WEB-ресурс научно-практических конференций

ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В УМОВАХ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

Гаркавенко Н.І., Пономар Н.В.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Банківська система є однією з найголовніших структур ринкової економіки, вона постачає грошові ресурси в усі сфери народного господарства. Банківська діяльність покликана забезпечити рух фінансових ресурсів в економіці, народному господарстві і суспільстві, сприяти розвитку виробництва та економіки в цілому.

В умовах переходу до інноваційно-інвестиційного розвитку економіки та банківської системи, зокрема, особлива увага приділяється створенню і впровадженню якісних систем оцінки кредитних ризиків, пов’язаних із співпрацею з контрагентами. Зважаючи на високі ризики вкладень у реальний сектор економіки, низькі темпи структурних перетворень, загальну недостатню інвестиційну привабливість підприємств, недостатню ефективність окремих норм регулювання, на перше місце виходить проблема вибору та формування кредитних важелів стимулювання подальшого економічного розвитку. Реалізація таких заходів у цілому залежить від готовності самої банківської системи до сприйняття інвестиційного процесу, а на рівні відносин з реальним сектором економіки – від здатності банківських установ задовольнити його поточні потреби необхідними для формування достатнього обсягу обігового капіталу [1, с. 94].

Проблеми, які виникають в соціальному та економічному житті безпосередньо впливають на стан банківської системи, спричиняють виникнення проблем у сфері формування та використання ресурсів. Комерційні банки мали чисельні ускладнення завдяки впливу на їх діяльність соціально-економічних факторів, бо становлення, розвиток та функціонування банківської системи відбувалися в умовах невизначеності і нестабільності економіки, політики [2, с. 9].

У сучасних умовах відбувається постійне зростання реальних вкладів населення у комерційних банках України, підвищується важливість особистих заощаджень як способу підтримання стабільного споживання. Надання кредитів з урахуванням довідок або звітів кредитного бюро має істотно знизити ризики банків щодо споживчого кредитування, скоротити час і витрати на перевірку потенційних позичальників та значно зменшити ставки кредитування, а також спростити процес отримання кредитних ресурсів.

Проблеми діяльності комерційних банків провокуються такими чинниками: незадовільним станом економіки та соціальної сфери, недосконалістю грошово-кредитної політики НБУ щодо комерційних банків, відсутністю реальних механізмів стягнення боргів, низьким рівнем довіри до банківського сектора, високим рівнем інфляції, низьким рівнем страхування депозитів, високими ставками рефінансування НБУ, внаслідок чого встановлюється високий рівень відсотків комерційних банків за надані ним кредити, несприятливий інвестиційний клімат і високі ризики вкладень [2, с. 10].

Перспективним є підхід до використання інформації самими потенційними позичальниками у процесі вибору майбутнього кредитора, визначення його рейтингу на ринку кредитних послуг, встановлення відповідності якості послуг, що надаються банками, вимогам потенційного позичальника.

Всі позитивні тенденції та зрушення в економіці в свою чергу, безпосередньо відображаються на стані банківських установ, поліпшують умови їх функціонування та надають більше можливостей для загального розвитку банківської системи. На початку становлення вітчизняна банківська система отримувала інфляційні прибутки, обслуговуючи поточні потреби комерційних структур та зосереджуючи головну увагу на швидкоокупних операціях торгово-посередницького характеру. Із часом, з певною стабілізацією економічної сфери, дохідність банківських операцій відчутно знизилися, змушуючи поступово переорієнтовувати банківську діяльність на традиційні в усьому світі шляхи отримання банками доходів таких , як кредитування реального сектора та довготривалі інвестиційні операції [1, с. 100].

Банківську систему України не можна віднести до високорозвинених, фінансово стійких систем. Це є система перехідного типу, яка перебуває в стадії формування (становлення) і якій притаманні специфічні властивості. Враховуючи особливе місце банківської системи і її ролі в фінансовій та макроекономічній системах визначають такі основні критерії стабільного функціонування та сталого розвитку: збереження цілісності; висока ступінь організованості банківської системи, яка визначається розвиненістю функцій та структури системи; взаємодія з фінансовою, соціально-економічною системами; зовнішнім світом, здатність до саморегулювання [3, с. 26].

Отже, банківська система України, будучи економічно незалежною, повинна функціонувати на засадах здорової конкуренції, задовольнити потреби населення та національної економіки у банківських послугах. Для цього на сучасному етапі розвитку вітчизняна банківська система потребує міцних і стабільних банків, здатних забезпечити подальше економічне зростання країни.

Список використаної літератури:

1. Гриньова В.М., Колодізєв О.М. Проблеми та перспективи структурної перебудови банківської системи України// Фінанси України. – 2006. – №1. – С. 94-100.

2. Другов О., Рисін В., Сенищ І. Еволюція і перспективи розвитку банківських систем Польщі та України// Вісник НБУ. – 2007. – №5. – С. 8-11.

3. Заруцька О. Рівновага залучених та розміщених банківських ресурсів як необхідна умова стабільного розвитку// Вісник НБУ. – 2007. – №4. – С. 20-27.