WEB-ресурс научно-практических конференций

ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕГРАТИВНИХ ПРОЦЕСІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ (СТВОРЕННЯ ІНТЕГРОВАНИХ КОМПЛЕКСІВ)

К.пед.н . Іванченко Є.А.

Одеський інститут фінансів УДУФМТ

Держава називає серед пріоритетних напрямків освіти інтегративні процеси, а саме: інтеграцію до європейського та світового освітнього просторів; інтеграцію вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, наукових установ та підприємств для забезпечення високої якості вищої освіти та професійної мобільності випускників вищих навчальних закладів на ринку праці; інтеграцію науки і освіти задля модернізації системи освіти, що засвідчено в Національній Доктрині розвитку освіти в Україні. Розвиток інтеграційних ідей сприяє удосконаленню сучасного процесу навчання, застосуванню принципово нових технологій до професійної підготовки майбутніх фахівців. Особливо це стосується професійної підготовки фахівців галузі економіки та фінансів, для яких сьогодні, як ніколи раніше, характерними є інтегративні процеси, пов’язані з розширенням функцій економістів в управлінні соціальним прогресом, економічним станом країни тощо.

Актуальність теми статті зумовлена потребою розробки системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів. А ця проблема нерозривно пов’язана з аналізом практики використання інтегративних процесів у освіті. Дана стаття присвячена перспективному прояву інтеграційних процесів: створенню інтегрованих навчально-дослідних та навчально-атестаційних комплексів .

Зазначимо, що сьогодні спостерігається об’єднання університетів з промисловими комплексами. Таким чином, формується база для наукових досліджень і підготовки унікальних фахівців для сучасних фірм і компаній. Разом з тим, структура такого комплексу дає можливість не тільки створити наукові школи, а й включатись у широку пропаганду науково-практичних досягнень цих шкіл через публічні лекції, семінари, конференції, засоби масової інформації, радіо, телебачення тощо. Викладачі мають можливість розробляти науково-методичні та навчальні посібники, підручники для освітніх систем різних типів. Прикладом такого комплексу є навчально-науково-виробничий комплекс „Туризм, готельне господарство, економіка і право”, створений у Києві.

В Ялтинському університеті менеджменту створено кафедру екології на базі Національного наукового центру „Державний Нікитський ботанічний сад” (ННЦ ДНБС), який є унікальною науковою установою та природним музеєм, хранителем рідкісних зразків рослинного світу всіх субтропічних регіонів планети, що сприяє ефективній підготовці студентів-екологів. Разом з тим у ННЦ ДНБС працює 15 докторів та 70 кандидатів наук, які виконують дослідження за різними напрямками, є сучасні науково-дослідні лабораторії та велика наукова бібліотека, що дозволяє залучити до підготовки майбутніх екологів високий науковий, кадровий та матеріальний потенціал.

Навчальні заняття студентів-екологів також проводяться в науково-дослідних лабораторіях Науково-дослідного інституту виноградарства та виноробства „ Магарач ”. В інституті працюють 11 докторів наук, 58 кандидатів наук, які поєднують викладацьку діяльність з науковою, що дає змогу залучати найсучасніші надбання науки до навчання фахівців-екологів. Для навчання майбутніх фахівців використовується багатий світовий досвід інституту, адже НДІ “ Магарач ” є базовим центром Міжнародної організації винограду й вина та координатором міжнародної діяльності з проблем виноградарства и виноробства в країнах СНД, що дозволяє залучати міжнародний досвід до навчання студентів.

В Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини створено навчально-науково-виробничий комплекс – „ Агробіостанція ”, яка є незамінною базою для проведення наукової роботи, місцем закладання польових досліджень студентами, магістрантами, аспірантами та викладачами. Більшість тематик таких досліджень є спільними з тематиками деяких відділів науково-дослідних інститутів, підпорядкованих НАН України та УААН. Таким чином навчально-науково-виробничі комплекси сприяють інтеграції навчання, наукових досліджень, виробничої практики, що, в свою чергу, сприяє ефективності навчання майбутніх фахівців, швидкій адаптації до майбутньої професійної діяльності.

В Українській академії банківської справи (м. Суми) організовано навчально-тренувальний банк. Це – унікальний навчальний комплекс, створений для впровадження в академії дуальної системи підготовки студентів, яка на відміну від традиційних форм і методів навчання спрямована на мінімізацію розриву між теорією та практикою.

З метою упорядкування та підвищення ефективності взаємодії ринку праці галузі зв’язку та ринку освітніх послуг, спільного використання навчально-наукової бази підприємств, організацій, навчальних закладів галузі, організації практичної підготовки студентів Державним департаментом з питань зв’язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв’язку України видано Наказ № 179 від 25.10.2006 р. „Про проведення експерименту щодо впровадження професійно-орієнтованих програм вищої освіти”. В експеримент включилась Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова, яка стала членом навчально-наукового-виробничого комплексу „Зв’язківець”, що надало змогу узгодити зміст базової вищої освіти та програм професійного спрямування з роботодавцями; увести розподіл на роботу студентів за рік до закінчення навчання з організацією практики на майбутньому місці роботи та виконанням дипломного проекту за погодженням з виробництвами.

Паралельно з навчально-науковими комплексами йде розробка інтегрованого навчально-атестаційного комплексу (ІНАК). Його розроблення викликано процесом створення безперервного міжнародного середовища одержання вищої освіти у масштабі всієї Європи – Болонським процесом, що потребує докорінної реорганізації системи вищої освіти України. Перетворення мають сконсолідувати всі ланки освіти в Україні: дошкільну з середньою, середню з вищою шляхом інформаційного об’єднання навчальними комп’ютерними системами. В якості такої системи В. Александров пропонує ІНАК, головною особливістю якого є універсальність. Система має два рівня: нижчий, який забезпечує вчителя, викладача, керівника повним комплексом навчально-методичних засобів для ефективного здійснення навчального процесу в школі, вищому навчальному закладі, та вищий, який створює середовище безперервної освіти, спрямованої на підвищення кваліфікації й заохочення до наукової роботи. [1]. Такий комплекс дозволить підвищити ефективність освіти за рахунок передбаченої неперервності.

Таким чином, дотик студентів до академічної наукової школи , який забезпечується інтегративними навчально-науковими комплексами, сприяє формуванню наукового світогляду та цілісної картини світу, надає можливість для інтеграції освітньої, наукової та виробничої систем, що безумовно сприятиме набуттю необхідних професійних компетенцій , отже, швидкій адаптації випускників до ринків праці, що трансформуються, адже саме це визначає якість сучасної освіти. Створення інтегрованих навчально-дослідних та навчально-атестаційних комплексів є тільки одним з інтегративних процесів у професійній підготовці майбутніх фахівців, на які слід звернути увагу при створенні системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів.

При написанні статті використано матеріали з офіційних сайтів вищих навчальних закладів: http://sdo.onat.edu.ua/ (Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова), http://www.academy.sumy.ua/ (Українській академії банківської справи (м. Суми)), http://www.udpu.org.ua/ (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини), http://yum.ylt.com.ua/ (Ялтинський університет менеджменту)

Список використаних джерел:

1. Александров В. Про життєву важливість безперервної освіти громадян і про її реалізацію засобами НТП // Післядиплом . освіта в Україні. – 2006. – N 1. – С. 59-61.