WEB-ресурс научно-практических конференций

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРОВІ ВЕЧІРНИЦІ РУДОЇ І ЛАСТІВКИ СІЛЬСЬКОЇ

Савочка С.В.

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Гомойотермність птахів та ссавців має подібну морфофізіологічну основу – підвищення рівня обміну речовин шляхом інтенсифікації травлення, дихання, кровообігу, наявністю тепло ізолюючих покривів – і досягається шляхом регуляції утворення тепла (теплопродукції організму), його розподіленням по тілу та віддачі у зовнішнє середовище.

Всі особливості кровоносної системи птахів відповідають високому рівню їх метаболізму: великий об’єм серця і частий пульс створюють швидку циркуляцію крові по організму, що із її високою кисневою ємністю, значною буферністю , високою кількістю цукрів забезпечує безперервне й інтенсивне насичення всіх органів і тканин киснем та поживними речовинами, а також видалення із них продуктів метаболізму.

Ссавці – найбільш високоорганізований клас хребетних тварин. Одна із основних морфо фізіологічних ознак їх крові – відсутність у дрібних за розміром еритроцитах ядер, що збільшує ефективність переносу ними кисню, оскільки на власне дихання вони витрачають у 9-13 разів менше кисню, ніж птахи. Така їх особливість вказує на підвищення загального рівня метаболізму.

Метою нашої роботи було дати порівняльну характеристику основних показників крові ссавців та птахів на прикладі вечірниці рудої ( Nyctalus noctula ) і ластівки сільської ( Hirundo rustika ). Для дослідження були вибрані саме ці об’єкти у зв’язку із особливостями їх способу життя (літаючі види), та високого рівня метаболізму. Отримані дані становлять інтерес у порівняльно-гістологічному та філогенетичному аспектах.

В якості матеріалу для досліджень було використано мазки та проби крові вечірниці рудої і ластівки сільської. Забір крові, виготовлення та фіксація мазків проводились за загальноприйнятими методиками. Визначення кількості гемоглобіну проводили гемоглобінцианідним методом за допомогою фотоелектроколориметра . Для вимірювання розмірів еритроцитів та підрахунку ядерно-цитоплазматичного співвідношення використовували окулярний гвинтовий мікрометр.

У ластівки сільської еритроцити мають форму овоїда обертання із середнім розміром 9.93х4.682±0.007, у них присутнє ядро середні розміри якого 3.02х1.44±0.0075. ядерно-цитоплазматичне відношення у середньому становить 0.026, середній об’єм еритроцита – 112.4нм ³ , середній об’єм ядра 2.808 нм ³ .

Еритроцити вечірниці рудої мають форму двоввігнутого диску із середнім діаметром 2.89±0.008, ядро відсутнє. Таким чином, еритроцити ластівки сільської у 3.4 рази більші від еритроцитів вечірниці рудої, а їх об’єм більший у 39 разів.

Вміст гемоглобіну у ластівки сільської у середньому становить 106.25 г/л, у вечірниці рудої – 175.5 г/л, тобто на 65.2% вища, а отже кількість еритроцитів в одиниці об ’ єму крові більша.

У крові ластівки сільської простежується однакова кількість гранулоцитів і агранулоцитів, тоді як у крові вечірниці рудої гранулоцитів у 9 разів більше, що вказує на відмінності проходження імунних реакцій.

Список використаної літератури:

1. Гистология. Учебник для вузов /П од ред. Э.Г.Улумбекова . – М.: ГЭОТАР–МЕД, 2001. – 672 с.

2. Заварзин А.А. Основы сравнительной гистологии. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та. - 400с.

3. Коношенко С., Эльтахир Адбель-Рахман . Некоторые физико-химические свойства гемоглобинов у представителей различных классов позвоночных // Украинский биохимический журнал. – 1996. – №4. – С .68-77.

4. Никитин В.И. Атлас клеток крови сельскохозяйственных и лабораторных животных. – М.: Медицина, 1982. – 182 с .

5. Сологор К.А., Демчук В.В., Омельковець Я.А., Білецька М.Г. Еколого-фізіологічні адаптації крові у рукокрилих (адаптивна реакція крові) //Науковий вісник ВДУ ім. Лесі Українки. Біол. науки. – Луцьк, 1999. – №4. – С.108-112.

6. Справочник по клиническим лабораторным методам исследования / П од ред. Е.А.Кост . – М.: Медицина, 1975. – 384 с .