записи якого є величинами типу test . Змінити або редагувати контролюючі запитання за допомогою текстових редакторів неможливо, бо такі дії можуть привести тільки до пошкодження даного файла тесту.