WEB-ресурс научно-практических конференций

СТАНОВЛЕННЯ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ КУЛЬТУРНИХ ВЗАЄМИН

Новосьолов О.В.

Прикарпатський національний університет ім В.Стефаника

23 червня 1992 р. в Дагомисі відбулися російсько-українські переговори, в яких прийняли участь з російського боку: Президент Російської Федерації Б.Єльцин, Голова Верховної Ради РФ Р.Хасбулатов, в. о. Голови Уряду РФ Є.Гайдар. Українську делегацію представляли: Президент України Л.Кравчук, Голова Верховної Ради України І.Плющ, Прем’єр-міністр України В.Фокін.. Росія і Україна домовилися, що вони приступають до розробки та підготовки до укладення повномасштабного політичного договору, який буде служити правовою основою для розвитку дружніх, партнерських, рівноправних та взаємовигідних відносин [1, с.83]. Після завершення переговорів у Дагомисі у червні 1992 р. було підписано Угоду між Україною та Росією про подальший розвиток міждержавних відносин. При цьому сторони підкреслювали важливість збереження та зміцнення загальних історичних, культурних та духовних зв’язків.

Учасники зустрічі розглянули широкий спектр російсько-українських відносин та погодилися активізувати свої взаємодії. Спираючись на визнані норми захисту прав людини в сфері міжнаціональних взаємин Росія та Україна домовилися спільно захищати інтереси росіян, українців та громадян інших національностей в своїх країнах. Було відмічено, що в національних відносинах між Україною та Росією нема підстав для взаємних претензій [1, с.84].

Міждержавна угода від 23 червня 1992 р. створила можливості для плідної співпраці у сфері науки, культури й мистецтва. Як наслідок, вже 1 липня 1992 р укладено Договір “Про співпрацю між Російською Академією наук та Академію наук України” [2]. У цій галузі вчені домоглися реальних позитивних результатів. Зокрема між академіями наук було досягнуто ряд домовленостей, про співпрацю у наступних напрямках: фундаментальних і пошукових дослідженнях в галузі гуманітарних, природничих та технічних наук; розробці наукових, науково-технічних та соціально-економічних проблем, що мають важливе значення для народного господарства та культури Російської Федерації і України; забезпеченні вчених обох країн необхідною інформацією для здійснення наукових досліджень та програм, наукових відкриттів, вивчення архівів, створення спеціалізованих наукових рад; експертизі науково-дослідницьких робіт, науково-технічної продукції, рецензуванні наукових статей, монографій; сприяння у підготовці і атестації наукових кадрів, в тому числі через аспірантуру і докторантуру, шляхом стажування. Була досягнута домовленість про організацію і проведення спільних наукових конференцій, симпозіумів та нарад, а також створення сприятливих умов для наукових співробітників. Досягнення порозуміння у галузі науки, на нашу думку, є важливим результатом українсько-російських культурних взаємин на етапі становлення української й російської державності [2, с.89].

Важливим кроком вперед, на шляху українсько-російського співробітництва, стала Угода “Про культурне співробітництво між Міністерством культури Російської Федерації та Міністерством культури України” від 15 квітня 1994 р. [3]. Спираючись на законодавчі акти про культуру України та РФ, а також на домовленості в рамках СНД, вони домовилися, що у взаєминах слід враховувати приоритетні невід’ємні права особистості на культурну самобутність, свободу творчості, культурну діяльність, задоволення духовних потреб; визнавати гідність національних культур всіх народностей, та прагнути сприяти їх взаємозбагаченню, поважаючи самобутність кожної з них; враховувати історичне коріння та накопичений досвід традиційних культурних зв’язків, а також співробітництво між народами України та народами Росії в галузі культури; підтримувати прагнення художньої інтелігенції, робітників культури та мистецтва, широких верств громадськості, які виступають за збереження та примноження як національного, так і загального історико-культурного спадку, виступаючи за всебічний розвиток культури та мистецтва. Було вирішено створювати сприятливі умови для збереження культурних зв’язків, культурного обміну і співпраці в галузі театрального, музичного, образотворчого, естрадного та циркового мистецтва, бібліотечної й музейної справи, виявлення і охорони об’єктів історико-культурної спадщини [3, с.320].

В цьому зв’язку було зазначено, що сторони будуть сприяти функціонуванню існуючих та створенню нових культурних центрів і громадських організацій народів й народностей, що проживають поза своїми національно-державними утвореннями та здійснювати підтримку їх культурної діяльності [3, с.318]. В угоді також наголошувалося, що надаючи великого значення підготовці висококваліфікованих кадрів в сфері культури й мистецтва, як Росія, так і Україна, сприятимуть створенню умов для взаємного навчання та підготовки спеціалістів в навчальних закладах культури й мистецтва обох країн [3, с.321].

Важливою є і стаття, якою зобов’язано сторони приймати участь в організації та спільному проведенні міжнародних культурних акцій, програм, ділових проектів [3, с.323].

Слід відзначити, що подібну угоду було укладено і між урядами обох країн 26 липня 1995 р. Уряд Російської Федерації, так само як і Уряд України, розвиваючи дружні взаємини, домовилися про співпрацю в галузі культури, науки і освіти. Сторони визнали, що культурні, наукові та освітні взаємини відповідають корінним інтересам народів обох держав. Враховуючи близькість культур та традицій між українцями і росіянами, уряди Росії та України гарантували вільний і рівноправний розвиток культур російської національної меншини в Україні та української національної меншини в РФ. Було досягнуто порозуміння у галузі збереження історико-культурної спадщини [4, c.449]. У цій сфері сторони домовилися спільно вирішувати питання, щодо повернення зниклих або незаконно вивезених культурних цінностей, які опинилися на території іншої країни [4, c.450].

Між Урядами обох країн було досягнуто згоди у взаєминах в галузі освіти. Домовлено, що з цією метою, сторони будуть сприяти встановленню та розвитку прямих зв’язків між навчальними закладами. Уряди погодили питання про обмін учнями, студентами, аспірантами, спеціалістами та викладачами для навчання, стажування та підвищення кваліфікації. Між Урядами України та РФ була досягнута домовленість щодо сторони сприяння вивченню мов, історії, літератури та культури обох країн.

Таким чином, дана угода створює можливості для реалізації широкомасштабної програми розвитку російсько-українських культурних взаємин.

На думку автора даного дослідження, політичному протистоянню України та Росії було покладено логічне завершення 31 травня 1997 р. з вкладанням повномасштабного міждержавного договору “Про дружбу і співробітництво між Україною та Росією”.

Крім політичного та економічного партнерства було досягнуто певних успіхів і в галузі культурних взаємин. Між Росією та Україною, згідно з “Договором про дружбу співробітництво та партнерство”, встановлюється співробітництво в сфері культури, літератури, засобів масової інформації, туризму і спорту. До того ж сторони зобов’язалися разом сприяти збереженню, реставрації і використанню їх історико-культурної спадщини. Заявлено, що Україна і Росія сприятимуть укріпленню і розширенню творчого обміну та взаємодії між колективами, організаціями і об’єднаннями діячів літератури та мистецтва, кінематографії, книговидавцями та працівниками архівів. Наголошувалося про необхідність проводити дні національних культур, художні фестивалі і виставки, гастролей творчих колективів і солістів, обміну делегаціями діячів культури і спеціалістів на державному, регіональному і місцевому рівнях. Було досягнуто домовленості у сфері телебачення та радіо, згідно з яким Росія та Україна зобов’язувалися спільно розробляти і реалізовувати взаємовигідні програми щодо розвитку матеріально-технічної бази телебачення і радіо, в тому числі супутникового мовлення [5, с.84].

Договір між Україною та Росією завершив етап становлення нової української та російської державності і водночас відкрив нову сторінку у взаємовідносинах між двома самостійними державами. На місці розмивчастих заяв, що нікого до нічого не зобов’язують, про єдність історичних коренів, слов’янське братерство, сталі людські та родинні зв’язки з’явилося чітке визначення: у світі існують рівноправні, історично і територіально близькі, але різні і цілком самостійні країни – Україна і Росія.

Список використаних джерел:

1. Соглашение «О сотрудничестве между Российской Федерацией и Украиной о дальнейшем развитии межгосударственных отношений» от 23 июня 1992 г .//Россия – Украина. 1990–2000: Документы и материалы: В 2 кн. – Кн.1: 1990–1995/Министерство иностранных дел Российской Федерации; Министерство иностранных дел Украины. – М.: Международная отношения, 2001.– С.83-86.

2. Договор «О сотрудничестве между Российской Академией наук и Академией наук Украины» от 1 июля 1992 г .//Россия – Украина. 1990–2000: Документы и материалы: В 2 кн. – Кн. 1: 1990–1995/Министерство иностранных дел Российской Федерации; Министерство иностранных дел Украины. – М.: Международные отношения, 2001.– С.86-90.

3. Соглашение «О культурном сотрудничестве между Министерством культуры Российской Федерации и Министерством культуры Украины» от 25 марта 1994 г . //Россия – Украина. 1990–2000: Документы и материалы: В 2 кн. – Кн.1:1990–1995/ Министерство иностранных дел Российской Федерации; Министерство иностранных дел Украины. – М.: Международные отношения, 2001.– С.317-323.

4. Соглашение “Между Правительством Российской Федерации и Правительством Украины о сотрудничестве в области культуры, науки и образования” от 26 июля 1995 г .//Россия – Украина. 1990–2000: Документы и материалы: В 2кн. – Кн.1: 1990–1995/Министерство иностранных дел Российской Федерации; Министерство иностранных дел Украины. – М.: Международные отношения, 2001. – 488с. – С.448-454.

5. Договір “Про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією”//Політика і час. – 1997. - №7. – С. 81-86.