WEB-ресурс научно-практических конференций

ПРОСТІР ІНТЕРНЕТУ ЯК АНАЛОГ ЛЮДСЬКОЇ СВІДОМОСТІ: ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРОТИРІЧ

Пасніченко В.В.

Чернівецький національний університет ім . Юрія Федьковича

Сучасний Інтернет для багатьох його мешканців став і гігантською бібліотекою, і діяльним середовищем, і життєвим світом. В культурі спостерігається масові процеси збирання людей у різного роду товариства, такі як: фани , геймери тощо. Зовсім „молодим” явищем таких угрупувань є нетизени , – люди, які своє існування забезпечують через Інтернет, де вони вчаться та здійснюють покупки, групуються в ком’юніті , мають персональні аккаунти , спілкуються в чатах, ведуть блоги [5].

„Інтернет ... перетворюється з простого сховища випадкових текстів у повноцінний інформаційно-дослідницький простір … починає ... виконувати (дублювати) функцію паперової наукової періодики і, частково, книговидання. Одночасно тут з’являється маса „перероблених” текстів – ... коментарів, компіляцій, навіть стилізацій, тобто різного роду проекцій і відображень цінних „первинних” текстів, орієнтованих на різні рівні і способи сприйняття” [3].

Фахівці виділяють різноманітні проблеми сучасної людини в інформаційному просторі. П. Щедровицький говорить про втрату „культури”, „особистості” й „суб'єкта” [10], О. Полонніков констатує, що “людина знаходить себе в ситуації одночасного існування значної кількості домінант (систем орієнтацій у світі)” [4, с. 5], при цьому, на думку Д. Синянського – „світ роздроблений, розколотий – як у свідомості, так і в реальності” [6].

Кризова ситуація притаманна й науці. Вирішення даної проблеми, на думку В. Хесле , повинно бути „пов’язано не з вузько спрямованим реформуванням, а з виходом на іншу ступінь усвідомлення відносин в системі „людина-світ” [9, 50-60]. В даній культурологічній ситуації психологію на методологічному рівні пропонується будувати за постнекласичним принципом з утворенням нового напрямку культурно-аналітичної психології [1] із залученням до цього теорії образу світу [ 4 ; 6 ]. З. Карпенко вказує на те, що „ постнекласичний етап розвитку психологічної науки вимагає уваги до розробки феноменологічних технологій дослідження різних аспектів суб’єктивної реальності, визнання повноцінності отримуваного психологічного знання за допомогою різноманітних інтерпретативних традицій, активного використання герменевтики, діалогічного методу, так званої культурної аналітики, опори на методологічний плюралізм” [2].

Психологія має досвід, коли напрацювання в інших науках використовувались як метафори для дослідження психічних явищ: наприклад, „комп’ютерна метафора”. Можливо доречно застосувати зворотній прийом, – і до Інтернету застосувати метафору свідомості: „інформаційне поле Інтернет, як свідомість людини (людства)”, яка включає в себе правильні та неправильні тексти (образи світу).

За О. Улибіною суб’єктивний образ світу складається з взаємодоповнюючих один одного образів „правильного” та неправильного” світів. Дане поєднання суперечне і в той же час продуктивне. Образ правильного світу затверджує цінності суспільства, стабільності, а образ неправильного – цінності індивіда, розвитку [7]. При цьому і правильні, і неправильні тексти користуються популярністю і мирно співіснують на рівні повсякденної свідомості, відтворюючи вихідну амбівалентність і підтримуючи повноту системи смислів. Якщо ця повнота порушується й одна з протилежностей втрачається, то і на рівні культури і на рівні особистості утворяться патологічні процеси [8].

Дійсно, і Інтернету, і повсякденній свідомості притаманні: відсутність „міфу раціональності”, багатозначність, надмірність інформації та можливостей, одночасність існування протилежностей „правильних” та „неправильних” текстів. При цьому функцією повсякденної свідомості є „точка вибору” між підсвідомим міфом („неправильними” текстами) та раціональною свідомістю („правильними” текстами). Інтернет є середовищем, в якому існують всі можливості для такого вибору. Справа за користувачем, його усвідомленням своїх відносин в системі „людина – світ”, „людина – Інтернет”, допущення співіснування у власній свідомості „неправильних” та „правильних” текстів (світів).

Висновки. Для формування регулятивів своєї взаємодії з Інтернет людина (як пересічний користувач, так і науковець) повинна вийти на принципово новий рівень усвідомлення зв’язків у системі „людина – світ”, створити відповідний образ світу, який повинен припускати наявність і взаємодію „правильних” та „неправильних” світів.

Список використаних джерел:

1. Гусельцева М.С. Культурно-историческая психология: от классической к постнеклассической картине мира // Вопросы психологии . – 2003 . – № 1. – С.99-115.

2. Карпенко З.С. Теоретико-методичне конструювання рефлексивного інтерв’ю особистісної автентичності // Передовые научные разработки-2006 . - www.rusnauka.com/PNR_2006/Psihologia/3_karpenko.doc

3. Кукушкина О.В., Смирнов А.А., Соколов А.А. Текстология и " гипертекстология " Сети . - http://www.textology.ru, 30 мая 2002.

4. Полонников А.А. Очерки методики преподавания психологии. Системно-ситуационный анализ психологического взаимодействия. – Мн.: ЕГУ, 2001. – 128 с.

5. Руженков С., Иванова И. Вселенная нетизена // hi-Tech Панорама высоких технолог и й . – 2006. – № 17 . – С.22-23.

6. Синянский Д.А. Картина мира и кризис современной культуры. Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук. – Ростов-на-Дону , 2002. - www.prometeus.nsc.ru / biblio / crisis / s.ssi

7. Улыбина Е.В. Обыденное сознание в картине мира личности: Дис . ... д-ра псих . н аук: 19.00.01 . - Ставрополь, 1999.

8. Улыбина Е.В. Обыденное сознание: продуктивность противоречий . - http://lib.userline.ru/895page, Опубликовано: 27.04.2001

9. Хесле В. Экология и философия. - М., 1994.

10. Щедровицкий П.Г. Доклад. С чем войдем в XXI век . - www . old.shkp.ru / articles /Voidem.htm